Бюджет невеселих парадоксів

Завтра парламент планує розглянути і прийняти в цілому проект бюджету на 2013 рік. Таке рішення депутати ухвалили вчора після тривалих дискусій довкола змісту головного фінансового документа країни та легітимності його подання.

Проект державного бюджету готувався з урахуванням погіршення зовнішньої кон’юнктури і ґрунтується на прогнозі зростання 3,4% ВВП та 4,8% інфляції, повідомив учора під час презентації документа в парламенті перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський. «Уряд взяв за основу сценарій, що передбачає проведення відповідних реформ в економіці та забезпечення більшого темпу її зростання», — підкреслив він.

Загальні доходи бюджету встановлено на рівні 361,5 мільярда гривень, видатки — 410,7 мільярда гривень, номінальний ВВП — 1,576 трильйона гривень, граничний обсяг бюджетного дефіциту — 3,2% (50,4 мільярда гривень). При цьому уряд планує, що НБУ щоквартально віддаватиме бюджету чотири мільярди гривень (тобто не менше 16 мільярдів гривень в рік). На бюджетні кредити уряд готовий виділити 13,4 мільярда гривень. Державний борг наступного року становитиме 30,6% ВВП. Уряд просить депутатів дозволити йому позичити загалом 135,53 мільярда гривень (зовні — 42,668 мільярда та всередині країни — 92,863 мільярда гривень). Додамо: раніше прем’єр-міністр України Микола Азаров повідомив, що уряд має намір активно кредитувати великі інвестиційні проекти, кредитувати економіку.

Перший заступник міністра не назвав орієнтирів песимістичного сценарію розвитку економіки країни. Ще до презентації проекту бюджету народні обранці від різних політичних сил почали давати оцінку цьому документу.

Спочатку висловився спікер парламенту Володимир Литвин: «Апріорі можна стверджувати, що цей бюджет буде поганим. Утім, я не пам’ятаю, щоб був гарний бюджет. Тому за всієї складності бюджету необхідно усвідомити, що для людей вигідніше мати цей поганий соціальний бюджет, ніж втратити всі виплати (в разі індексації)», — сказав він.

За словами одного з лідерів опозиції Арсенія Яценюка, у «регіональному» бюджеті влада зовсім не думає про людей. «Хотів би окремо пройтись по кількох цифрах, які я щойно побачив в отриманому бюджеті України. У ньому всі соціальні статті зупиняються. А мінімальні прожитковий рівень і заплата зростають лише на 13 гривень», — зауважив він.

Опозиційний депутат Андрій Павловський уточнив, що бюджет призупиняє дію 13 соціальних законів — щодо пільг для чорнобильців, лікарів, шахтарів. «У цьому бюджеті наступив повний стабілізець... Соціальні ініціативи пішли коту під хвіст», — заявив депутат.

Чому проти прийняття бюджету виступили опозиціонери? Виходячи з історії існування самої опозиції в Україні, інша сторона могла б закинути традиційний саботаж прийняття потрібних державі рішень. Але ж у даному випадку питання до документа лежать не тільки в соціальній площині. Зокрема, опозиція стверджує, що за 155 статтею парламентського регламенту, відставлений уряд взагалі не мав права вносити бюджет на розгляд депутатів. «Це повна відповідальність нового уряду», — підкреслив Яценюк. Тому червона картка від опозиції проекту бюджету виглядає не таким вже традиційним саботажем.

А от чому проти бюджетної ініціативи своїх соратників по парламенту (що підтверджувалося неодноразовим голосуванням у Раді) виступили комуністи? Не на диктофон джерела, близькі до процесу переговорів, кажуть, що предметом зговірливості цієї політсили може стати проходження кандидата від комуністів на пост глави Держмитниці. Втім, офіційного підтвердження даній інформації немає, і головна причина відмови КПУ — небажання головувати «за бюджет соціального дефолту».

Хоч би які були закулісні чвари довкола бюджетного пирога, та не менш важливим лишається ще одне питання: чи витримає такий оптимістичний бюджет економіка? Адже прогнози зі світових ринків, куди продає левову частку свого металургійного, аграрного і хімічного продукту Україна, свідчать про скорочення попиту на нашу продукцію. Це в свою чергу загрожує зниженням бюджетних доходів та зменшенням притоку валютних доходів, а відтак — і посиленням тиску на гривню. А якщо ці прогнози справдяться, то Україні навряд чи вдасться обійтися без додаткових запозичень. І це в умовах, коли західні регіони України вже сьогодні скаржаться на нестачу бюджетних коштів...

Наскільки реалістичні макроекономічні показники, закладені в проекті бюджету на 2013 рік? Та чи втримає на своїх плечах новий бюджетний розпис економіка? Про це «День» запитав експертів та фінансистів.

Наскільки реалістичні макроекономічні показники, закладені в проекті бюджету на 2013 рік? Та чи втримає на своїх плечах новий бюджетний розпис економіка? Про це «День» запитав експертів та фінансистів.

КОМЕНТАРІ

«НАМАЛЬОВАНИЙ ПРОЕКТ БЮДЖЕТУ — НЕ РЕАЛІСТИЧНИЙ»

Володимир ЛАНОВИЙ, екс-міністр економіки України, директор Центру ринкових реформ:

— Показники розвитку економіки на наступний рік завжди подаються урядом красиві. Це гарна картинка, щоб проект бюджету на 2013 рік прийняли. А реальні показники будуть іншими. Починаючи із середини першого кварталу 2013 року, в такий бюджет почнуть вносити зміни, бо він не виконуватиметься ні за загальними показниками, ні за обсягами надходження до бюджету. На мій погляд, це психологічно-політичний документ, а не реально-економічний. Отримати зростання ВВП не вдасться, бо спостерігається, навпаки, тенденція до зниження його динаміки. Чому? Немає внутрішньої мотивацій і ресурсів, які б збільшували обсяги виробництва у всіх галузях. Інфляцію можна придушити (цьому сприяє адміністративне управління), але в такому випадку відсоткові ставки сягнуть 50% річних. І нічого спільного з фінансовою стабільністю в такому разі дана політика не матиме. Курс долара залежатиме від дій політиків від влади. Вони визначили курсовий орієнтир, до якого прагнутимуть. Залежно від обраних для досягнення цього методів, погіршуватимуться інші складові фінансової стабільності країни. Найбільше проблем для бюджету наступного року може принести продовження падіння виробництва. Висока інфляція, навпаки, допоможе виконати прибуткову частину бюджету — від цього виграє уряд, а населення платитиме за всі його «успіхи». Намальований проект бюджету — не реалістичний.

«БІЙ ЗА КРЕДИТОРА (МВФ) ТРИВАТИМЕ i 2013 РОку»

Олександр ПАСХАВЕР, президент Центру економічного розвитку:

— За несприятливих умов на зовнішньоекономічних ринках і слабкої адаптації нашої економіки, я вважаю, буде більше негативне, ніж позитивне зростання ВВП. Країну і уряд чекають нелегкі часи 2013 року. В таких умовах треба скорочувати витрати бюджету. Це можна зробити або переставши заробляти на бюджеті, або зменшивши соціальні виплати. Такий вибір доведеться зробити, а також паралельно завоювати довіру потенційних кредиторів. Тож бій за кредитора (МВФ) продовжуватиметься і 2013 року. На мою думку, уряду буде дуже складно утримати показники інфляції, курсу гривні та інфляції у рамках, поданих у проекті бюджету.

«УРЯД ПОВИНЕН ВЗЯТИ КОНТРОЛЬ НАД ІНФЛЯЦІЄЮ, ЗА РІК ЗМЕНШИТИ ЇЇ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗНАЧЕННЯ (МЕНШЕ 5%) І ТІЛЬКИ ТОДІ ЗАПРОВАДЖУВАТИ ПЛАВАЮЧИЙ ВАЛЮТНИЙ КУРС»

Олександр САВЧЕНКО, колишній заступник голови НБУ, доктор економічних наук:

— Найбільшою проблемою для виконання бюджету-2013 будуть темпи економічного зростання. На мій погляд, закладені в проекті бюджету показники — дуже високі. Аби забезпечити такі темпи ВВП, кредити банківської системи мають вирости мінімум на 10—15%. А цього року вони будуть на нулі, або й взагалі обсяги кредитування зменшаться. Саме з цієї причини сьогодні й падають темпи економічного зростання. Зростання ВВП — це найбільша проблема, а решта показників можуть бути досягнуті. Ще одне. Якщо держава бере на себе відповідальність за інфляцію (іншими словами — за її зменшення), то тоді треба зняти відповідальність за валютний курс. Я рекомендував би запровадити на 2013 рік валютний коридор у межах 8—8,8 грн за 1 дол., і в цих межах рухатися. На мою думку, неправильно визначати оптимальний курс. Адже курс — це похідна від попиту і пропозиції на валюту, а останні залежать від інфляції, ВВП, від платіжного балансу тощо. Тому треба зберігати валютний коридор на 2013 рік, а через рік повністю відмовитися від будь-якої підтримки курсу гривні. На мій погляд, 2013 року уряд повинен взяти контроль над інфляцією, за рік зменшити її до європейського значення (менше 5%) і тільки тоді запроваджувати плаваючий валютний курс, попередньо провівши роботу з населенням. Людям потрібно забезпечити зростання реальних доходів і гарантувати збереження цих доходів у національній валюті.

«ПРОЕКТ БЮДЖЕТУ БІЛЬШ ОРІЄНТОВАНИЙ НА ВНУТРІШНЄ СПОЖИВАННЯ, А НЕ НА ПЕРЕБУДОВУ КРАЇНИ»

Микола ІВЧЕНКО, керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні:

— У мене викликає запитання економічне зростання ВВП. Поки що рано оптимістично дивитися на цей показник. Останній консенсус-прогноз 15 вчених економістів, презентований у Мінфіні, становив 2,9% ВВП, а максимальна цифра, за їхніми оцінками, — 3,7% ВВП. Тож даний показник в проекті бюджету більш наближений до максимального показника цього консенсус-прогнозу. Втім, я думаю, що це зарано. Ми знову робимо надто оптимістичні оцінки, отже, реально дефіцит бюджету буде більшим, а темпи зростання сповільнюватимуться. Навіщо вкотре себе обманювати? Може, краще одразу ставити реальні показники. Курс долара може бути 8,5 гривні. Запитання викликає і дефіцит бюджету, який, виходячи з проекту бюджету, становить 4,2% ВВП. Це багато. Знову намагаємося жити не за коштами і, мабуть, левову частку направлять на соціальні витрати. І це в умовах, коли продуктивність праці сповільнюється. На мій погляд, в довгостроковій перспективі це гальмуватиме економічне зростання. Загалом проект бюджету на 2013 рік більш орієнтований на внутрішнє споживання, а не на перебудову країни. За довгостроковою перспективою він наряд чи сприятиме підвищенню ефективності економіки України чи ривка вперед. Він більше споживчий, орієнтований на широкі маси верств населення, а не на інвестиції та модернізацію економіки.

«ВВП МОЖЕ ВИРОСТИ НА 1,5%»

Василь ЮРЧИШИН, директор економічних програм Центру Разумкова:

— Мені здається, що це дуже оптимістичні показники. Зараз бачимо поглиблення стагнаційних процесів в українській економіці й не видно того базису, який міг би дати наступного року підвищення ВВП. За нашими прогнозами, ВВП може вирости на 1,5% завдяки двом факторам. Перший фактор — поліпшення у другому півріччі ситуації в ЄС. Другий фактор — низька база порівняння, яка формується у другому півріччі 2012 року. Тож навіть невелике покращення чи утримання від подальшого падіння може сформувати в 2013 році зростання ВВП. Далі. Мені не зовсім зрозуміло, як вдасться утримати інфляцію на рівні 4,8%, якщо уряд буде змушений піднімати тарифи на житлово-комунальні послуги і продовжувати підтримку соціальних стандартів. Курс 8,5 гривні за долар може бути базовим, особливо зважаючи на адміністративні заходи щодо обмеження операцій з іноземною валютою, які впроваджуються НБУ... Даний проект бюджету є, радше, загальними орієнтирами для влади, а не реалістичним інструментом економічного прискорення в окремих сферах.