Бюджет «відкрили»

Міністерство фінансів України вчора презентувало офіційний веб-портал публічних фінансів України. «Це лише старт проекту. Згідно закону, портал повноцінно запрацює з 18 лютого 2016 року. Зараз відбуваються етапи його впровадження. Його робота дасть доступ громадянам до розпорядження бюджетними коштами органів державної влади, місцевого самоврядування. Державні, комунальні підприємства, Пенсійний фонд, Фонди соціального страхування і НБУ — загалом 75 тисяч розпорядників. Режим он-лайн забезпечить служба держказначейства», — говорить голова Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран, який брав участь у розробці порталу.

«Створення цього порталу надзвичайно важливо для переходу на якісно новий рівень прозорого використання коштів. Після  завершення запуску порталу у відкритому доступі  всі українці  зможуть ознайомитися з усіма  операціями для використання бюджетних коштів. До 1 січня 2016 року на ньому будуть відображатися дані про використання коштів державних та комунальних підприємств... Кожен на власні очі зможе побачити, куди витрачаються ці кошти», — сказала міністр фінансів України Наталія Яресько, презентуючи проект. За її словами, такий портал знизить ризик корупції у використанні бюджетних коштів, а також — підвищить ефективність використання сплачених податків.

На відкритті  були депутати Верховної Ради України, мери міст-учасників пілотного проекту прозорих фінансів, представники міжнародних організацій та громадські активісти. Відкриття державної казни — дуже добре, кажуть вони. Але цього не досить, щоби мінімізувати ризик розпилювання бюджетних коштів.  Щоби навести лад  у використанні публічних  фінансів (як доходів, так і видатків), має запрацювати Рахункова палата (РП).

Нагадаємо, що влітку депутати схвалили в цілому оновлений законопроект №2072 «Про Рахункову палату (РП)». Його вніс у Раду Президент. За нещодавно ухваленими законодавчими змінами вона контролюватиме не тільки витрати, а й доходи бюджету всіх рівнів. Утім, наразі цей орган фактично не діє, бо термін повноважень більшості його членів ось уже два роки, як сплив. А нового керівника ніхто не призначив. Тим часом триває  конкурс з  відбору кандидатів до  цього органу за оновленим законом. Цікаво, що  сама процедура пройшла повз  увагу українських  ЗМІ.

Як обирають її новий склад? «День» звернувся з роз’ясненнями до голови парламентського підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Івана Крулька. «Зараз перебуваємо на етапі формування проведення конкурсу з відбору кандидатів на членів цієї Палати. Якщо конкурс знову буде «договорняком» між великими фракціями і керівництвом країни, то знову отримаємо Рахункову палату за принципом «чого дозволите?» Якщо відбудеться професійний конкурс з незалежними аудиторами, то це буде сильний орган, який даватиме відповіді на питання, а що ж насправді відбувається з публічними фінансами», — говорить він.

Крулько пояснив, що 10 вересня закінчився конкурс (почався з моменту набуття чинності Закону «Про Рахункову палату») з прийому документів від кандидатів. «Ми маємо 67 кандидатів на дев’ять місць. Зараз усі документи надіслані за рішенням комітету на спеціальну перевірку на предмет відповідності антикорупційному законодавству (перевіряється декларація про доходи, всі документи) і після цього маючи результати перевірки буде визначатися, хто з кандидатів підпадає під критерії і може допускатися до конкурсу», — пояснює він.

Серед ключових вимог до кандидатів — економічна або юридична освіта, не менш ніж 5 років досвіду роботи в юриспруденції, аудиту чи економіці, не старше 65 років, володіння однією з мов Ради Європи (англійська або французька, норма почне діяти з 2017 року).

Відбирати дев’ять осіб буде парламент, але попередні висновки по всіх кандидатах даватиме бюджетний комітет із залученням громадських організацій, які займаються питаннями запобігання корупції, проведенням аудиту. «Засідання з відбору кандидатів проводитиметься у першій декаді наступного місяця — з 1 по 10 жовтня. Відразу після цього подамо до парламенту всі висновки по кандидатах і парламент голосуватиме за кожного, рейтинговим голосуванням визначається дев’ять кандидатур і ця дев’ятка подається на пакетне голосування. Якщо за них проголосують, склад Рахункової палати сформують, якщо ні, то я не виключаю, що конкурс буде проведено ще раз», — підсумував Крулько.

Таким чином, вважають автори нового механізму призначення РП, знімається й питання політичної заангажованості цього органу щодо дій уряду. Їх головний аргумент — обрання членів Палати на відкритому конкурсі. Але в Мінфіні з цим не згодні.

«Рахункова палата не може не бути політичним органом по своїй суті. Адже вона є органом, який працює на Верховну Раду і є її аудиторською службою, яка контролює і дає інформацію про роботу іншого політичного органу — уряду. Тому в будь-якому разі, контролюючи поточну діяльність використання не тільки бюджетних, а й публічних коштів, Рахункова палата, даватиме рішення з політичним відтінком», — говорить «Дню» перший заступник міністра фінансів України Ігор Уманський. Хоча загалом, зазначає він, Мінфін очікує завдяки проведенню кадрового конкурсу отримати «іншу якість роботи РП». З іншого боку, додає він, у Мінфіну є свій інструмент контролю за використанням коштів — ревізійні перевірки через Держфінінспекцію.

Не з’ясованими до кінця в роботі Рахункової палати є ще кілька питань, які можуть робити її роботу залежною від парламенту. Перше — як бути з нормою закону, що «за рішенням парламенту проводити державний фінаудит Рахункової палати органом державного фінансового контролю. Друге — залишилася й стаття про фінансування Рахункової палати з державного бюджету. У новому законі залишили наявний пункт, за яким кошти на діяльність РП визначатиме Мінфін. Яка ж тут самостійність, резюмував раніше у розмові з «Днем» народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань бюджету Віктор Кривенко. Втім, Крулько щодо другого питання запевняє, що цей ризик частково мінімізований. Якщо Мінфін не візьме до уваги розрахунки Рахункової палати з фінансування, то її голова має право звернутися до бюджетного комітету з відповідним проханням внести поправку в другому читанні до законопроекту про бюджет.

«Я підтримую цю ініціативу. Громадськість ратує за це давно. Але є мінуси. Перший — це запитання до відповідальності. Не прописано нормально відповідальність за порушення подачі цієї інформації. У законі «Про відкритість використання публічних фінансів» написано, що розпорядники коштів і технічні розробники несуть відповідальність за неправдиву подачу інформацію на веб-ресурс. Але якого характеру і згідно якого закону — у законі не прописано», — вважає економіст, керівник проекту «Успішна країна» Андрій Блінов.