Чого очікувати аграріям 2015 року?
Експерти проаналізували Коаліційну угоду на предмет реформ у секторі
В парламенті з’явилося сильне аграрне лобі. За крісло очільника парламентського аграрного комітету вперше змагалася рекордна кількість депутатів —аж вісім! Такого конкурсу не було навіть на бюджетний. Чому? Новостворений аграрний комітет стане майданчиком як відстоювання інтересів найбільших компаній країни, так і для заробляння політичних балів, бо попереду —земельна реформа. Той, хто визначатиме її формат, має всі шанси завоювати симпатії аграріїв або ж повністю спалити свої рейтинги.
Яких реформ очікувати аграріям 2015 року? Про це розказали депутати та експерти, проаналізувавши проголосовану усіма фракціями коаліційну угоду.
«В ній багато води — 60—70%. Утім, є реально хороші речі. Наприклад, добре, що коаліція зафіксувала збереження діючої системи оподаткування (по ПДВ та єдиного фіксованого податку) та відновлення практики відшкодування ПДВ під час експорту агропродукції», —пояснює плюси для сектору генеральний директор Української аграрної конфедерації Сергій Стоянов. Він схвалює плани розпродажу державних монополій та неефективних держструктур. «Це жахіття, яке почалося зі створення ДК «Хліб України», потім переповзло в «Державну продовольчо-зернову корпорацію»... В цьому слід наводити лад, продавши якнайшвидше ці активи», —говорить він. За словами експерта, продавати треба все держмайно в АПК, окрім Аграрного фонду, який має бути страховкою від продовольчих дефіцитів для держави.
В угоді немає води, натомість апелює до Стоянова заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко. «Це хороша дорожня карта, якою даємо конкретні доручення уряду імплементувати подані реформи в своїй програмі дій. Але попри наявність угоди ще лишається тема для дискусій —постійне бажання Мінфіну відмінити пільговий режим оподаткування АПК. Цього не можна допустити, бо галузь щороку дає прибуток у 20 мільярдів доларів», —додає він. На думку Бакуменка, важливим наслідком затвердженої коаліційної угоди буде утримання влади від агресивних і неправильних дій у земельному питанні. За його словами, всі фракції погодилися, що спочатку підготують пакет законопроектів «про обіг земель», куди увійдуть пропозиції по кадастру, механізмах і термінах оренди, і лише тоді його передадуть в Раду. Тільки коли ці документи буде проголосовано, пояснює він, прийматимуть політичне рішення про відкриття ринку землі. На це піде щонайменше рік, прогнозує Бакуменко. «А поки що за дужки винесли слова «земельний мораторій» та «вільний ринок землі», —підсумував він.
Натомість народний депутат Сергій Тригубенко вважає, що хоч які б реформи в галузі робили та нові методи застосовували, все одно буде по-старому. «Адже структура адміністративної та тотальної вертикалі прийняття рішень не змінилася. Комерційна адміністративна структура під назвою Міністерство АПК та сама», —говорить він. На думку народного депутата, всі реформи в галузі мали б починатися з аграрного міністерства. Останнє, на його думку, має займатися тільки адміністративною роботою, юридичною підтримкою, плануванням розвитку сектора і не більше. «Залишити за міністерством один контрольний орган, а решту або скасувати, або передати галузевим асоціаціям. Адже зараз аграрне міністерство —це велика фірма з комерційними структурами, які працюють на конкретних чиновників», —вважає Тригубенко. Ще одне, додає він, аби реформи не канули в Лету, громадськість має закликати міністра презентувати план дій з конкретними датами і відповідальними за ці дії людей.
Експерти впевнені, що реформи повинні проводити комплексно (разом зі змінами в інших секторах) і дуже оперативно. Адже неможливий розвиток АПК, якщо, наприклад, зберігаються корупційні суди та міліція.
«Корупція в АПК процвітає на всіх фронтах. За скромними підрахунками, якщо взяти весь ланцюжок «від поля до столу», у нас втрачається щорічно від трьох до п’яти мільярдів доларів на корупційних внесках», —розповідає президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Алекс Ліссітса. За його словами, за час роботи попереднього складу Кабінету Міністрів, жодних помітних зрушень у вирішенні цієї проблеми не було. «Якщо в березні, після Майдану, був певний проміжок часу, коли за реєстрацію договорів оренди не брали хабарів, то ми знаємо, що зараз все повернулося назад», —сказав він. Тому боротьба з корупцією в країні, в тому числі і в АПК, на думку Ліссітси, повинна стати ключовим завданням нового уряду і парламенту.
