Чому Арбузов?

Кабмін відновив діяльність Міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств. Про це йдеться в постанові Кабміну № 257, прийнятій на засіданні уряду. Тепер до керівництва органу залучено перших осіб міністерств та відомств, а не їхніх заступників, як було раніше. Також дещо розширені завдання і функції Комісії, зокрема щодо захисту прав інвесторів.

Очолив її перший віце-прем’єр Сергій Арбузов. За його дорученням вже найближчим часом буде розроблено програму боротьби з рейдерством. Він запевнив, що для надійного захисту права власності важливо мати фактор суспільного контролю, який забезпечить відкритість роботи Комісії. Для цього до реалізації програми буде залучено об’єднання підприємців, зазначив Арбузов.

В Антирейдерському союзі підприємців вітають цей урядовий крок, але, кажуть, що про співпрацю поки що не йдеться. «Два тижні тому в нас був контакт з помічником Арбузова. Відповідь була «Так», але як тільки дійдуть руки... Досі ніхто й не телефонував. Зі свого боку ми звернулись, щоб нас включили до складу. Як- не-як наші спеціалісти вже сім років у цьому питанні. І ніхто краще за нас не знає повадки цього «звіра» в країні. Але поки що — тиша», — розповідає виконавчий директор Антирейдерського союзу підприємців України Андрій Семидідько.

Експерт переконаний: реанімувати антирейдерську комісію влада вирішила щонайменше з трьох причин.

ПЕРША — ТИСК КРЕДИТОРА

Два місяці тому посол США в Україні Джон Теффт звернувся до Президента України з «пропозицією» якось врегулювати економічну ситуацію та інвестиційний клімат в Україні. Як фактори небезпеки для американського бізнесу, були вказані невирішені питання з правами власності (деталі — у матеріалі «Чому саме Україна стало «піратом №1»?), подвійні стандарти правосуддя, а відтак незахищеність інвесторів в українських судах і останній пункт — рейдерство.

«Україна повинна вжити дій проти рейдерських атак, тотальної корупції, недостатності захисту фізичної та інтелектуальної власності, зокрема, несправедливих рішень, що виносяться судами, величезної прірви у розмірі доходів багатих і бідних, яка досі збільшується. Правила гри в Україні мають змінитися», — прокоментува Теффт. Посол, звичайно, не пояснив, що чекає на Україну, якщо ніяких рішень не буде прийнято. Але здогадатись не складно. Щонайменше, — відтік американських інвестицій і «прохолодні» стосунки з МВФ та Світовим банком.

ДРУГА — ОБ’ЄКТИВНА: В УКРАЇНІ ДІЄ ВІД 35 ДО 50 ПРОФЕСІОНАЛЬНИХ РЕЙДЕРСЬКИХ ГРУП

Звичайно, є й внутрішній фактор. Ситуація в Україні у питаннях захисту бізнесу справді нерадісна, відзначає Семидідько. За його словами, упродовж останніх семи років більше 20 тисяч підприємств були втягнуті в процеси незаконного перерозподілу власності за різними схемами: через відкриття кримінальних справ, через фізичне захоплення активів, тощо.

За підрахунками експертів Союзу, сьогодні в Україні діє від 35 до 50 професіональних рейдерських груп. Спираючись на цілий комплекс засобів — психологічний натиск, шантаж, підробка документів, підкуп силових структур, — вони створюють умови для рейдерських атак, захоплення і перерозподілу власності за рамками закону. Під рейдерські атаки загалом в минулому році в Україні вже потрапили 3,7 тисячі суб’єктів господарювання. А річний обсяг рейдерського перерозподілу власності сягає в середньому від 2 до 3 мільярдів доларів США.

Слід відзначити, що жертвами рейдерських атак однаково часто стають як малі та середні підприємства так і великий бізнес. Останній, як пояснив «Дню» Семидідько, просто менше «світиться в пресі». Утім, навіть і вони останнім часом все частіше звертаються за захистом до ЗМІ. «Пригадуєте конфлікт довкола торгової марки «Моршинська»? Це ж — великий капітал. Майже 50% поштових переказів та посилок сьогодні відбувається через «Новую почту». Це ж теж     — великий бізнес. А у них реально сьогодні просто купа перевірок — в Одесі, Полтаві, Харкові — з вилученням документів та відкриттям кримінальних справ щодо топ-менджменту, — наводить приклади Семидідько. — Сьогодні просто трохи змінились схеми. Раніше через суд ділили корпоративні права, збільшували незаконно пакет акцій до контрольного, на основі цього збирали акціонерів, міняли на зборах керівництво, і таким чином на підприємство заходив інший «власник». Сьогодні ж процедура спростилась — ініціюють перевірку, відкривають кримінальну справу на керівництво, а потім вже ведуться переговори: пропонують «поділитись» активами чи «долею в бізнесі». Якщо раніше через судову владу все «вирішувалось», то тепер правоохоронні органи більш ефективно працюють по замовленнях рейдерів», — підсумовує експерт.

ТРЕТЯ — ГОТУЄТЬСЯ ЗМІНА В ПРЕМ’ЄРСЬКЕ КРІСЛО

Утім є й інший фактор «реанімації» антирейдерського урядового «спецназу» — власне він може пояснити, чому саме Арбузов став його очільником. Сьогодні в підпорядкуванні Арбузова як віце-прем’єра — 23 урядові комісії. «Антирейдерська» — 24-а. Але у тому, що її віддали саме молодому екс-банкіру є певний політичний сигнал.

«Ця міжурядова комісія об’єднує усіх керівників силових відомств — в комісію входять усі перші особи МВС, СБУ, Генпрокуратури. А також дає додаткові важелі впливу на губернаторів, — говорить експерт. — У ті часи, коли вона створювалась у 2007 році, були створені робочі групи при губернаторах в областях з питань вирішення проблем захисту власності в областях. І цей напрямок курували саме губернатори». Відтак, робить висновок Семидідько, «Арбузов вибудовує свою вертикаль стосунків як майбутній прем’єр з силовою і регіональною елітою».