Чому ROSHEN — «не в шоколаді»?

В Україні успішно минув міні-Давос. Світовий економічний форум відбувається в Києві вперше, але не востаннє, запевняють організатори. Перший день чи, коректніше сказати, вечір форуму відкрив прем’єр-міністр України Микола Азаров. На урочистій вечері та й під час другого дня роботи форуму був фактично весь Кабмін, але зовсім мало ТОПових бізнесменів. З помітних українських на вечерю прийшли лише Ярославський, Мартиненко, Порошенко. Перші два сіли за один столик. Бізнесмен і опозиціонер — щось симптоматичне?

Ще один цікавий нюанс: чомусь голова НБУ Ігор Соркін сів за столик до експертів та громадських діячів. Він майже весь вечір сидів під стінкою, ніби в резервації, й помітно нудьгував. «Ми зараз виконуємо всі зобов’язання, взяті перед МВФ», — лише ця теза-відповідь «Дню» пана Соркіна викликала у нього посмішку на обличчі. А потім він попросив дозволити «спокійно повечеряти»...

КОМЕНТУЮЧИ ПРОБЛЕМИ СВОЄЇ КОРПОРАЦІЇ ПЕТРО ОЛЕКСІЙОВИЧ ЗАУВАЖИВ: НЕ ТАКИЙ СТРАШНИЙ СЬОГОДНІ РОСІЙСЬКИЙ ТИСК, ЯК «П’ЯТА КОЛОНА В СЕРЕДИНІ». І ЙШЛОСЯ В ЦЬОМУ КОМЕНТАРІ НЕ ПРО ЗАКИНУТИХ ДО НАС ДИВЕРСАНТІВ, А ПРО «СИЛОВИКІВ І ПОДАТКІВЦІВ», ЯКІ НЕ МОЖУТЬ...  ЗУПИНИТИСЯ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Загалом же зібралися бізнес, уряд та експерти в одному в рамках міні-Давосу з найдорожчих готелів столиці для того,  щоб, як вказано в резюме події на офіційному сайті форуму, напрацювати «три сценарії розвитку України».

Перший — сценарій так званих «крайніх песимістів»: на ньому бізнес-спільнота, урядовці та експерти розглядали варіант дефолту української економіки. Другий — «сценарій оптимістів»: йшлося про стрімкий поступальний ривок, який виведе Україну в країни-лідери за темпами економічного зростання. І нарешті третій — сценарій «поміркованих реалістів». Якщо вірити поінформованому учаснику дискусії, то на цій платформі обговорювали, що робити, коли Україна проведе всі потрібні інституційні реформи, а економіка не оживе.

Зауважимо, що теми, які обговорювали на платформах, записані зі слів джерела. Точні ж формулювання,  про що говорили і що вирішили, ми зможемо довідатися лише в січні наступного року на фінальному зібранні Всесвітнього економічного форуму в Давосі (Швейцарія). Саме там буде презентовано напрацювання робочих груп у Києві. Наразі ж організатори поставили безапеляційні умови учасникам — сесії відбуваються у форматі off records і без журналістів.

Та вже з того, про що говорили й говорять у кулуарах міні-Давосу, «Дню» вдалося виокремити свої версії «сценаріїв розвитку України».

СЦЕНАРІЙ ПО-ПРЕМ’ЄРСЬКИ: «ПРОБЛЕМ НЕМАЄ... УСІ ПИТАННЯ — ДО ПРЕС-СЕКРЕТАРЯ»

Виступ прем’єр-міністра України під час вечері-відкриття форуму можна переказати фактично однією фразою: «Проблем немає, ми справляємося». Зокрема, пан Азаров повідомив: «У нас немає проблем ні з розрахунками за зовнішніми боргами, ні за внутрішніми». Ніхто в залі не зааплодував... Мабуть, присутніх, як і автора цього матеріалу, стримали повідомлення про «паломників» в Держказначейство й заяви «Газпрому» про мільярдні борги НАК «Нафтогаз»...

ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР ПІД ЧАС ВИСТУПУ НА ВЕЧЕРІ-ВІДКРИТТІ СВІТОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО ФОРУМУ В КИЄВІ ПООБІЦЯВ ІНВЕСТОРАМ ЦІЛКОВИТЕ ДОТРИМАННЯ ПРАВ ВЛАСНОСТІ... З НАСТУПНОГО РОКУ / ФОТО З САЙТА KMU.GOV.UA

«Миколо Яновичу, як ви прокоментуєте блокування Держказначейством виплат органів місцевого самоврядування?» — звернулися ми до прем’єра, коли той, повечерявши, покидав зал «Інтерконтиненталю». «Треба було слухати, що я тільки що говорив», — відповів він. «Ви сказали, що проблем немає ні з виплатою за внутрішніми боргами, ні зовнішніми. Але ж мери кажуть інше», — відреагував на зауваження «День». Микола Янович витримав паузу... У цей час губернатор Харківщини Михайло Добкін, який чатував на прем’єра під дверима залу, де відбувалася вечеря, і відповідно супроводжував пана Азарова до виходу, після такого запитання «Дня» трохи відсторонився. Мабуть, передбачав, що Микола Янович може «делегувати» йому відповісти на незручне запитання журналіста, мовляв, ну скажи ж, що на Харківщині у тебе проблем немає. Аж ні... Микола Янович помовчав 30 секунд, а тоді: «Тут є мій прес-секретар. Зверніться до нього». Отак, крайнім у проблемі з держфінансами виявився Віталій Лук’яненко...

Звичайно, влада має право не кричати про проблеми в мегафон, розуміючи, до чого може призвести нагнітання ситуації...  Питання ж в іншому — чи справді уряд сьогодні контролює ситуацію в країні? А чи імітує?

Чи можливо оминути дефолт без зміни курсу? Відповідь очевидна — ні. А як тоді змінити курс на реанімацію бізнесу, коли координати місцезнаходження необ’єктивні?

В особистій розмові з представниками бізнес-асоціацій «Дню» розповіли прикметну історію. Минулого року на Раді інвесторів при Президентові України з доповіддю виступив голова Європейської Бізнес Асоціації Томаш Фіала. Його спіч помітно вирізнявся на тлі інших виступаючих, і особливо він дисонував зі вступним словом Президента. Індикатори бізнес-клімату, які приводив Фіала, суттєво різнилися з тими, які написали главі держави його спічрайтери. І як відреагував Президент на доповідь глави ЄБА? З переказів «Дню» відповідь була приблизно така: «Дякую, Томаше, що тримаєш нас в тонусі. У тебе — цікава статистика. Але в нас — інша». Цього року главі ЄБА права виступу не надали. Співрозмовники «Дня» кажуть, що його відсторонили, «щоби не псував настрій Президенту». Кажуть, за таким підходом, наступний претендент в «аутсайдери» — ЄБРР  Мовляв, уже на цьому засіданні ради інвесторів йому  не хотіли давати слово. Але в кінці-кінців, хтось розумний напоумив: не давати слово найбільшому інвесторові (щороку ЄБРР інвестує в українську економіку близько одного мільярда доларів), представник якого з Лондона прилетів спеціально на зустріч із Президентом — абсурд.

Хто блокує інформацію... Є лише версії, які циркулюють в кулуарах. Одна з яких — що це робить стара гвардія Партії регіонів. Мовляв, саме перший заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова є тим непробивним оптимістом, який, як мантру, повторює: «Ми велика країна, впораємося без грошей МВФ, і без ЄС». Пані Акімова була серед учасників міні-Давосу. Але «Дню» так і не вдалося записати її коментар. Від неї ані на крок не відходили представники пивних корпорацій. Активіст коаліції громадських організацій та ініціатив «За вільну від тютюнового диму україну» Ганна Гопко відзначила в тому певний сигнал: адже питання про підняття акцизів на тютюн і на алкоголь наразі в парламенті зависло.

СЦЕНАРІЙ BY ПОРОШЕНКО: «КОЛИ ROSHEN НЕ В ШОКОЛАДІ»

На другу версію «День» так само «надихнув» спіч Миколи Азарова. У своїй промові він пообіцяв інвесторам «повне дотримання прав власності...з наступного року». Виходить, що до 31.12.2013 можна без «повного»?

Особливо прикметно в цьому контексті виглядає історія «шоколадного короля» Петра Порошенка. Він, до речі, якщо вірити джерелам «Дня», модерував саме сесію «песимістів» на міні-Давосі. На вечері ж відкриття Петро Олексійович більше ніж півгодини провів поруч із міністром фінансів Юрієм Колобовим. Добре поінформовані у справах Порошенка експерти, відзначили, мовляв, якби на вечерю прийшов міністр доходів та зборів Олександр Клименко, то швидше за все Петро Олексійович провів би вечір із цим міністром. Адже саме відомство Клименка нині «бомбить» шоколадний бізнес Порошенка.

З початку з липня 2013 року, відразу ж після оголошення заборони на ввезення продукції Roshen з боку Росії, Міністерство доходів та зборів організувало та провело понад 60 позапланових і планових перевірок в корпорації та пов’язаних з нею компаніях, в результаті чого було порушено 10 кримінальних справ. У підсумку корпорації Roshen було нараховано всілякого виду штрафів на суму понад 100 млн гривень. У результаті, як повідомляє портал ВИННИЦА.info керівник Вінницької міської організації працівників профспілки агропромислового комплексу Наталія Титаренко, на Вінницькій фабриці Roshen можуть звільнити близько 420 осіб (з 1875 людей, що значилися на кінець 2012 року). І винуватцем звільнень, скоріше за все, стали не дії Росії, а... вітчизняні силовики й податківці. «Чи буде скорочення? Через Росію не буде — для мене це принципово. Але якщо буде продовжуватись свавілля силовиків і податківців, буде», — сказав журналістам у Вінниці Петро Порошенко, і додав, що «коли ми маємо зовнішній тиск, об’єднуємось, і це є гарною рисою українців. Подивіться, як об’єднався український народ, коли є несправедливі звинувачення України у будь-чому. Найбільш небезпечна «п’ята колона» всередині». «Зараз уся вітчизняна економіка знаходиться під тиском силовиків і податківців. На сьогоднішній день відбуваються найбільш неприємні події, коли податківці вичавлюють останні копійки з підприємців, примушують фактично закривати підприємства і працівники українських підприємств в цьому свавіллі опиняються невинно постраждалими. У такий спосіб відбувається зростання безробіття. І людям сьогодні немає куди подітися», — додав Порошенко, який вже відчув податковий «прес» на своїх підприємствах.

Ми назвали другу версію «сценарієм Порошенка» власне через те, що саме від того, як влада буде обходитися з бізнесом, залежить чи будуть у нас гроші в бюджеті вже наступного року. Адже дірка в казні, про яку сигналять сьогодні дії Держказначейства, свідчить: економіка обезкровлена.

«Економічне зростання в українських умовах потребує реального бюджету, який розраховано на об’єктивних макроекономічних показниках. — відзначив у розмові з «Днем» старший радник «Альфа-Банку», член Ради НБУ Роман ШПЕК. — Не можна завищеними показниками бюджету робити уряд, а зокрема, Міністерство зборів та доходів тими, хто тисне на бізнес... Коли заздалегідь закладено дефіцит, за яким вже передбачено виплати, то дії стають ірраціональні. Перманентно дефіцитний бюджет призводить до того, що уряд в особі Міністерства фінансів, завжди є крупним гравцем на ринку внутрішніх та зовнішніх запозичень. Саме тому зберігаються інфляційні очікування, а відповідно — ставки по кредитам. Населення не погоджується на нижчі ставки. Тож Міністерство під 14% позичає. Як в таких умовах можна говорити, що ставки за кредитами повинні бути нижчими? В основі дорогих кредитів лежить квазідефіцит бюджету».

СЦЕНАРІЙ ЕКСПЕРТНИЙ: «Є CHEVRON... У КІНЦІ ТУНЕЛЮ»

Добре поінформований реаліст — так себе назвав автор третьої версії розвитку нашої країни, яку записав «День», Роман Шпек — переконаний: «Дефолту в Україні не буде». Він оголосив дві підстави для оптимізму.

Перша — внутрішні можливості країни. «Обсяги зобов’язань і можливості держави: золотовалютні резерви НБУ, обсяги ВВП, географія ринку та геополітичні зв’язки — все це говорить про те, що ми можемо впоратися зі своїми зобов’язаннями», — зауважує Роман Шпек.

Друга — допомога ззовні. Цей факто оптимізму лише в тому випадку спрацює, як зауважив «Дню» глава «Альфа-Банку», коли кошти приходитимуть не «на проїдання, а на створення». І в такому ключі йдеться передусім про прямі іноземні інвестиції. Іншими словами, інвестиції таких транснаціональних компаній як Shell та Chevron власне формують ту подушку безпеки для української економіки, яка захищає нас від дефолту. «Допомога ззовні приходить через визнання нашої політики: бюджетної, фіскальної, макроекономічної... А відповідно її прихід означатиме поліпшення суверенних рейтингів, це здешевить зовнішні запозичення...» 

На цьому ж факторі у своїй промові, власне, наголосив і Президент України Віктор Янукович. «Протягом найближчого десятиліття відбудеться вичерпування конкурентних переваг України, йдеться передусім про конкурентні переваги експортерів металургії чи хімічної промисловості. Ми потребуватимемо інвестицій в оновлення основних технологічних процесів традиційних галузей, — зауважив він. —  Основними конкурентними перевагами України для набуття міжнародної ваги ми бачимо енергетичні комплекси, досвід та потенціал використання перспективних високих технологій. Приплив іноземних інвестицій та ресурсів може стати важливим фінансовим підгрунтям модернізації економіки».

Глава держави зауважив: «Нас було визнано країною, яка досягла найбільших результатів у поліпшенні регуляторного середовища в 2012—2013 роках. Серед 189 країн ми піднялися на 29 позицій. Звичайно, місце в рейтингу — не самоціль.  Кінцева мета — довіра інвесторів, яку виражено у вкладанні інвестицій та реалізації проектів. Яскравий приклад — співпраця з провідними газовидобувними компаніями світу — Shell і Chevron... Для успішної країни таких прикладів по ключовим сегментам економіки з кожним роком має ставати дедалі більше».

От власне те, чи ставатиме їх більше, і буде індикатором реалізації третього сценарію розвитку України. Як довго буде  Chevron та Shell «в кінці тунелю»? І чи довго нам жити ще в цьому тунелі? Відповіді на ці запитання можна почути якщо не з трибуни таких зібрань як Давоський форум, то в їхніх кулуарах. Головне слухати і чути!

P.S. Заплатили за «свято» (готель, вечеря, безпека), як вказано на офіційному сайті Світового економічного форуму, три українські бізнесмени — Дмитро Фірташ (DF Group), Рінат Ахмєтов (СКМ) та Вадим Новинський (Смарт-холдинг). Щоправда, «проконтролювати як проходить захід, який він оплатив» прийшов лише останній.

Пан Новинський з’явився на ранкову каву і лишився на робочі групи з розробки сценаріїв розвитку України. «Зважаючи на результати діяльності нашої компанії, скажу, що буде все більш-менш нормально. Не буде якихось проривних перемог. Але й програшу не буде», — зауважив він «Дню». Новинський відзначив, що для росту економіці потрібно активне втручання держави, яке має «базуватися на найкращих світових практиках допомоги бізнесу». «Ми будемо пропонувати все те, що буде корисним для економіки країни», — відповів він «Дню» на зауваження, що  сам, ставши депутатом, володіє інструментом, про застосування якого говорить.

Активним учасником різного роду дискусій віднедавна став і бізнесмен Олександр Ярославський. Він був з дружиною і на Ялтинському форумі у Пінчука, і на Днях України в Лондоні у Фірташа. У вівторок — на Раді інвесторів при Президентові України... І два дні — на міні-Давосі. «У мене немає трьох сценаріїв. У мене є один — оптимістичний, — з голлівудською усмішкою відповів він на запитання «Дня» про те, в якій робочій групі  працюватиме на Форумі. — Це мені підказують і результати роботи мого бізнесу, і мій досвід, і моє бізнес-чуття. У себе я не відчуваю падіння виробництва, а решта — мене не цікавить. Нехай за  падіння відповідають ті, в чиїх руках це виробництво знаходиться. Я відповідаю за свій бізнес».

Не менш цікавою була присутність іншого бізнесмена — Віктора Пінчука. Його вперше відсторонили від оплати, а відповідно й формування порядку денного того, що називається «українська платформа» Давоського форуму. Зважаючи на те, що, як зауважив у своїй вітальній промові Віктор Янукович, Президент «особисто патронував підготовку до міні-Давоса в Києві», чи не засвідчує цей момент переформатування бізнес-лобі у владних кабінетах? Крім того, не до кінця зрозуміло: чи Віктора Пінчука зовсім відсторонили від організації Давоського форуму, чи все ж він проводитиме свої традиційні ланчі в Швейцаріїї?!

КОМЕНТАРІ

«Я ВІРЮ І СПОДІВАЮСЯ НА ТАКИЙ СЦЕНАРІЙ: УКРАЇНА ПІДПИШЕ УГОДУ ПРО АСОЦІАЦІЮ ТА DCFTA Й НАДАЛІ ДИВЕРСИФІКУВАТИМЕ ЕКОНОМІКУ...»

Хорхе ЗУКОСКІ, президент Американської торгової палати в Україні:

— Президент справді чітко та ясно підсумував, куди йде Україна, та як під його керівництвом Україна рухатиметься до підписання Угоди про асоціацію з ЄС і Поглибленої всеохоплюючої зони вільної торгівлі (DCFTA); як вона скористається вигодами для української економіки й народу, які надасть  асоціація з ЄС, а також доступ до найбільшого ринку у світі. Бізнес-спільнота, яка зібралася сьогодні тут, була дуже позитивно вражена його промовою, ми із нетерпінням чекаємо на те, що Угоду про асоціацію буде підписано наприкінці листопада.

— А що ви скажете про участь представників влади в дебатах після виступу Президента, їхнє бачення просування до ЄС?  

І представники влади, й опозиції є чіткими у своїй позиції, всі вони виступають за європейський вибір України. Зважаючи на дуже складну макроекономічну ситуацію, в мене складається враження,  що лідери розуміють це, а також важливість ефективно виправити складну ситуацію, гарантувати стабільність у економіці. Це вигідно як бізнес-спільноті, так і кожному українцю. Тому, зрештою, я відчуваю оптимізм із приводу того, що влада шукає надійне вирішення цього питання.

— Багато хто може сказати, що все це — слова, а насправді чи поліпшується бізнес-клімат в Україні?

— Ось що я бачу. Прикладом цього є показник Світового банку щодо ведення бізнесу. Тут Україна діє  краще, ніж будь-яка інша країна. І ми дуже задоволені цим. Бо віримо, що це поліпшення прямо співвідноситься з фактом, що бізнес та уряд працюють разом, у партнерстві. Ми чули, як Президент говорив про важливість партнерства. Бізнес, політики та уряд працюють разом у партнерстві, щоб створити добре законодавство та регуляторні норми. Це — важливо. Саме тому ми дивимося на рейтинг Світового банку, бо це важливо. Утім, тут існує певний виклик для України. Він полягає в тому, щоб належним чином впровадити належне законодавство, регуляторні норми, які закріплено на папері, посилити верховенство права та, як сьогодні говорив Президент, знизити рівень корупції. Президентові справді треба взяти на себе лідерство в агресивному  й систематичному викоріненні корупції на всіх рівнях суспільства, на всіх рівнях уряду. І це вже має місце. Скоро Україна отримає надзвичайні економічні вигоди від цього.

— І який із трьох названих сценаріїв ви вважаєте найбільш реалістичним для України?

—  Я вірю й сподіваюся на такий сценарій: по-перше, Україна підпише Угоду про асоціацію та DCFTA; по-друге, й у подальшому диверсифікуватиме економіку й додаватиме до традиційної, орієнтованої на експорт, товарної економіки нові компоненти. Йдеться про високотехнологічну продукцію, науково-дослідні роботи, процеси переробки сільськогосподарської продукції. Додаткова вартість сприяє створенню робочих місць і забезпечує зростання економіки, створює багатство країни. А це також допомагає  пом’якшити ризик, що виходить із економіки, яка дуже залежить від ціни на продукцію, що експортується. І це — сценарій, який я бачу. Гадаю,  це найкращий сценарій для України. І третя частина цього сценарію є гарантування того, що існуючі в Україні інституції є сильними, є верховенство права й судова система працює, корупцію викорчувано або принаймні з нею ефективно борються  у способи, які заслуговують довіри. Якщо в нас будуть усі ці компоненти, Україна гарантовано матиме успіх у майбутньому й посідатиме відповідне місце в більшій глобальній спільноті.

— На вашу думку, голос іноземної бізнес-спільноти буде почуто в Брюсселі, й ЄС підпише Угоду про асоціацію?

— Ми як організація активно виступаємо за підписання Угоди про асоціацію, розглядаємо це як майбутнє України. Вважаю, що підписання Угоди про асоціацію є критичним фактором для успіху України в майбутньому. Якщо це буде зроблено, то спільнота донорів, як-от МВФ, доведе ЄС, уряду США та іншим урядам важливість того, що рух України правильним шляхом допоможе розблокувати мікроекономічну стабільність позик, фінансових ресурсів... А все це надзвичайно важливо, щоб Україна була успішною в майбутньому.

— Які шанси підписання Угоди про асоціацію: 90—100 відсотків?

— Я б сказав, що на сто відсотків упевнений, що Угоду буде підписано. Я тут, тому що вірю в це. Зрештою, це правильне та єдине рішення. А якщо Україна та ЄС не зможуть дійти до цього рішення разом, то на Україну чекає дуже складне майбутнє.

«УКРАЇНА МАЄ ВСІ КОМПОНЕНТИ,  НЕОБХІДНІ ДЛЯ СПРАВЖНЬОГО ЕКОНОМІЧНОГО УСПІХУ»

Вільям Грін МІЛЛЕР, посол США в Україні 1993—1998 рр., Міжнародний центр вчених Вудро Вільсона:

— Ця конференція розкриває для України можливості і сценарії, які домінуватимуть, але не поведінку людей. Ключове питання, яке стоїть перед Україною, є глибоко персональним. І воно впливає на природу українського політичного керівництва. І вся країна знає про це. Європа знає про це. Росія знає про це.

Що стосується сценаріїв розвитку України? Те, що в довгостроковій перспективі майбутнє України — чудове, дуже чудове. Я завжди так вважав. Україна має всі компоненти, які необхідні для справжнього економічного успіху. Якщо ми подивимося на майбутнє, то світ потребуватиме сільськогосподарської продукції України. Це буде величезний ресурс поряд з інтелектуальним капіталом, який уже має ваша країна. І вона буде продовжувати мати, бо це природа українського народу. Однак, має бути реалізованою перспектива устремлінь наступного освіченого покоління. Але цього поки що не зроблено. І це ваша робота (сміється) і робота моїх дітей. І вони всі виграють. Попри складності політичних особистостей і спадщину нещодавньої історії, результат для України буде чудовим.

«ЦЕ БУЛА ДУЖЕ ДОСКОНАЛА І ГЛОБАЛЬНО ВИВАЖЕНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ»

Джеффрі ПАЯТТ, посол США в Україні:

— Я із задоволенням можу розповісти про цей економічний форум. Перш за все, хочу нагадати, що у своєму виступі в Могилянській академії я наголошував на важливості розуміння України в контексті глобалізованої економіки, а також важливості проведення широких дебатів усередині України. Дебатів, які матимуть ширший геостратегічний горизонт, а також відображають можливості, що стоять перед Україною. 

Я був дуже вражений промовою президента Януковича. Я вважаю, що це була чудова презентація різних проблем і можливостей України. У ній президент торкнувся проблем, починаючи від кліматичних змін — до сланцевого газу, сільського господарства і співпраці у сфері технологій. Я гадаю, що це була дуже досконала і глобально виважена презентація інтересів України у сфері безпеки. Я думаю, це дуже здорово, що у нас відбуваються такого роду дебати, які ми мали цього ранку.

Розмірковуючи про глобальні сценарії, від яких залежить майбутнє України і вибір та можливості, якими володіє Україна, я ціную також презентацію президентом Януковичем географічних можливостей, якими володіє Україна. Через Україну проходить як східний кордон Європейського економічного простору, так і Європейські ворота до Євразії, зв’язуючи з’єднувальну тканину між Євразією та Європою. Я високо ціную його підхід до вісі Північ-Південь. Я аплодую Всесвітньому економічному форуму за те, що він зібрав солідних спікерів, я аплодую організаторам і спонсорам за те, що вони каталізували такого роду дебати. Я думаю, що чим більше таких дискусій, тим краще для України і для україно-американських відносин. Що стосується сценаріїв, я — за оптимістичний сценарій. 

Микола СІРУК, «День»