Дешифрування сигналу Рогозіна

Росіяни нам не двозначно дають зрозуміти: вибір на користь союзу з Росією означає відновлення торгівельних відносин, і заморожені проекти будуть розморожені. Саме такий висновок напрошується з того, що в перший же робочий день після непідписання Києвом Угоди про асоціацію до України прибула російська делегація на чолі з віце-прем’єром Дмитром Рогозіним, яка за один день побувала на стратегічних заводах у трьох областях: Київській, Дніпропетровській і Миколаївській. І в тому, що після й під час візиту писав у своєму мікроблозі на Twitter сам Рогозін.

Зокрема, йдеться про воєнно-промислову галузь. Адже хоч би там що казали й хоч би як кричали наші сусіди, що їм уже зовсім не цікава українська оборонка, це не більше ніж блеф. Розглянемо все по-порядку.

Як заявляв раніше член громадської ради при Міноборони РФ Ігор Коротченко, зараз майже все російське держоборонзамовлення розміщується на території самої Росії. Участь України в ньому становить зараз не більш як 1—2%. І, за словами того ж таки Коротченка, якщо Україна таки підпише угоду з ЄС, то Росія не підтримуватиме на плаву українську промисловість за свій рахунок (!). Сміливо! Але зрозуміло, що в цій заяві більше політики, ніж економічного розрахунку.

Росія співпрацює з Україною в певних галузях зовсім не заради того, щоб «підтримати на плаву». Про те, що РФ самій вигідно співпрацювати з Україною у військовій сфері, говорять самі ж російські експерти. «В Україні з радянських часів залишилися підприємства з добре налагодженою роботою. Вартість робочої сили там у рази нижча, ніж у Росії. У нас ціла низка підприємств дотримуються політики, що замовник має бути задоволений тим, що дають. В Україні люди бояться так працювати. Українські підприємства можуть вижити, лише якщо вироблятимуть продукцію за меншу ціну і якіснішу, ніж їхні російські конкуренти», — вважає, наприклад, глава Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов.

Скептично ставиться до заяв чиновників про можливість обійтися без України в низці проектів і оглядач «Московского Комсомольца» Ольга Божьєва. І вона наводить досить вагомі аргументи.

Наприклад, щодо створення військово-транспортного літака Ан-124 «Руслан», документація на який міститься на АНТК «Антонова». «В Ульяновську лише робочі документи на виготовлення літака. Навіть хвостове оперення «Руслана» робить Київ. І далеко за такої «локалізації» без хвоста новий літак полетить? Але невже ми не зможемо освоїти його виробництво в Росії? Зможемо. Років десь через 7—10. Після чого літак коштуватиме в 5—7 разів дорожче, оскільки технології його виробництва, відпрацьовані ще за радянських часів за державні кошти, доведеться відпрацьовувати наново, але вже за гроші Об’єднаної авіабудівної корпорації», — пише вона. І додає, що якщо таким чином збільшувати витрати, то можна й бюджет надірвати.

До речі, джерела «Дня» на ДП «Антонов» підтвердили, що підприємство відвідали російські представники з ОАК на чолі з віце-прем’єром Росії Дмитром Рогозіним, щоб обговорити подальшу співпрацю. І на ДП «Антонов» у цілому ніякої небезпеки для себе не бачать від візиту росіян. Навпаки, говорять, що це сигнал того, що росіяни не відмовляться від співпраці, чим погрожували раніше. До речі, ці погрози озвучував саме Рогозін. Утім, є одне «але», про яке, схоже, забувають на «Антонові».

Те, що росіяни побували на наших підприємствах оборонно-промислового комплексу, дало привід говорити й про можливу приватизацію північним сусідом цих об’єктів. «Українські оборонні підприємства давно цікавлять Росію або з метою приватизувати й виробляти щось, що самі не освоїли, або — отримати технології. Тож хоч чи там що казали російські чиновники, але такі транспортні військові літаки, як ті, що проектує ДП «Антонов», вони не конструюють. Не змогла Росія налагодити виробництво таких газових турбін для військових кораблів, які виробляє «Зоря-Машпроект». Не зможуть обійтися без України у створенні нової важкої балістичної ракети — про гостру необхідність її виробництва нещодавно заявив російський президент Путін», — зазначає директор Центру конверсії й роззброєння Валентин Бадрак.

«Росія насправді побоюється, що Україна налагодить у сфері оборони співпрацю із Заходом. Наприклад, братиме участь у створенні протиракетної оборони в Європі. Адже певні замовлення ми вже виконували — космічні підприємства брали участь у виконанні досліджень у рамках проекту НПРО США, а для Європи виконували постачання ступеня для ракетоносія Vega. А США раніше обережно натякали, що готові брати участь у приватизації української оборонки, зокрема найбільший гравець на ринку, компанія United Technologies однозначно заявляла про готовність брати участь у приватизації українського авіапрому», — сказав експерт «Дню». На його думку, для України вкрай важливо кооперуватися не лише з Росією — щоб нарешті позбавитися критичної залежності у військово-технічній сфері, а також з метою отримання нових технологій, яких сьогодні в РФ практично не залишилося.

До речі, на тлі конфлікту з Росією сусідня Польща запропонувала нам поглиблення співпраці у сфері ОПК. Зокрема, керівники польських оборонних підприємств висловили зацікавленість у залученні потужностей ДП «ДержККБ «Промінь» (виробляє складові частини комплексів авіаційного й протитанкового озброєння і ін.) до модернізації польської армії. Говорять, що Україна могла б також взяти участь у створенні в Польщі бронетанкової техніки. Утім, чекати такої масштабної співпраці, що була налагоджена з Росією, певна річ, не варто.

Про приватизацію оборонки мови поки насправді немає, хоча якась підготовча робота вже ведеться роками. Скажімо, Закон «Про особливості приватизації підприємств ОПК України» був підготовлений Міністерством промислової політики ще кілька років тому. Але на те, щоб змінити законодавство, виключити певні підприємства з переліку тих, що приватизації не підлягають, корпоратизувати частину підприємств ОПК тощо, потрібен час. А також — сприятлива ситуація, а не та, що є зараз.

Додамо, що торік у держконцерні «Укроборонпром» запевняли, що приватизація підприємств ОПК України раніше 2015 року не розпочнеться.