Домовилися… але не задоволені
Тим часом у кулуарах заходу звучало чимало скарг на надмірну пильність митниці. Так, виробник електроніки нарікав на те, що, імпортуючи кілька тисяч найменувань комплектуючих, йому необхідно заповнювати безліч усіляких документів, через що доводиться витратити на оплату посередників 30% загальної вартості комплектуючих. А виробники одягу та взуття стверджували, що 80% їхнього сегмента ринку зайнято імпортом, причому більша частина цих товарів у «тіні», що видно зi звітiв самої ж митниці.
Глава Держмитниці України Микола Каленський під час підписання договору заявив, що всіма силами намагається запалити «зелене світло» перед експортом українських товарів. І просив підтримки промисловців у боротьбі з тими, хто прагне лише до одного — оформити фальшиві документи, що свідчать про експорт, отримати податковий вексель і заробити на пільговому імпорті.
«День» вирішив уточнити позиції сторін в ексклюзивних інтерв’ю з ними.
Микола КАЛЕНСЬКИЙ :
— Чи передбачається удосконалювати Митний кодекс?
— У рамках Митного кодексу всі нормативні акти вже прийнято. І накази також. Ми їх видали, вони є. Тому потрібно брати базу даних митної служби і дивитися.
— А що буде зроблене в світлі підписаної угоди?
— Ми маємо завдання просто відпрацювати спільно проблемні питання. Врахувати бачення підприємців того, як спростити процедури, як посилити митний контроль, щоб не було правопорушень, незаконного завезення товарів тощо. Тобто в цьому напрямі, в цій (нелегально ввезеній. — Авт. ) групі товарів ми маємо відпрацювати. Мета цього заходу — співпраця з бізнесом, щоб, з одного боку, захистити внутрішній ринок, а з іншого — сприяти бізнесу, щоб він швидше перевозив товари, швидше оформляв, менше затримувався.
— Тобто нормативної роботи не буде?
— Та чому? У нас на порядку денному коментар до Митного кодексу. Він уже практично готовий. Ми незабаром його презентуємо і зробимо пояснення. Ми багато говоримо про Митний кодекс, але я впевнений, що не кожен бізнесмен його читав і навіть бачив. Це документ не дуже й простий.
— Коли ви його представите?
— Найближчим часом. Гадаю, що десь до 15 лютого це буде зроблене. Отже, не треба говорити, що ми не працюємо і ми не хочемо. Ми хочемо, але…
Валентина IЗОВIТ, президент Української організації роботодавців легкої промисловості
— Скажіть, ви маєте багато претензій до митниці та нового кодексу?
— Легка промисловість — це галузь, яка не схожа на всі інші. Уявіть, яку кількість документів потрібно оформити, щоб відправити одне судно. Адже наші підприємства, експортери продукції легкої промисловості, виконують безліч контрактів, причому вони постійно змінюються залежно від сезону і моди. Ви можете собі уявити, який триває документообіг, щоб згідно із законодавством підготувати необхідні для різних декларацій документи? Це нас збиває з ритму, гальмує роботу. І головне завдання сьогодні для експортера — зменшити цей документообіг. Тим більше, що він впливає на собівартість продукції та на конкурентоспроможність. За кожен такий папір потрібно платити гроші. Ми зробили аналіз за останні п’ять років й отримали, що витрати на підготовку документів (за тих самих обсягів виробництва) зросли вп’ятеро.
