«Дисконт» — 50 відсотків

Спробу приватизації «Криворіжсталі» все ж таки здійснять до президентських виборів. Голова Фонду держмайна Михайло Чечетов заявив про намір провести конкурс цього літа. Подібного продажу Україна ще не знала. Можливо, йдеться про операцію, яка за обсягом та ажіотажем стане найбільшою в Європі в 2004 році. Проте це залежатиме від того, як саме Кабінет Міністрів вирішить приватизувати «Криворіжсталь». За неофіційною інформацією з урядових джерел, остаточне рішення стосовно механізму продажу обов’язково повинні прийняти до кінця березня. Інакше приватизація не відбудеться взагалі.

Уряд розглядає сценарії продажу унікального металургійного гіганта. Перший передбачає так звану пільгову передплату на акції серед працівників компанії. Який саме пакет може піти на «пільгівку», зараз навіть припускати безглуздо. Це, звичайно, залежатиме не від добрих намірів задовольнити запити трудового колективу, а від планів майбутніх перекупників. Точніше тих, хто цих перекупників найме. Другий варіант передбачає продаж 49% акцій «Криворіжсталі» стратегічному інвестору, який здатен вивести комбінат на новий рівень розвитку. Слід відзначити, що таких великих покупців у світі зовсім небагато. Наприклад, індійська «Tata Steel», яка днями заявила про готовність викласти за пакет акцій «Криворіжсталі» $1 мільярд, виробляє металопродукції на чверть менше, ніж український комбінат.

Уже сьогодні очевидно, що під час прийняття рішення про механізм приватизації уряд керуватиметься не стільки економічним, скільки політичним чинником. Інакше конкурс навряд чи б підпадав під усі ризики, пов’язані з наближенням президентських виборів. Загальновідомо, що товарні та фінансові потоки «Криворіжсталі» у пропорції приблизно 70:30 контролюють відповідно донецька промислово-фінансова група та група «Інтерпайп». Їхній природний політичний інтерес зводиться до зміцнення своїх позицій і недопуску на комбінат «третьої» сили. Адже новий стратегічний інвестор, природно, розпочне свою діяльність із ревізії структури продажу та зміни менеджменту.

У зв’язку з цим найімовірнішим варіантом приватизації «Криворіжсталі» є пільгова підписка на акції для трудового колективу. Це дасть можливість українським компаніям дешево скупити ці, справді цінні, папери, консолідувавши значний пакет. Ставши співвласниками «Криворіжсталі», нинішні компанії-посередники отримають певну гарантію на збереження свого статусу в доступному для огляду майбутньому. Ну, а самим робітникам у такому випадку можна порадити якнайдовше не продавати свої акції, оскільки рано або пізно вони досягнуть своєї реальної ціни, яку диктує економічна потужність підприємства, а не інтереси потенційних покупців.

З огляду на політичні передумови, реалізація сценарію з продажем 49% стратегічному інвестору можлива лише у разі створення альянсу однієї з іноземних компаній з українською групою, «що сидить» на «Криворіжсталі». Є інформація про те, що переговори на цю тему нині тривають з одним із великих російських металургійних холдингів. Ідея зводиться до того, щоб українська сторона забезпечила політичне прикриття приходу інвестора, а також адміністративними важелями гарантувала заниження реальної ціни пакета акцій, який продають, щонайменше, вдвічі. Слід визнати, що теоретично таке прикриття можуть забезпечити всі українські групи, які працюють із «Криворіжсталлю».

Хоча політичні ризики в будь-якому випадку будуть дуже великі. Нагадаємо, що в листопаді Верховна Рада вже проголосувала за занесення комбінату до списку підприємств, які не підлягають приватизації, але Президент цей закон ветував. Лідер парламентських металургів депутат Вадим Гуров заявив, що має намір ініціювати подолання вето. На його погляд, після приватизації комбінат знизить виробничі показники і рентабельність роботи. Судячи з того, що цю ідею вже підтримала голова контрольної комісії парламенту з питань приватизації Валентина Семенюк, за подолання вето проголосують опозиційні фракції. Це обіцяє «Криворіжсталі» увесь набір скандалів, які собі можна уявити у разі лобіювання прискореної приватизації комбінату.