Фіаско з Софією
Громадськість програла вирішальний суд і втратила останній шанс зупинити незаконне будівництво на Гончара, 17—23
Власники кватир на верхніх поверхах елітного комплексу Fresco Sofia, який почали будувати ще 2008 року, запросто могли б милуватися дзвіницею Софії Київської та її внутрішнім двориком, бо до святині звідси рукою подати. Але ця обставина стала приводом для обурення громадськості: чому на вулиці Гончара, 17—23 розпочали будівництво висотки? Адже будувати хмарочоси впритул до заповідника заборонено, оскільки це — територія буферної зони пам’ятки, що внесена до списку ЮНЕСКО, а будівельні роботи по сусідству з Софією можуть їй неабияк нашкодити. Ці аргументи змусили юристів копати глибше та шукати докази того, що землю виділили під будівництво незаконно і є всі підстави звертатися до суду з вимогою зупинити будівництво або ж проводити його у межах дозволеного. Днями ця історія боротьби завершилася. На жаль, громадськість у ній програла.
ЗВЕРНУЛИСЯ НЕ ДО ТОГО СУДУ
П’ять років судової тяганини були різними: з перемогами та поразками. Фінальну крапку поставили судді Верховного Суду, які 26 січня цього року винесли рішення на користь... забудовника. «Увімкнули» йому зелене світло для продовження будівельних робіт, які, між іншим, з осені цього року — попри заборону КМДА — відновили.
Активісти та адвокати у розпачі, бо оскаржувати рішення Верховного Суду неможливо, ситуація у глухому куті. «Це була вже четверта інстанція. Було кілька судових процесів, основний з них відбувався за правилами адміністративного судочинства, — пояснює Ірина Невмержицька, адвокат, виконавчий директор ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива». — Ми подавали в суд ще у липні 2011 року, перша інстанція нам відмовила, друга — задовольнила наш позов і скасувала рішення Київради про землевідведення. Третя інстанція скасувала абсолютно всі рішення і закрила провадження у зв’язку з тим, що спір не є адміністративним, треба йти у цивільний чи господарський суд. Ми подали заяву про перегляд ухвали Вищого адмінсуду до Верховного Суду, і її взяли до розгляду, що дуже дивно, бо ВСУ відмовляє у 99% випадків навіть у відкритті провадження, тому в нас була надія. Та судді винесли рішення не по суті, а на процесуальних підставах, скасували абсолютно все, чого ми добилися за ці роки, бо відмовили нам у задоволенні заяви про перегляд ухвали».
БАНК-КРЕДИТОР ТИСНЕ НА КИЇВРАДУ
Тобто активістів зробили крайніми, що звернулися нібито не до того суду. Дивує, що на засідання не з’явилися представники Київради та КМДА як сторони процесу, адже їхнє слово могло б перехилити шальку терезів на бік громадськості. Тим паче торік у червні Віталій Кличко писав офіційного листа гендиректору ЮНЕСКО Ірині Боковій, що місто зробить усе, щоб зупинити незаконне будівництво біля Софії, займеться пониженням поверховості, бо історія та пам’ять мають бути вище за бізнес. На 39-й сесії ЮНЕСКО Київ отримав рекомендацію — не тягти час, а зайнятися зниженням поверховості Fresco Sofia. Наразі комплекс перевищує допустиму межу (27,5 метра) на 10—15 метрів.
У активістів є свої припущення, чому місто лишило ситуацію напризволяще. Як пише у Facebook громадський активіст Юлія Нікітіна, російський банк ВТБ (у нього забудовник ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» брав кредит на будівництво у сумі 40 мільйонів доларів, але збанкрутував і борг не повернув) зараз активно тисне на депутатів Київради, щоб продовжити будівництво. Ігнорування чиновниками суду говорить на користь цієї гіпотези.
ЯКА ПОЗИЦІЯ МЕРА?
«Цю справу ми починали 2011 року. І тоді, коли Київську міську державну адміністрацію очолював Олександр Попов, представник КМДА завжди підтримував нас, висловлював позицію на захист земель історико-культурного призначення. А представник Головного управління Земресурсів КМДА не стала на захист земель буферної зони Софії, не підтримала позицію захисників культурної спадщини. І мені дуже шкода, та поки незрозуміло: це позиція юриста особисто чи мера міста та голови КМДА?» — наголошує адвокат, активіст ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Марина Соловйова.
Однак саме на мера і київську владу покладають останні надії активісти. За словами Ірини Невмержицької, єдиним виходом може бути створення робочої групи при мерії, яка б визначила допустиму висотність будинку та привела його у відповідність з існуючими обмеженнями. Тобто піти тим же шляхом, що і з будівництвом на Десятинному провулку, 3—5, де місто уклало меморандум із громадськістю та забудовником про зниження поверховості висотки. Утім, повторення такого успіху можливе лише за політичної волі мера столиці. Наразі її не видно.
«ОЧЕВИДНО, ЗАБУДОВНИК ДОМОВИВСЯ»
Ігор ЛУЦЕНКО, народний депутат Верховної Ради, громадський діяч:
— Десятки судових засідань, численні рішення то на користь громади, то на користь забудовника, «гойдалки», «Беркут», «тітушки», блокування крану, нардепи під час руйнування паркану, судові позови проти місцевих мешканців — це будівництво бачило все. Приїздили депутати Партії регіонів та особисто захищали будівництво від гніву киян. До речі, злочинну забудову фінансує банк ВТБ, російський капітал, якому, звісно, на українські пам’ятки начхати. Так-от, хоч як дивно, за часів Попова КМДА в судах істотно допомогла громаді захистити свої права. Як наслідок, суди (процес тривав при Януковичі) врешті визнали надання землі незаконним. Кардинально змінилася позиція КМДА, коли мером став Віталій Кличко. Тепер чиновники КМДА припинили підтримувати позицію мешканців, а вряди-годи дозволяють собі взагалі демонструвати байдужість до питання збереження історико-культурної спадщини столиці, не відвідуючи доленосних судових засідань, там, де від їхнього слова фактично залежить рішення суду і майбутнє пам’ятки всесвітнього значення. Як наслідок, Верховний Суд виніс рішення, котрим перекреслив майже п’ять років зусиль активістів та правозахисників щодо захисту Софійського собору. Очевидно, що забудовник домовився. Але він не зміг би домовитися, якби Кличко та зграя негідників у його оточенні не забезпечили сприяння такому судовому рішенню з боку КМДА.
P.S.: Коли матеріал готувався до публікації, мер Києва Віталій Кличко заявив, що багатоповерхового будівництва на вулиці Гончара, 17—23, не має бути, а міська влада вимагатиме пониження поверховості будівлі. Наразі адміністрація веде переговори із забудовником.
