«Газпром» VS Єврокомісія

«Газпром» зазнає поразки в газовій війні. Глава «Газпрому» Олексій Міллер змушений визнати, що Україна: а) зменшила залежність від російського газу і б) у неї немає проблем з транзитом російського газу до Європи. Здавалося б, газовий генерал має усвідомити, що ці факти свідчать про його та Росії в цілому поразку в газовій війні. Але росіяни не здаються. І Міллер, як завжди, легко знаходить у противника проблеми, а якщо їх не виявляє, то передбачає. Якщо, наприклад, з транзитом зараз усе гаразд, то восени, за його словами, почнуться проблеми з несанкціонованим відбором, оскільки Україна не заповнює свої підземні сховища.

Виступаючи перед журналістами після закінчення зборів акціонерів компанії, Міллер почав з того, що оприлюднив причину, з якої Україна скоротила споживання природного газу. На його думку, це пов’язано з тим, що українська промисловість споживає значно менше газу, ніж зазвичай. Насамперед Міллеру тут слід було б перейматися проблемою, що виникає в «Газпрому», який втрачає найбільшого в Європі споживача. Але він вдає, що це його не хвилює. «Що стосується російського газу, без сумніву, Україна без російського газу обійтися не може. Про це говорять і політичні діячі в Україні, тому російський газ, звісно, в українській трубі буде», — стверджує Міллер, хоча й додає, що не зрозуміло, який його обсяг міститиметься в трубі.

Главу «Газпрому» хвилює, що Україна продовжує знижувати використання російського палива, компенсуючи його брак за рахунок реверсних постачань газу з Європи. Їх Міллер вважає незаконними. «Усім зрозуміло, — говорить він, — що йдеться про осідання російського газу в українській трубі». «Проблема полягає в тому, що Україна не закачує в повному обсязі газ до ПСГ, — пояснює глава російського монополіста. — Це загрожує тим, що за так званим несанкціонованим відбором інколи інші слова використовуються — «крадіжка». Ці слова ми, мабуть, можемо використати восени цього року. Імовірність такого сценарію дуже велика».

Цікаво, що на 10 червня запаси газу в українських ПСГ становили 12,614 мільярда кубометрів. Це мало, багато чи достатньо? УНІАН наводить слова російського міністра енергетики Олександра Новака, який стверджував, що НАК «Нафтогаз України» для гарантії безпечних постачань газу клієнтам російського «Газпрому» в державах Європейського Союзу має закачати до підземних сховищ на початок зимового сезону 12 мільярдів кубометрів газу. З чим же в такому разі пов’язана міллерівська істерика?

Повернемося до зборів акціонерів «Газпрому» й виступу на них глави правління. Відштовхуючись від тверджень про недостатнє наповнення українських ПСГ і відсутність реального фізичного реверсу, Міллер практично шантажує й залякує Європу. «Ми поки дуже уважно дивимося, володіємо вичерпною інформацією, як це робиться, що робиться — де там що до чого пригвинтили, що побудували додатково для того, щоб реверс організувати, — говорить він і доходить висновку: — Насправді це наш російський газ залишається на території України». На його думку, насправді ніякого фізичного реверсу не відбувається, пише УНІАН.

«Що може відбуватися далі? — продовжує Міллер. — Очевидно, в осяжній перспективі настане такий момент, коли ми вводитимемо обмеження постачань російського газу у напрямку тих ГВС (газовимірювальних станцій), де ми фіксуємо реверсні постачання з усіма наслідками для тих компаній, які отримують російський газ через ці ГВС. Я маю на увазі європейські компанії». Міллер називає реверс «аферистичною схемою» й стверджує, що Україна не має права розпоряджатися російським газом у своїй трубі, оскільки пункти здачі містяться за територією України.

Дійсно, Україна розробляє реверсні маршрути постачань газу з Угорщини, Польщі, Словаччини й Румунії. Найбільш перспективним є словацький. Проте його використання в повному обсязі поки блокується російським «Газпромом». Утім уважний читач напевно зрозумів з наведених висловлювань Міллера, що в тому випадку, якщо газ відбирається не до, а після проходження ГВС, в цьому випадку все законно. І не випадково прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк вважає, що наша країна щорік може отримувати з Європи близько 15 мільярдів кубометрів природного газу.

«Газпром» зарезервував на цей рік понад 90% транзитних потужностей Словаччини, хоча зараз використовує трохи більш як половину. Фізичні резерви газопроводів дуже великі. Але повне їх використання поки під питанням — може вимагати тривалого юридичного розгляду», — зауважив, виступаючи в ефірі «Радіо Свобода», виконавчий директор консалтингової компанії (США) Михайло Корчомкін. Він вважає, що швидше й дешевше побудувати півкілометровий газопровід від газовимірювальної станції Велкі Капушани до українського кордону. Достатньо закільцювати ці газопроводи лупінгом, тобто невеликим паралельним газопроводом, що йде зі Словаччини у зворотному напрямку, говорить експерт, і необхідні обсяги крутитимуться по кільцю, проходитимуть через газовимірювальні станції й відмічатимуть обсяг фізичного експорту російського газу до Словаччини. Закільцювання, пояснює він, — це така логічна схема реверсних постачань, що вимагає мінімальних вкладень. Головне в ній — щоб російський газ фізично проходив через газовий лічильник на словацькому боці кордону. А потім газ повертався (до України)...

Чи не зможе «Газпром», виходячи з власного розуміння законності, все ж залишити країни Євросоюзу без газу? Відповідаючи на це питання, президент аналітичного центру «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар сказав «Дню»: «Якщо давати коротку відповідь, то скажу одразу: не зможе. Якби він міг, то давно б це зробив. Реверсні постачання газу до України тривають, як відомо, з четверного листопада 2012 року. У цьому випадку йдеться про своєрідну політико-психологічну атаку. «Газпром» веде гру нервів, нагнітає пристрасті. Але якщо уявити, що він від слів перейде до справи, тоді Європейський Союз, я думаю, влаштує йому щось на кшталт стрес-тестів з перевірки постачань газу до Європи. На кілька тижнів буде взагалі припинено імпорт російського газу, і європейські країни перевірять, як функціонують їхні газотранспортні мережі, підземні сховища й системи газопостачання в умовах припинення постачань. І це створить дуже серйозні проблеми для російського монополіста. А чому «Газпром» узагалі поводиться так відверто нахабно? Він відчув певну слабинку в позиції Єврокомісії щодо введення санкцій проти Росії. Нагадаю висловлювання єврокомісара Еттінгера про те, що питання нафти й газу мають стояти наприкінці списку санкцій проти Росії. Виходить, на європейців можна тиснути, такого висновку дійшли в Росії. І дійсно, про санкції в Європі дискутують уже кілька місяців, проте нічого не відбувається».