Гривня зміцнилася. Чи надовго?

Протягом останнього тижня гривня демонструє стійку тенденцію до зміцнення. Якщо ще минулого четверга долар на Міжбанку продавали по 32 гривні, то вже вчора торги відкрилися продажем по 24 гривні за долар.

Як заявляла раніше голова НБУ Валерія Гонтарєва, наразі в Україні є всі підстави для повернення до валютного курсу на рівень 20—22 гривні/долар. До того ж, додала вона, саме такий курс гривні закладений в програмі співпраці із МВФ, яку 11 березня повинна погодити Рада Фонду.

Стримати ж стрімке падіння гривні НБУ вдалося, насамперед, за рахунок введення нових адміністративних обмежень, підвищення облікової ставки і ставки рефінансування банків до 30—33% річних. Таким чином, фінрегулятор обмежив продаж валюти без обґрунтування і трохи «притиснув» спекулянтів, пояснює колишній радник голови Нацбанку Віктор Лисицький. «За даними з моїх особистих джерел, майже останні пів року дві третини попиту на валюту визначали не імпортери, не ті, кому потрібні гроші для підтримки виробництва, а спекулянти. Арсеній Яценюк раніше говорив, що за рік було продано валюти на 51,5 мільярда доларів. Але це значно більше, ніж імпорт товарів в країну за цей період. Імпортери не могли стільки купити», — говорить колишній радник голови Нацбанку. Окрім цього, пояснює він, додалась ще й паніка людей, які масово почали скуповувати валюту.

Втім, зазначають експерти, різкого падіння гривні до рівня 33,5 грн/дол., яке було на Міжбанку наприкінці лютого, можна було уникнути, якби НБУ раніше вжив тих заходів, що й сьогодні. «Сьогоднішній курс гривні був прогнозованим, тому що політичні кола незадоволені такою девальвацією і тактика «курс може бути будь-яким» — виявилася згубною. Занадто різке падіння гривні б’є по економіці значно більше, ніж помірне падіння. Тому НБУ вжив заходів, яких ми чекали ще тоді, коли він вирішив прирівняти офіційний курс до ринкового та ліквідувати індикативні аукціони. Ми ще тоді чекали обрізання ліквідності в системі», — говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-рейтинг» Віталій Шапран.

«Фактично, у НБУ були адміністративні інструменти для того, щоб не довести валютний ринок до паніки, яка була наприкінці лютого. Але були також зобов’язання перед МВФ — відправити гривню у вільне плавання», — додає провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Андрій Шевчишин.

Водночас, як зазначають гравці ринку, нові заборони НБУ доки штучно обмежують попит на валюту на міжбанку. «Існуюча ситуація показала, що курс — в руках НБУ. Підвищуючи ставку, обрізаючи ліквідність, вони можуть впоратись із сплесками», — пояснює Віталій Шапран. Але якщо НБУ вдаватиметься до таких заходів надто часто, додає експерт, то це вдарить по реальному сектору. Адже в умовах війни, обмежених ресурсів та допомоги від західних партнерів, Україна стоїть перед вибором: або стабільний курс і різке падіння економіки, або нестабільна валюта і помірне падіння економіки.

«Заходи адміністративного характеру і регуляція монетарної політики дозволяє утримувати курс достатньо довго, але в умовах нормальної роботи економіки. Проте сьогодні економіка знаходиться в глибокому спаді. За підсумками січня 2015 до січня 2014 року промисловість впала на 21,3%, роздрібні продажі обвалилися на 22,6%, будівництво — на 36,7%, вантажні перевезення — на 24,2%, виробництво в сільському господарстві — на 2,4%. Як мінімум, перше півріччя спад збережеться, навіть через тривіальну базу порівняння», — додає Андрій Шевчишин. Тому, за його словами, до моменту відновлення економіки і виходу її на зростання потрібний запас міцності. А його Україна може отримати від МВФ і інших донорів через кредити і фінансову допомогу.

І тому до 11 березня, коли по Україні буде прийняте рішення МВФ, економіка знаходитиметься в режимі економії ліквідності. «Якщо рішення буде позитивним, то у НБУ з’являться золотовалютні резерви і тоді він зможе кілька мільярдів, я надіюсь, відправити на інтервенції. Бо якщо постійно обрізати ліквідність, то це негативно вплине на економіку. Банки не зможуть кредитувати бізнес. А оскільки, у нас фондового ринку фактично, немає, то від кредитування бізнесу напрямку залежить зростання ВВП», — додає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-рейтинг». Окрім цього, додає він, підвищена облікова ставка сприяє тому, що реальному сектору стає все складніше розраховуватися по кредитам.

Втім, стабілізація національної валюти залежатиме від грошей МВФ тільки на першому етапі, пояснює провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні. І рано чи пізно, але НБУ та Кабміну доведеться врегулювати курс більш «природними» заходами. Економіці потрібні реформи, стабілізація та перезапуск. Водночас, зазначає Шевчишин, питання військових дій також зберігає свою актуальність. «Без кредиту МВФ, країні загрожує дефолт з відповідними наслідками, і не лише для гривні. НБУ з адміністративними заходами у такому разі буде безсилий. У разі провалу реформ і подальшого падіння економіки — тиск відновитися. Аналогічно, в перспективі півроку чи року, у разі політичної нестабільності (загрози діючої влади і коаліції) — девальвація продовжитися, оскільки в очах кредиторів зміна влади загрожує проведенню запланованих і погоджених реформ. А у разі широкомасштабних військових дій можна чекати глибоку девальвацію гривні»,   — говорить Андрій Шевчишин.

Та навіть зміцнення гривні до 22 грн/дол. — це ще не остаточний курс. Насправді, зазначають експерти, економіка може успішно функціонувати і з дешевшим доларом. «Курс 25—30 — неадекватний. Уже при 17 гривнях за долар у нас восени минулого року був позитивний торгівельний баланс. Люди вже не хочуть купувати стільки імпорту, скільки купували до того. І імпорт значно скоротився. Девальвація своє завдання виконала на позначці 17—18 гривень за долар. І те, що Гонтерєва називає адекватним курс 20—22 грн/дол. — це ще занижений курс. Курс, який покликаний стимулювати експортерів більше експортувати», — пояснює Віталій Шапран.

Подібної думки дотримується і Віктор Лисицький. «По-перше, макроекономічних підстав для різкого знецінення гривні не було. Парадоксом виглядає не те, що вона укріпилася, а те, що вона провалилася. У нас дефіцит зовнішньоторговельного балансу товарів та послуг скоротився радикально в рази по відношенню до 2013 року. Це відбулося за рахунок скорочення імпорту автівок, закупівлям по НАК «Нафтогазу». І той курс, який був восени — 13—17 грн/дол. — це було схоже на те, що курс став зрівноваженим», — говорить він.