Хмарні перспективи сонячної енергетики

Ще якийсь рік тому в розвитку альтернативної енергетики виробництво сонячної енергії було ключовим питанням. Україна увійшла до 30 країн світу з найпривабливішою для інвестицій сонячною енергетикою.  Влада хизувалася створенням найбільшого парку сонячних батарей у Європі й перспективами  розвитку сонячної енергетики.  Навіть держави, які мають менше сонячних днів на рік, ніж Україна, активно використовують сонячні батареї в побуті. І для нашої держави  це вже було  питанням  не майбутнього — а сьогодення.

Та от нещодавно  пролунало  революційне, що Кабмін «позбавляє Клюєва монополії на виробництво сонячної енергії, схваливши  відповідний законопроект, який має на меті ліквідацію монополії на виробництво сонячної енергії». Документ уже відправлено на розгляд Верховної Ради.  Міністр Кабінету Міністрів Остап Семерак,  коментуючи  схвалення проекту закону на одному з брифінгів, зазначив, що у виробництві сонячної енергії переваги  було надано фактично одній компанії за так званим зеленим тарифом.  Більше того, за словами урядовця, на розвиток цих приватних компаній спрямовувалися  великі кошти з державного бюджету України. Законопроектом передбачено зниження тарифів на виробництво електроенергії  тільки для сонячних електростанцій.  Пропонується знизити коефіцієнт до тарифу на електроенергію, який зараз найвищий для електроенергії від сонячних батарей, до коефіцієнта на електроенергію, отриману з використанням сили вітру. Це рішення має  торкнутися «тільки монополістів, а не домашніх господарств», зазначав Остап Семерак. 

До того  проект закону №4596 «Про внесення змін в Закон України «Про електроенергетику» щодо стимулювання виробництва електроенергії із альтернативних джерел енергії» вносить зміни, за якими  вводяться окремі коефіцієнти «зеленого тарифу» для виробленої  сонячної електроенергії, залежно від встановленої потужності наземних об’єктів електроенергетики (до 10 МВт включно й понад 10МВт).  Ним же  обмежуються гарантії стимулювання виробництва сонячної електроенергії наземними об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності котрих перевищує 10 МВт.

ЕНЕРГІЯ СОНЦЯ В КОРУПЦІЙНІЙ СКЛАДОВІЙ

Ні для кого не секрет, що головним виробником сонячної енергії в Україні є компанія Activ Solar, що входить до бізнес-імперії Андрія Клюєва. Більша частина сонячних електростанцій, до речі,  розташована  в Криму.

За період перебування при владі Віктора Януковича державні банки, зокрема «Ощадбанк», виділили кілька мільярдів кредитів приватним підприємствам на розвиток сонячної енергетики. Таким чином, саме держава за бюджетні гроші профінансувала понад половину із введених в дію потужностей сонячної генерації.

Зараз уже відкрито говориться, що Клюєви  причетні  до створення законодавчої бази «сонячного»  бізнесу.  Тобто на рівні законодавства було створено окремі преференції, що  стимулювали мотивацію з боку держави для розвитку цієї галузі.   Зрозуміло, що пільгами, в основному, користувалися  лише  афілійовані компанії з  братами  Клюєвими.  До преференцій відносяться  і звільнення від сплати податку на додану вартість, і звільнення від митних зборів, і будівництво ліній електропередач для приєднання сонячних електромереж за рахунок держави,  і швидке виділення земельних ділянок, і взяття кредитів у державних банках  під заставу новозбудованих  СЕС тощо.  Створення законопроекту під окремо взяту сім’ю має ще й довгий хвіст корупційної складової. Скажімо, за лобіюванням Клюєвих, законодавчо встановлено, що сонячні панелі мусять мати вміст кремнію не менше, ніж 30%.  Кремній виробляє запорізьке підприємство, що також належить родині Клюєвих. Цьому підприємству держава  у свій час надала кредит у розмірі 240 млн євро.  І навіть протести  європейського співтовариства було проігноровано.  

У законопроекті, що пішов  на розгляд Верховної Ради — «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику», — пропонується знизити тариф для сонячних електростанцій до рівня тарифу на електроенергію, що виробляється за допомогою вітру,   проглядається   значною  мірою політична складова. І, можливо, це рішення було б правильним, якби було враховано інтереси тих 44 економічних суб’єктів, що виробляють  сонячну енергію в Україні, і котрі не мають жодного  відношення до «сонячної»  імперії братів Клюєвих. Більше того, в декого з них у свій час буквально  з-під носа  забирались землі,  які облради  вже готові були виділити, на користь Activ Solar.  Отже,  в той час, коли Activ Solar будував сонячні електростанції з сотнями мегават, то всі інші  учасники створення  сонячного енергоринку в Україні — сотнями кіловат. Причому кредити  бралися ними в міжнародних банківських інституціях, наприклад, у тому ж  Європейському банку реконструкції та розвитку. Відповідно, вітчизняні виробники розрахунки проводили, згідно із розміром тарифу та терміну окупності. І в разі схвалення Верховною Радою спірного  законопроекту, вітчизняним виробникам розраховуватись із міжнародними фінансовими установами буде надзвичайно  складно.  Адже термін окупності СЕС зросте і вже складатиме не п’ять — шість, а вісім років.  

ЧИ ЗБАНКРУТУЄ СОНЯЧНА ГАЛУЗЬ?

На думку учасників ринку, законодавчі пропозиції Мінпаливенерго підривають основи діяльності великої кількості дрібних і середніх компаній, які почали активно працювати в галузі в останні роки саме завдяки механізму стимулювання через «зелений тариф».

Це  рішення збурило  хвилю стурбованості  не лише безпосередньо в енергетичних  компаніях, а й у всіх причетних до розвитку сонячної енергетики в Україні. Адже  в разі затвердження згаданих поправок, які на революційній хвилі боротьби з колишніми узурпаторами можуть підтримати депутати, постраждають не лише безпосередньо  виробники альтернативних джерел енергії, а й усі, хто причетний до цього виду бізнесу. А це зможе спричинити  згортання виробництва сонячної енергії взагалі.

Скажімо,  директор ПАТ «Квазар», яке спеціалізується на виготовленні сонячних модулів,  Олександр Юденко  вважає, що якщо справді «зелений тариф» сонця понизять до  розміру   вітрового, то галузь просто зникне.

— Усі причетні до становлення сонячної енергетики в Україні  підуть із цієї галузі, — каже Олександр Дмитрович, — адже окупність сонячної енергетики майже втричі триваліша, ніж вітрової, тому що виробництво енергії від сонця коштує дорожче.  За такого перебігу подій  ніхто гроші в це виробництво не вкладатиме. 

Таку точку зору висловлюють й інвестори. Адже держава  і їм свого часу  гарантувала, що до 2030 року нічого не мінятиме у виробництві сонячної електроенергії.   Наприклад, ізраїльський інвестор  Петро Розенкранц також не бачить перспектив для розвитку сонячної електроенергії, якщо правила гри  будуть так різко змінено, без можливості підготуватися до пом’якшення удару.

— У тій редакції законопроекту, що оголошувалася, за яким «зелений  тариф»  сонячної електроенергії мають прирівняти  до вітрової, немає жодних перспектив для інвестицій, а тому інвестори взагалі підуть з українського ринку сонячної енергетики. Це знищить галузь, — вважає пан Розенкранц.

Водночас треба зазначити, що величина «зеленого тарифу»,  до якої намагаються знизити нинішній його  розмір, становить 25 євроцентів. Вона відповідає рівню «зеленого тарифу» багатьох країн Європи. Однак ажіотаж, спричинений таким можливим  розвитком подій,  на ринку сонячної енергії  не означає,  що виробники сонячної енергії не хочуть приводити розмір ЗТ до європейських стандартів. Просто, як зазначають у Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та  енергії України, має бути підготовлений поетапний перехід до рівня  світових стандартів, а тому виробники сонячної електроенергії підготували  новий варіант законопроекту, де передбачено збереження цієї галузі в Україні.  Адже так само поводиться  і цивілізований світ: спочатку мотивує виробників розвивати галузь, даючи високу ставку «зеленого тарифу», а потім поступово знижує її. Вочевидь,   «бліцкриг» у будь-якій галузі не може мотивувати до розвитку.  

Із 1 січня 2013 року «зелений тариф» складає 34 євроценти/КВт-год, а з 1 січня 2015 року буде знижено до 30 євроцентів/КВт-год. Це більше, ніж у Європі, але менше, ніж у Японії.   

Наразі, напевно, єдиним правильним рішенням для країни може бути відкрите обговорення цієї проблеми держави з бізнесом  із залученням іноземних експертів та учасників, адже, зрештою, йдеться про імідж України у світі як надійного партнера. 

♦ Сьогоднi «зелений тариф» для сонячних електростанцiй становить 415,66-570,04 коп/кВт-год (залежно вiд типу станцiї та часу її запуску)

♦ Бiльшiсть великих проектiв із будiвництва сонячних електростанцiй в Українi було реалiзовано компанiєю Activ Solar. Зокрема ця компанiя побудувала станцiї потужнiстю 296,96 МВт у Криму, 218,43 МВт — в Одеськiй областi, 82,698 МВт — у Миколаївськiй областi

♦ За словами міністра енергетики та вугiльної промисловостi Юрiя Продана, уряд України пiдготував змiни до законодавства, що передбачають зменшення субсидування сонячної енергетики

♦ Натомість дослідження міжнародної групи IBCentre, присвячене перспективам розвитку відновлюваної енергетики в країнах Східної Європи, свідчить: 2014 року сегмент сонячної енергетики стане головним напрямком для інвестицій на ринку відновлюваної енергетики в РФ і країнах СНД. Зокрема, прогнозують аналітики, в центрі уваги інвесторів буде російський (!) ринок відновлюваної енергетики, завдяки  моделі повернення девелоперам проектів інвестицій із «премією», що набрала чинності 2013 року.