ХРОНІКА ПОДІЙ

Для завершення будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд уряд збирається перетворити комбінат на акціонерне товариство й залучити іноземні інвестиції, повідомляє Інтерфакс-Україна. Міністерству закордонних справ доручено провести переговори з країнами-учасницями будівництва щодо можливого придбання частки статутного фонду в АТ, який створюється на базі комбінату. Разом із тим, до участі в АТ передбачається залучити й українські підприємства гірничо-металургійного комплексу.

Згідно з постановою, Україна має намір 2002 року ввести в експлуатацію першу чергу комбінату, будівництво якої здійснюватиметься за рахунок держбюджету.

Багатосторонню угоду про організацію співробітництва з будівництва комбінату було підписано 20 жовтня 1983 року СРСР, ЧРСР, НДР, СРР. Після розпаду СРСР правонаступницею комбінату стала Україна, яка відновила угоду про будівництво з Румунією та Словаччиною.

Як боротися з неякісним вугіллям

У Міненерго проробляються плани взяти в оренду чи на баланс від Мінвуглепрому 5-10 збагачувальних фабрик для поліпшення якості вугілля, що надходить на енергетичні підприємства країни, повідомляє УНІАН. Такий намір спричинила, за словами джерела агентства, досить складна ситуація з якістю вугілля, яке виробляють українські вугледобувні підприємства. Якість різко погіршилась останнім часом зі збільшенням рівня відвантаження вугілля підприємствами Мінвуглепрому. Наприклад, у серпні-вересні із 5,5 млн. тонн вітчизняного вугілля, отриманого електростанціями, близько 2,3 млн. тонн, або 40%, не відповідало вимогам угод за якістю. Зольність становила 60% і більше, в окремих випадках вона перевищувала 70%.

За сьогоднішніх умов, вважають фахівці Міненерго, таке становище може призвести до зупинок енергоблоків ТЕС та масового відключення споживачів, зокрема шахт. Взяття на баланс збагачувальних фабрик у Міненерго розглядають як тимчасовий, але вірогідний крок.

«Сибірський алюміній» ще сподівається...

З пропозицією провести тендер на купівлю глинозему виробництва Миколаївського глиноземного заводу звернулася до Мінпромполітики України російська компанія «Сибірський алюміній». Передбачається організація збуту продукції МГЗ на конкурсній основі на найбільш вигідних для української сторони умовах.

Як повідомляє УНІАН, на думку керівництва «Сибірського алюмінію», реалізація глинозему через тендер, особливо в умовах дефіциту цієї сировини на ринку країн СНД, «дасть можливість Києву контролювати ринок глинозему, підвищити і стабілізувати ціни на нього, а також гарантувати безперебійну роботу МГЗ», продуктивність якого становить 1 млн. тонн глинозему на рік. Одночасно компанія «Сибірський алюміній» готова взяти участь як у розробці тендеру, так і в самому тендері. Однією з причин звертання до Мінпромполітики є те, що нова управлінська команда, що прийшла на МГЗ, відмовилася від співробітництва з «Сибірським алюмінієм» та іншими підприємствами СНД, зорієнтувавши потоки збуту на алюмінієві заводи, контрольовані міжнародною трейдерською компанією Trans World Group.

Залізниця пропонує підвищити тарифи

Мiнтранс звернувся до уряду з пропозицiєю до 1 липня 2000 р. довести тарифи на вантажнi перевезення до рiвня, який би покривав експлуатацiйні витрати залiзниць (з урахуванням амортизацiйних вiдрахувань), скоротивши при цьому частку бартерної оплати, й передбачити у проектi держбюджету на 2000 рiк 500 млн. грн. на закупiвлю рухомого складу залiзниць та на компенсацiї за перевезення пасажирiв-пiльговикiв, повідомляє Інфобанк.

За інформацією Мiнтранса, за першi 4 роки незалежностi рентабельнiсть залiзниць у середньому становила лише 2,5%, а починаючи з 1996 р. залiзничнi перевезення стали збитковими. Щорiчно доходи залiзниць не покривають усiх видаткiв на 700—800 млн. грн. Фiнансовий стан залiзниць також значно погiршується через несвоєчаснi розрахунки вiдправникiв вантажiв за наданi послуги, борг яких щомiсячно сягає 500—600 млн. грн. Окрiм того, рiвень бартеризацiї в розрахунках за вантажнi перевезення досяг 88%. В таких умовах залiзницi скеровують на оновлення рухомого складу лише 12% вiд потреби.

Для планомiрного середньорiчного поновлення рухомого складу пiд наявнi обсяги перевезень потрiбно приблизно 2 млрд. грн., а на найближчi 6 рокiв ця сума може зрости до 3,4 млрд. грн.

Спад у трубопрокатному виробництві

Трубні підприємства України за січень- вересень виробили 860 тис. тонн труб, що на 25,2% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це агентству Інтерфакс- Україна повідомило джерело в уряді.

За його словами, основною причиною спаду виробництва стало подальше скорочення постачання трубної заготовки. Так, за підсумками 9 місяців на трубні підприємства було поставлено 585 тис. тонн заготовки, або 47,3% від потреби (за аналогічний період 1998 р. — 862 тис. тонн, або 55,3% від потреби).

Окрім цього, негативно впливає на виробництво відсутність обігових коштів на підприємствах і висока ціна на переробний метал. За інформацією джерела, тільки два із семи трубних підприємств України — АТ «Харцизький трубний завод» й АТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод» — закінчили третій квартал із прибутком. Середня завантаженість виробничих потужностей трубних підприємств за станом на 1 жовтня становила близько 20%.