Хто має вирішувати долю «чорноземів»

БЮТ ініціює проведення референдуму з продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Як заявила перед погоджувальною радою лідер цієї політсили Юлія Тимошенко, найближчим часом розпочнеться збір підписів на користь такої ідеї. На її думку, приватизація сільськогосподарської землі «є тією великою аферою, яка позбавить Україну в тому числі й частини території». І зараз, за словами Тимошенко, сільськогосподарські підприємства поставлені в такі рамки, «щоб вони згодом стали банкрутами і не були конкурентами під час земельної приватизації». Нагадаємо, що раніше лідер БЮТу «за найскромнішими підрахунками» оцінила українські угіддя до 400 мільярдів доларів.

Активізація земельного питання викликана тим, що в порядок денний парламенту на цей тиждень внесено питання земельного кадастру та ще низка законопроектів, пов’язаних із приватизацією землі.

Натомість міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк не бачить підстав для проведення такого референдуму. «Я б референдум проводив з питання землі перед тим, як розпайовували землю, а навіщо сьогодні проводити референдум з питання ринку землі всієї української нації? Ми вже зробили крок, ми вже розпаювали землю, дали її у власність, і сьогодні референдуму не треба — це право аграрія: продати землю державі чи тримати її у себе», — пояснив він свою позицію. На думку міністра, сьогодні куди важливіше вирішити питання обороту сільськогосподарських земель без рейдерства, зберегти баланс виробництва сільськогосподарської продукції та взяти відповідальність за завершення земельної реформи у державі, яка «надовго затягнулася».

КОМЕНТАРI

Алекс ЛІССІТСА, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:

— Запроваджувати ринок землі необхідно аграрному секторові як повітря. Всі це чудово розуміють. Питання викликає тільки те, коли і яким чином це зроблять. Спілкуючись із багатьма аграріями з різних регіонів, чую їхню збентеженість. Вони не розуміють, коли відкриють, скільки коштуватиме, хто матиме право її купувати. Через це вони не збираються вкладати великі гроші в осінню посівну кампанію, адже не знають чи буде земля в їхній власності. На цій невпевненості зараз хочуть зіграти. На мій погляд, сьогодні немає підстав для проведення земельного референдуму. Він тільки відтягне в часі проведення земельних реформ та сприятиме нагнітанню політичної ситуації на цьому ринку, що абсолютно не потрібно аграрному сектору.

Аркадій КОРНАЦЬКИЙ, голова громадської організації «Селянський фронт»:

— Жодних передумов до проведення земельного референдуму не бачу, і певен, що він не відбудеться. Всі ці заяви — лише балачки та PR-акція. Україні не потрібен референдум, їй потрібен вільний ринок земель. Якби, навіть, референдум відбувся, то селяни-землевласники, які є основними суб’єктами земельного ринку, проголосували б на сто відсотків за високу ціну землі та відродження села, тобто за вільний земельний ринок та покупця-іноземця, який заплатить селянину набагато більше, ніж вітчизняний інвестор. Потрібно було б лише прозоро сформулювати питання референдуму.

Олександр ЯРОСЛАВСЬКИЙ, заступник генерального директора «Української аграрної конфедерації»:

— Референдум — один, але не єдиний із інструментів визначення громадської думки. Нещодавно в ході парламентських слухань щодо земельної теми більшість учасників висловили негативне ставлення відносно зняття мораторію. То одна оцінка вже є. Якщо ж проводити земельний референдум, то він має стосуватися лише тих громадян, у кого ця земля знаходиться у власності. Але до якого б варіанту врешті-решт не прийшли наші політики, треба пам’ятати, що земельний мораторій парламент не продовжив, і на початку 2012 року буде дозволено продавати землі сільгосппризначення. Тому зараз необхідно думати, як правильно запустити цей ринок. Тому що якщо на ринок відразу «викинуть» величезну кількість земельних ділянок, то ціна на них сильно знизиться. Крім того, після зняття мораторію процеси виробництва сільгосппродукції та ринки сільгосппродукції дестабілізуються. Ймовірно, буде поширюватись рейдерство відносно прав оренди.