Хвороба, що загрожує економіці

Статистика в усьому світі свідчить, що своєчасні заходи, вжиті стосовно осіб, найбільш уразливих щодо епідемії, можуть запобігти величезним витратам у майбутньому. Економічне моделювання показує, що економіка Росії скоротиться на цілий відсоток, якщо епідемія ВІЛ/СНІД, яка нині вразила один мільйон здебільшого молодих людей цієї країни, буде й надалі залишатися неконтрольованою, а кількість людей, інфікованих ВІЛ/СНІД, може зрости, згідно з прогнозами, до 5,4 мільйона в 2020 році.

Застосування згаданого моделювання до Центральної Азії свідчить, що нестримуване поширення ВІЛ/СНІД протягом наступного десятиліття може уповільнити економічне зростання приблизно на 20 % в Узбекистані і майже на 10 % у Казахстані та Киргизькій республіці. Загалом в усьому регіоні епідемія може призвести до щорічного зниження економічного зростання в межах від половини до одного відсотка, уразивши всі галузі економіки — від нафтогазових гігантів до фінансового сектору і менших підприємств та сільського господарства.

Хоча не було зроблено будь-яких розрахунків для інших країн регіону, жодна держава не є захищеною від епідемії ВІЛ/СНІД. І справді, надходять повідомлення про збільшення кількості нових випадків зараження ВІЛ у прибалтійських країнах і на Південному Кавказі. Загрозлива ситуація вимальовується в Україні. Картина виглядає менш песимістичною в Центральній Європі з відносно незначним переважанням кількості інфікованих у Польщі, Чеській Республіці, Угорщині та Словенії. Фахівці висловлюють занепокоєння, що молодь у Південно-Східній Європі особливо вразлива до ВІЛ/СНІДу через схильність до вживання наркотиків і безробіття.

Лідери країн Східної Європи і Центральної Азії починають повільно усвідомлювати небезпеку поширення епідемії ВІЛ/СНІД, яка уже вразила, за приблизними підрахунками, 1,3 мільйона людей в цьому регіоні. Однак більшість ще має визнати, що вживання наркотиків шляхом ін’єкцій з використанням брудних голок призводить до ще більшого посилення епідемії, причому найбільшого ризику зазнають молоді люди.

Зважаючи на те, що епідемія поширюється в країнах Східної Європи і Центральної Азії швидше, ніж у будь-якій іншій частині світу, час уже подивитися фактам у вічі й якомога швидше розширити діяльність, спрямовану на профілактику й лікування цих захворювань. Дані по всьому регіону засвідчують, що вживання наркотиків шляхом ін’єкцій і робота у сфері проституції тісно пов’язані між собою. Багато молодих людей втягуються в комерційну роботу в секс-індустрії, аби мати змогу розплатитися за наркотики, а це робить їх ще більш уразливими щодо ВІЛ/СНІД, якими можна заразитися через брудні голки, а також через незахищені статеві стосунки.

Аби розірвати це порочне коло зловживань наркотиками та ризикованої сексуальної поведінки, необхідно виробити підхід, завдяки якому люди, що вживають наркотики, не могли б піти ще далі в підпілля, де існує більша ймовірність зараження ВІЛ/СНІДом. Слід розширити доступ до системи охорони здоров’я і соціального захисту, в тому числі до просвіти щодо небезпеки, з якою пов’язано вживання наркотиків, і надавати комплексні профілактично-лікувальні послуги. Важливим також є сприяння заходам, спрямованим на «зменшення небезпеки», як-от: програми обміну голок та терапія з використанням замінників.

Словом, прогнози дають чимало підстав для тривоги. Однак є певні ознаки того, що у Східній Європі та Середній Азії визнано масштаби проблеми. Делегати від 55 країн, що зустрілися у Дубліні в лютому місяці, погодилися поступово розширити профілактично- лікувальні заходи, покращити догляд за хворими в регіоні. Глобальний фонд боротьби з ВІЛ/СНІД, туберкульозом та малярією (The Global Fund to Fight AIDS, TB and Malaria) схвалив гранти для 16 країн регіону. І проекти боротьби з ВІЛ/СНІД упроваджуються в Росії, Молдові та Україні за підтримки Світового банку та інших партнерів.

Це підбадьорливий початок, однак ми не вирішимо проблеми епідемії, доки уряди різних країн не перестануть ставитися до наркоманів і в’язнів як до ізгоїв і не приймуть підходів, які виявилися ефективними в інших частинах світу. Наприклад, Австралія, Іспанія, Німеччина і Швейцарія зупинили поширення ВІЛ, забезпечивши реалізацію програм обміну голок і лікування в тюрмах. Подібні заходи слід провести також у Східній Європі та Середній Азії, де багато виправних установ стали розсадниками не лише ВІЛ/СНІДу, але й туберкульозу, іншої — не менш серйозної — епідемії цього регіону.

П’ятнадцята міжнародна конференція з питань боротьби зі СНІДом, що відбудеться цього місяця у Бангкоку, надає можливість зламати бар’єри, що перешкоджають активним діям. Це означає визнання того факту, що тюрми — це місця поширення хвороби; усвідомлення необхідності навчати молодих людей методам захисту; а також сприяння подальшим заходам щодо профілактики, лікування та догляду за всіма хворими.

Лише відверто визнавши факти, що стосуються ВІЛ/СНІД, ми зможемо вжити заходів, необхідних для здійснення контролю за поширенням хвороби, яка сьогодні загрожує підірвати набуте роками важкої праці в країнах Східної Європи і Центральної Азії, праці задля підвищення життєвого рівня і наближення кращого майбутнього для всіх громадян.

Шігео КАТСУ (Shigeo Katsu) — віце-президент Світового банку в регіоні Європи і Центральної Азії. Жан-Луї САРБІБ (Jean-Louis Sarbib) — старший віце-президент Світового банку з питань розвитку людських ресурсі.Він очолюватиме делегацію Світового банку на наступній міжнародній конференції «Доступ для всіх», присвяченій питанням боротьби зі СНІД, яка відбудеться у Бангкоку, Таїланд, 11 — 16 липня.