Конкурс... без вибору

У 2008 році наша країна, як вважають експерти, матиме справу не лише з новим витком політичної кризи, а й з важкими, визначальними процесами у вітчизняній економіці. Хоча вже сьогодні є й чимало приводів для оптимізму.

Про них журналістам розповідав директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. «Темпи ВВП 2007 року будуть десь на рівні 7,2%. Це надзвичайно пристойний показник, не тільки в Україні, а й, можливо, серед країн СНД за певним винятком і серед центральноєвропейських країн... У 2008 році, якщо не трапиться чогось екстраординарного, можемо говорити, що темпи зростання ВВП також будуть позитивними, десь на рівні 6 — 6,1%. Будуть зберігатися й досить високі темпи інвестиційної діяльності», — запевняє експерт. Втім, він не ігнорує й економічних проблем, характерних для вітчизяної економіки. «Раніше ми очікували, що в 2008 році інфляція дещо пригальмується... На жаль, зараз ми повинні зазначити, що вона прискорюється. За нашими оцінками, у середньому за 2008 рік інфляція складатиме приблизно 14,6 — 15%», — вважає Бураковський. У зв’язку з цим він радить урядовцям переглянути свої соціальні обіцянки, додаючи, що й без цього в Україні буде «певна невизначеність економічної політики».

Називаючи головні події в українській політиці та економіці, експерт відзначає: «Попри всі проблеми ми бачимо, що український бізнес досить спокійно відреагував на політичні негаразди. Це говорить про те, що в країні склалася хоч якась ринкова економіка».

Втім, на думку директора Центру соціальних досліджень Андрія Єрмолаєва, попереду у країни серйозні випробування. «Не лише в аналітичних нотатках, а й в економічних реаліях поступово вичерпує себе так звана сировинна модель розвитку України. І справа не в тому, що в скрутному становищі опинилися певні сировинні галузі, справа в тому, що вони втрачають функцію «локомотива» економічного розвитку. І з точки зору потенціалу реінвестування, і формування конкурентної вітчизняної економіки... Саме починаючи з 2008 року, доведеться свідомо обирати нову економічну модель на десятиріччя, яка визначатиме обличчя, статус України в світовій економіці, а також її структуру, — прогнозує Єрмолаєв і наголошує на складності цієї місії: — Завдання непросте, враховуючи той факт, що на сьогодні в політичній системі представлені переважно торговельні, фінансові й сировинні олігархічні елітні групи. Відчувається дефіцит технократичного прошарку, тобто тієї частини економічного й бізнес-менеджменту, який презентує галузі з високою доданою вартістю».

За словами Єрмолаєва, у новому році українській владі доведеться обирати нову модель подальшого розвитку вітчизняної економіки. А вибір, як наголошує аналітик, не такий уже й великий... «Може йтися про нову індустріальну модель, що вимагає високого рівня і економічної, і політичної самосвідомості, а також консолідованої політики національного уряду стосовно формування нових «точок зростання». В іншому разі, на думку Єрмолаєва, «ми будемо поступово скочуватися до так званої імпортоорієнтованої споживацької моделі, з розрахунком на форсоване відкриття економіки, залучення інвестора, який розглядається, як рятувальник національнолї економіки в обмін на формальне поліпшення соціальних стандартів».

Окрім дилеми «економічних моделей», Україну, як вважає Єрмолаєв, очікує серйозне випробування на монетарному ринку, так звана спроба «погратися в сильну гривню на тлі нових застійних тенденцій в економіці». На думку експерта, це може створити ефект маятника — тимчасовий ефект від зміцненої гривні повернеться новою хвилею інфляційних очікувань наприкінці року. Подібна ситуація і з інвестиціями... «Ставка на залучення зовнішніх інвестицій на тлі високих політичних ризиків може призвести до зворотнього ефекту — до дефіциту інвестицій. А надія на внутрішнього інвестора не виправдається через сировинну кризу», — зазначає Єрмолаєв. Водночас він звертає увагу і на зворотній бік справи: «Ми бачимо новий прихід олігархів до влади».

Тож, на думку аналітиків, Україні цього року доведеться шукати шляхи вирішення проблем, від яких залежитиме вся подальша доля вітчизняної економіки, і для цього залучити увесь свій інтелектуальний потенціал...