Контролери... не бачили шахти

Віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко у понеділок на брифінгу в Києві повідомив перші подробиці аварії на шахті Степова у Львівській області: «Безпосередньо під час вибуху не існувало дозволу на проведення небезпечних робіт». Він додав, що зараз Державна служба з питань праці проводить перевірку з цього приводу.

А наприкінці минулого тижня «День» слухав звіт голови Держпраці Романа Чернеги. Поглядаючи час від часу на екран, де мерехтіли слайди зі стовпчиками і цифрами,  чиновник вимальовував позитивний образ своєї служби. Він розповідав, що найбільша кількість порушень, яку встановили інспектори Держпраці у 2016 році, стосувалася затримки чи невиплати заробітної плати. Їх було майже 26 тисяч. За його словами, протягом 2016 року було проведено більше 21 тисячі перевірок у сфері дотримання законодавства про працю, зайнятість і загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Державні інспектори відвідали близько 18 тисяч підприємств. Завдяки зусиллям перевіряльників погашено 850 мільйонів гривень заборгованості з заробітної плати.

Співпрацюючи з Міжнародною організацією праці, Держпраці України добивалася приведення українських нормативних актів у відповідність до європейських стандартів. За словами Чернеги, скасовано близько 200 нормативно-правових актів радянського періоду, які втратили актуальність. Робиться наголос на запровадженні декларативного принципу державного нагляду за станом охорони праці, зменшується з 26 до 18 кількість дозвільних документів на роботи підвищеної небезпеки. Голова Держпраці вважає, що саме  «бізнес має взяти на себе ризики, пов’язані з роботами підвищеної небезпеки і використанням відповідного обладнання». Щоправда, водночас служби зауважує, що Держпраці «залишає за собою контроль за тим, наскільки чесно і правомірно бізнес застосовує декларативний принцип».

Щоб спростити процедуру отримання дозволів на роботи підвищеної небезпеки, територіальні управління Держпраці, зі слів Чернеги, спільно з місцевими центрами надання адміністративних послуг, розробили і запроваджують механізм надання таких рішень за принципом «єдиного вікна». Окрім того, з ініціативи Держпраці при районних державних адміністраціях створюються консультативні центри, де суб’єктам господарювання надаватимуться поради щодо застосування норм трудового законодавства. Серед досягнень відомства, його очільник назвав запровадження у центральному апараті онлайн-прийому по скайпу, який відвідало понад 90 громадян з усіх регіонів країни.

Говорячи про перевірки стану охорони праці на підприємствах, Чернега констатував, що превентивні заходи та державний нагляд, що здійснює Державна служба України з питань праці, сприяли тому, що усувається 80% виявлених інспекторами порушень. Чиновник також заочно дискутував з тими, хто критикував відомство за нібито встановлені ним величезні суми штрафів (320 тисяч гривень), і відзначив, що таке покарання введено лише за один вид порушення — за відмову у допуску представників Держпраці на підприємство — і застосовується вкрай рідко.

«Бізнес починає усвідомлювати свою відповідальність за життя і здоров’я працівника, — резюмує голова служби, і наголошує: — Філософія роботи Держпраці — попередити правопорушення, сформувати правову культуру у сфері праці й охорони праці. Ця проблема не вирішиться за рік чи за два».

І дійсно, це показала недавня аварія на шахті №10 «Степова» ВАТ «Львіввугілля». «Зараз розслідування щодо цієї шахти триває, — сказав, відповідаючи на запитання «Дня», Чернега, —  на цій ділянці загинув дільничний цієї, 133-ї, дільниці. Сам він там перебував. Це той керівник, який сам найкраще знає оцю свою прохідну ділянку цієї лави, і він мав би там підтримувати ідеальний порядок. Але щось пішло не так. Я не хочу казати, що це він там щось недогледів...».

Продовжуючи говорити про аварію на Степовій, Чернега також зауважив, що на цій шахті встановлено два види систем оповіщення про високу концентрацію метану. «Перед настанням вибуху вони не фіксували збільшення кількості газометанної суміші. Тобто та система, яка на сьогоднішній день є, вона спрацювала. Але чи вона тоді дійсно працювала, та чи вона належно працює, це вже друге питання. Я не хочу казати, що там мав місце такий факт, але доволі часто самі ці показники, які збираються з різних датчиків, вони ж самими шахтарями беруть і закриваються, коли є збільшення концентрації, для того, щоб система одразу не реагувала, тому що людей (треба) виводити»...

Голова Конфедерації незалежних профспілок України і член колегії Держслужби праці Михайло Волинець знає стан справ у цьому відомстві, як мовиться, зсередини. У розмові з «Днем» він відзначив: «Держпраці створили в основному на базі Інспекції праці й саме її співробітники залишилися в штаті нової служби.  Держгірпромнагляд — ту службу, яка мала фахівців у питаннях важкої та небезпечної праці і якій до того постійно додавали повноважень, фактично розігнали, хоч там були досвідчені керівники й виконавці. Тепер у службі практично немає таких спеціалістів. Більшість співробітників ніколи в житті не бачили шахти. А їм належить контролювати ситуацію у вугільній промисловості — найбільш небезпечній щодо аварійності галузі української економіки. Вони ж зайняті, зокрема, й тим, щоб спростити надання дозволів на такі роботи. Мабуть, не знають, що це небезпечно».

«Коли сталася аварія на шахті Степова», — говорить Волинець, було оголошено про створення урядової комісії, але вона не розпочала свою роботу. Тоді голова Держпраці Чернега створив відомчу комісію, та не призначив, як належить, ще й експертну комісію. А саме їй  слід би було визначати причину аварії та винних у ній. На мою думку, у «Степовій» було закладено, як мовиться, міну сповільненої дії ще за проектування системи провітрювання та пило-газового режиму, яку затверджувало науково-експертне управління при територіальному управлінні Держпраці. Зокрема, у цій системі застосовувався електричний кабель, який не можна використовувати у шахті, а дечого, що мало б бути, не було зовсім. Це ще щастя, що не вибухнув вугільний пил, бо перша зміна не провадила видобутку. В іншому разі могло б загинути близько 50 гірників».

«Усе це свідчить про те, — підсумовує профспілковий топ-менеджер, — що Держпраці деморалізована. Нею створено науково-експертні центри, через які «качають» гроші, налагоджують корупційні схеми».