Концесійне «розлучення»

Любов без радощів була — розлука буде без смутку. В цих рядках великий поет, який ще досить мало знав про електрику взагалі, мимохіть спрогнозував історію взаємин Київради та Публічного акціонерного товариства «Київенерго». Але в одному, здається, він помилився: «розлучення» цих суб’єктів, схоже, не обійдеться без смутку.

ТРОХИ ІСТОРІЇ Й ІДЕОЛОГІЇ

«Чорна кішка» між ними пробігла ще десять років тому. В ті часи головою Київради був Леонід Черновецький, а секретарем (водночас і головою наглядової ради «Київенерго») — Олесь Довгий. Місцеві олігархи хотіли витиснути прийшлого. Створювалися комісії, намагалися провести інвентаризацію. Але потім усе, як буває в сім’ях, стихло, вляглося, устоялося.

Зараз усе почалося знову. «Ми повинні так пройти цей шлях, щоб ця послуга надавалася киянам дешевше і краще. І щоб ми мали контроль над цим комплексом», — переконував колег-депутатів голова постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, екс-голова КМДА Володимир БОНДАРЕНКО. «Саме це питання, — впевнений він, — зараз має бути в центрі уваги КМДА і кожного депутата.

«Адже далі нам доведеться жити в дещо іншому вимірі, — казав Бондаренко. — Ми мали сотні аварій, ми нехтували інтересами киян, тарифи були невідомо як пораховані, як враховувалися фактичні витрати». Разом із тим досвідчений депутат добре розуміє, що «розлучення» таких масштабів — справа далеко непроста. На його думку, на сьогодні зрозуміло одне: не так просто буде повернути «Київенерго» під повний контроль громади.

ПОВЕРНУТИ ГРОМАДІ

«Це справді величезний технологічний комплекс, з якого дуже складно вичленувати тепло, енергію, воду тощо. Але однозначно: він точно має на сьогодні бути під контролем громади», — наполягав голова постійної комісії на її засіданні в серпні минулого року. Тоді було вирішено провести міжнародний конкурс і передати до початку 2018 року теплоенергетичний комплекс столиці в концесію.

Розмов було немало, не оминаючи різних інтересантів, але таких, що реально цього бажали б, серед них так і не знайшлося. Довелося ухвалювати додаткове рішення про перенесення дати «розлучення» на закінчення опалювального сезону, тобто на кінець квітня. Але в Київраді та КМДА до недавнього часу свято вірили, що конкурс рано чи пізно відбудеться, і розраховували, що його переможець у період від 3 до 5 років вкладе в поліпшення теплоенергетичного комунального майна близько 8 мільярдів гривень. Депутати навіть підрахували, що ця сума в 10 разів більша тієї, яку за 16 років вклало «Київенерго».

Але справа, як відомо, не настільки швидко робиться, як мовиться слово, навіть і віддруковане на комп’ютері та завірене підписом і печаткою. Не те що до кінця опалювального сезону, але навіть і до початку сезону 2018/2019 років підготовчі роботи із запуску до Києва нового концесіонера не завершити. На конкурс закон відводить чотири місяці. Ще три підуть на підготовку угоди. І стільки ж відводиться в законі концесіонерові для придбання матеріально-технічної бази, наймання та підготовку фахівців.

Тому напередодні Нового року в КМДА повідомили, що з травня 2018 року керувати комунальним енергетичним майном столиці та надавати відповідні послуги киянам буде комунальне підприємство «Київтеплоенерго». Як кажуть, цікава новина, але щось не віриться. Мабуть, сумніваються щодо цього і в Київраді, і в КМДА. Відносно недавно створеному, до того ж без технічних активів і кадрів підприємству енергетичний комплекс столиці вочевидь не під силу.

ТИМЧАСОВЕ РІШЕННЯ... АЛЕ ПОСТІЙНИМ НЕ СТАНЕ

Про це, нехай і в завуальованому вигляді доручили оповістити генерального директора Київського інвестиційного агентства Олега МІСТЮКА. Він виклав тимчасове рішення, яке ще розглядається. Офіційний привід для нього — затримка з введенням стимулюючих (RAB) тарифів у теплопостачанні. За його словами, саме вона відтерміновує проведення конкурсу. Альтернатива йому — залучення до управління комунальним теплогосподарством management contractor, зауважує Містюк.

Що це? «Фактично це ті ж компанії, яких ми активно кликали в плановану концесійну операцію, яку ми зараз провести не можемо не зі своєї вини», — сказав Містюк Інтерфаксу Україна. За його словами, зараз Київ веде перемови з міжнародними партнерами з підготовки концесійного конкурсу про формалізацію тимчасового сценарію, «відповідно до якого столиця 27 квітня забирає на себе активи в теплогосподарстві, якими зараз управляє «Київенерго», або навіть усе «Київенерго» як компанію-ліцензіат».

«Але забирає з чітким розумінням, — додає голова агентства, — що відразу ж або в найближчому майбутньому буде проведений конкурс із залучення management contractor — операційної команди, яка керує цим господарством на аутсорсі. Відбір цей проводитиметься серед іменитих європейських, а можливо, ще й азіатських або американських профільних компаній, що компетентні в цій сфері».

ЩЕ ОДНЕ «НЕВЕЛИКЕ» ПІДВИЩЕННЯ

Містюк запевняє, що критеріями відбору будуть ефективність управління і незростання результуючого тарифу. Адже RAB-методологія означає деяке (?!) підвищення тарифів за рахунок включення інвестиційної надбавки, яка дозволить залучати інвестиції та потім повертати їх за рахунок тарифу. «Це не означає кардинального підвищення, — запевняє Містюк киян, — як у випадку з «Роттердам+». За нашими з IFC розрахунками, в разі вкладення $300 мільйонів у теплопостачання Києва, тариф міг би вирости лише на 7%, що в порівнянні з попередніми підвищеннями тарифу на 40—60% не настільки істотно». Мовляв, близько 7% — це невелика плата за нові трубопроводи та кардинальне зменшення кількості аварій.

Більш того, він вважає можливим після модернізації ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 та сотень районних котельних уникнути (за рахунок скорочення ними обсягів споживання газу) підвищення тарифу. «Тобто де-факто нетто-ефект може бути нульовим, якщо ці $300 мільйонів, які міжнародна фінансова організація (МФО) може профінансувати, будуть раціонально вкладені кваліфікованою командою».

ЗНОВУ «ВАРЯГИ»?

«Тому і у нас, і у банкірів є вимога, щоб управління активами «Київенерго» було доручено кваліфікованій команді», — наблизився Містюк до суті тимчасового рішення. Схоже, воно випливає з того, що концесіонерів-інвесторів немає і не буде. Буде ще одна команда «варягів». Тому профінансувати «розлучення» з «Київенерго» пропонується іноземним банкам, які готові дати гроші за умови відбору кваліфікованого та відомого management contractor, здатного підвищити енергоефективність системи централізованого теплопостачання Києва.

Містюк наголосив, що Київ підходить до організації подібних проектів з істотно оздоровленими фінансами. За його словами, у міста вже другий рік поспіль профіцитний бюджет. Тому міжнародні фінансові організації готові кредитувати міські проекти. Додамо, вони сподіваються, що кияни потягнуть ще не одне підвищення тарифів ЖКГ.

А далі було зізнання. Виявляється, в модернізацію теплового господарства 2018 року все-таки необхідно вкласти не 300 мільйонів доларів (приблизно 9 мільярдів гривень), а всього лише 2—3 мільярди гривень. А таких вільних грошей (без підтримки МФО) в міста просто немає, зізнався головний збиральник інвестицій. Але, певна річ, не сказав при цьому, яка в цьому разі буде надбавка до тарифу. Все ті ж 7%? Адже вищезазначений пан Бондаренко, позначаючи мету «відключення» «Київенерго» від столичного тепла, сподівався, що ця послуга буде для киян дешевшою.

І ще Містюк передбачив, що конкурс на концесіонера може відбутися через півтора-два роки, якщо RAB-методологія від Нацкомісії регулювання ринку електроенергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) з’явиться через рік-півтора. А до того на теплотрасах столиці хазяйнуватимуть не management contractor, а неофіти з «Київтеплоенерго»? Чи буде у них удосталь часу, матеріально-технічних та людських ресурсів для того, щоб підготувати столичне господарство до нового опалювального сезону?

ДИВНІ ІГРИ

«Я розмовляв три дні тому із заступником голови КМДА Петром Пантелєєвим, — сказав у коментарі «Дню» голова Спілки власників житла, екс-міністр ЖКГ Олексій КУЧЕРЕНКО, — так, комунальну енергетику хочуть передати від «Київенерго» до «Київтеплоенерго». Це вони грають у такі ігри. Мій прогноз: усе одно все залишиться в «Київенерго», оскільки КМДА не готова до всього цього. RAB-тарифи ніхто не збирався вводити, хоча на це вже витрачені чималі гроші. А якщо їх ввести, то це призведе до такого підвищення тарифів! А оскільки RAB-тарифів, а отже, й інвесторів, яким вони вигідні, немає, то з’являється привід узагалі зіскочити з теми концесії та працювати, як і раніше».

«І дивно, що такі важливі для столиці речі озвучує такий чиновник, як голова інвестагентства, — додав Кучеренко. — З такими заявами може виступати тільки сам мер або, в крайньому разі, його заступник. А так це просто нагадує зондування громадської думки. Гадаю, в Києві така схема не матиме багато прихильників».