Кримська напівоборона
РФ не довіряє анексованим підприємствам «воєнні» замовлення
Російські ЗМІ похвалилися тим, що «Феодосійський завод «Море», ставши «російським», продовжить виконувати контракт, укладений раніше українською і китайською сторонами. Йдеться про спорудження десантних кораблів на повітряній подушці, які в російській версії називають «Зубрами», а в українській — «Бізонами». Про досягнуту домовленість між Росією і КНР повідомили, посилаючись на своє джерело, РІА «Новости». Воно розповіло агентству, що після входження Криму до складу Росії «питання зависло в повітрі», але тепер воно вирішене, і кримське підприємство добудує кораблі. «Завод «Море» добудовуватиме «Зубри» в Китаї, як це й передбачалося відповідно до контракту. Просто раніше цим займався «Укроборонпром», а тепер — «Рособоронекспорт», — цитують «Новости» джерело. Згідно з підписаною 2009 року угодою, в Криму мали бути побудовані два кораблі, а ще два — вже в Китаї.
Очевидно, ця новина повинна підбадьорити кримські підприємства ОПК, які здебільшого поки що так і не дочекалися від Росії оборонних замовлень. При тому, що чиновники дружним хором обіцяли і продовжують обіцяти держзамовлення для всіх оборонних підприємств Криму. Восени минулого року заступник міністра оборони РФ Юрій Борисов заявив, що на 15 оборонних підприємствах Криму проведено аудит і розроблено плани щодо їх входження в структуру російського держоборонзамовлення. Вже у найближчі два роки їм пообіцяли замовлення на суму понад 1 млрд руб. Але поки що є певні розбіжності законодавчого плану, які явно не сприяють цьому.
Спочатку великою проблемою кримських підприємств ОПК називали відсутність російської реєстрації. Вона необхідна, щоб брати участь у тендерах і отримувати держзамовлення в Росії. Згідно зі «свіжим» твердженням міністра промислової політики Республіки Криму Андрія Скринника, «всі підприємства ОПК успішно пройшли перереєстрацію». І зараз ведеться оформлення ліцензій, допусків на директорів, облаштування режимно-секретних відділів. За його словами, необхідно завершити оформлення документів, що встановлюють право на землю, нерухомість, привести у відповідність технічну документацію. При чому російський Мінпромторг повідомив, що отримає план реструктуризації ОПК, який включає інтеграцію заводів Криму, лише до кінця 2015 року.
У свою чергу глава кримського відділення Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Баталін повідомляв, що для того, щоб кримські підприємства потрапили до програми міністерства промисловості і торгівлі Росії з розміщення оборонних замовлень, необхідно продати державі частину пакету акцій. Як він пояснив, для участі в оборонному замовленні треба увійти до одного з держконцернів Росії. Мовляв, ті готові вкладати кошти в кримські підприємства, але для цього необхідно продати держконцерну хоча б блокуючий пакет акцій (25%). «Ми не можемо знайти форму роботи з Мінпромторгом Росії. У Росії в концернах зосереджені науковий, виробничий, лізинговий потенціал. Жодне з наших підприємств до програми Мінпромторгу не потрапляє. Частина власності повинна перейти під управління концернів, але це питання в Криму не вирішене. Вирішувати цю проблему треба на державному рівні», — говорив він восени.
Щоправда, очолюваний Баталіним Сімферопольський завод «Фіолент» все-таки отримав ще навесні 2014-го замовлення від Рибінської суднобудівельної компанії «Вимпел». Йдеться про розробку і виготовлення системи управління технічними засобами для двох військових кораблів, що будуються на експорт. Як повідомляється на сайті підприємства, завод уже здав перший комплект системи автоматизованого управління головною енергетичною установкою для ракетного катера проекту 12418 «Молния». Але з іншого боку, це поки що виняток із загальної картини.
Здебільшого кримським підприємствам ОПК доводиться чекати та продовжувати засипати російських чиновників проханнями про відновлення виробництва, завантаження потужностей тощо. І виживати за рахунок випуску продукції цивільної. Коли на хвилі відділення від України керівництво Феодосійського оптичного заводу просило російське міністерство промисловості і торгівлі завантажити підприємства роботою, то висловлювало надію, що це «реально відшкодує збиток у 100 млн грн від розірвання договору з ДП «Завод ім. В.О. Малишева». Через півроку повідомлялося, що ФОЗ змушений концентруватися на випуску цивільної продукції (мікроскопи тощо) «у зв’язку з труднощами доступу на російські підприємства оборонпрому».
Проте багато працівників кримської «оборонки» готові терпляче чекати. Адже на момент анексії півострова Росія в їхніх очах виглядала набагато перспективнішою за Україну — за рахунок значного фінансування підприємств цієї сфери. Тому навіть співробітники тих підприємств ОПК, які свого часу закрито, почали сподіватися на відродження цих об’єктів. Про це ведуть розмови в селищі Орджонікідзе (Феодосія), де розташований закритий торпедний завод «Гідроприлад», значну частину території якого кілька років тому вирішили віддати під курортну зону.
Інша справа, що насправді Росія більше втратила від розриву корпоративних зв’язків в ОПК з Україною, ніж набула за рахунок отриманих кримських активів. І тепер необхідні великі фінансові кошти (десятки мільярдів рублів) на запуск нових потужностей замість українських. Тому чиновники продовжать ввічливо погоджуватися з необхідністю входження до російських концернів усіх кримських підприємств ОПК, розробляти федеральні цільові програми з розвитку, але реальний розвиток, очевидно, буде все-таки повільним.
