Літо-2018: інфраструктурний колапс

Зіпсовані відпустки, позапланові витрати, нерви і купа згаяного часу — так розпочався сезон для українських туристів. Соціальні мережі переповненні описами негативного досвіду. Понад тисячу українців за останній тиждень застрягли в аеропортах Львова, Києва, Харкова і навіть Тунісу. В останній день червня понад 300 українських туристів три доби не могли вилетіти із Тунісу до Харкова, бо їх просто нікому було забрати. Туроператор, який продав путівки на відпочинок, звинувачує авіакомпанію. Там свою вину заперечують. Мовляв, туроператор заборговував їм мільйон доларів.

Відверто кажучи, така ситуація цілком реальна вже багато років. Щороку за кордон виїжджають близько трьох мільйонів туристів, і подібні проблеми мають сотні тисяч із них. Причому це, якщо ми говоримо тільки про якісь затримки в аеропортах на довший період, а так практично регулярно трапляються затримки фактично всіх рейсів, які наймають туроператори.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Утім, цей сезон уже називають «найпровальнішим» за останні десять років з точки зору роботи перевізників і туроператорів. Блогер Андрій ХОДЗА написав це у відповідь на коментар міністра інфраструктури Володимира Омеляна під своїм постом. На що Омелян відповів, що туристичний ринок за останні два роки зріс більш ніж удвічі, але «в багатьох породило бажання займатися відвертою халтурою». Тому міністр вирішив «розібратися з халтурниками» і викликав «на килим» туроператорів, турагентів та авіакомпанії.

«Закінчуватимемо з вольницею, яка в гонитві за грошима переросла в безвідповідальність, і приводитимемо їх усіх до тями», — написав Омелян у Facebook в коментарях до посту блогера Антона Ходзи.

Крім того, Омелян уже заявив, що Міністерство економічного розвитку буде скасовувати ліцензії тих туроператорів, які не виконують своїх зобов’язань.

Міністр закордонних справ України Павло КЛІМКІН пропонує контролюючим органам негайно провести аудиторську перевірку діяльності туристичних операторів для попередження колапсу з вилітами авіарейсів з українськими громадянами.

«Компанії, які спричинили туристичний колапс, мають за це відповідати. Ретельний і всебічний аудит повинен з’ясувати, чому вони не виконують умови ліцензій і чи взагалі здатні їх виконувати. І робити це необхідно не колись, а прямо зараз... Повторюю, українські дипломати роблять і робитимуть усе, щоб полегшити їхнє становище. Сподіваюся, що в міру можливостей свій внесок у розв’язання нинішньої кризи зроблять і інші відомства», — написав на своїй сторінці у Facebook Павло Клімкін.

Він нагадав, що 30 квітня МЗС оприлюднило рекомендації громадянам України зважено вибирати туроператорів, плануючи подорожі за кордон. Крім того, 22 травня МЗС провело спеціальну нараду з представниками інших організацій, на якій було порушено питання можливих ризиків. У відповідь, зазначив міністр, учасники скаржилися на брак повноважень. Передусім повноважень перевіряти, чи дотримуються авіакомпанії і туроператори умов отриманих ліцензій.

«На жаль, є підстави сумніватися, що деякі з них виконати їх взагалі не спроможні і в погоні за наживою взяли на себе свідомо непідйомні зобов’язання. Такий підхід до справи важко пояснити», — додав він.

Юристи радять українцям звертатися до суду, якщо людям не компенсують втраченого або додатковим відпочинком, або стовідсотковим поверненням вартості путівки й позапланових витрат.

Компенсація регулюється наказом Міністерства інфраструктури. У ньому вказано, що відпочивальник має право на відшкодування суми до 600 євро, навіть якщо ваш рейс затримується. А 600 євро — це середня вартість путівок, які продаються туроператором.

Втім, у цьому наказі є два моменти, які, на думку голови Українського товариства економічних свобод Мар’яна ЗАБЛОЦЬКОГО, можуть зробити відшкодування майже неможливим.

«В одному абзаці написано, що норма відшкодування не поширюється на авіаквитки, які придбані зі знижкою, які недоступні іншим пасажирам. Це формулювання настільки розмите, що ним можна маніпулювати. Також дуже розмите формулювання: якщо затримка рейсу сталася внаслідок форс-мажорних дій, яким неможливо було запобігти, то компанія знову нічого не винна. Як це трактувати, мені зрозуміти складно. Але з юридичного погляду — захворів пілот, поламався літак — цьому ж теж не можна запобігти. Але це відповідальність компанії, вона повинна мати певну кількість пілотів, достатню кількість літаків і тримати їх у належному стані. І я думаю, це варто виправити», — каже експерт.

За його словами, експерти вже почали працювати над законопроектом, який має виправити цю ситуацію. На нашу думку, неправильно, що в нас існує система, за якої перевізник позбавлений будь-якої відповідальності за невиконання своєї угоди. Він має компенсувати пасажиру повну відповідальність, якщо він якимось чином «налажав». Зараз такої системи з юридичної точки зору немає.

Тож поки що юристи радять відпочивальникам уважно читати договір, особливо в частині форс-мажорів, і поцікавитися перед придбанням путівки відгуками про компанію і те, з якими авіалініями вона співпрацює. Адже і з цього боку можуть бути «сюрпризи».

«Туристичний ринок уже третій рік поспіль зростає на 20%, і ті ресурси авіакомпаній, які є, не забезпечують цього попиту. Авіаперевізники в погоні за легкими грошима намагаються ущільнювати свої графіки, тому й трапляються збої. Для чартерних рейсів туроператори закуповують пакети послуг», — пояснює авіаційний експерт Богдан ДОЛІНЦЕ.

Він зауважив, що згідно з чинним законодавством, відповідальність перед туристом несе туроператор, який продавав туристичні послуги. Саме він має обстоювати права своїх клієнтів у конфлікті з авіакомпанією. Але якщо пасажири вже прибули в аеропорт, пройшли реєстрацію на рейс, то відповідальність уже переходить на авіакомпанію. «Туроператор та авіакомпанія укладають договір, в якому зазначено розмежування відповідальності в таких випадках», — пояснює експерт.

«Жоден з тих операторів, який збанкрутів за останні десять років — а це як мінімум три великих компанії, — то я не чула, щоб жодна з них якось компенсувала збитки потерпілим туристам. Це означає, що система фінансових гарантій для туроператорів не працює», — наголошує керівник проекту «Розвиток через туризм» Юлія ЗАБАЛДІНА.