Місія (не)здійсненна

Сьогодні до нашої країни прибуває місія МВФ, завдання якої обговорити з українським урядом умови нової угоди stand by, за якою, як повідомлялося, ми можемо отримати до $15 мільярдів. Один з найінформованіших з цього питання експертів — екс-міністр фінансів, директор «Морган Стенлі Україна» Ігор Мітюков упевнений: «Україна може домовитися з МВФ». Розповідаючи про переваги, які зможе після цього отримати наша країна, він роз’яснив Інтерфаксу-Україна, що підписання угоди з МВФ вплине не лише на ціну запозичень на вільному ринку, «а й відкриє двері приватним інвестиціям, чого зараз катастрофічно не вистачає, оскільки джерела економічного зростання, що існували в минулому, наразі практично вичерпані».

За словами Мітюкова, український бюджет цього року досить жорсткий, і чекати від нього такого впливу на інвестиції, як торік, нереально. Екс-міністр упевнений, що лише інвестиції та нові робочі місця можуть дати реальне зростання. «Замістити їх (кошти бюджету) можна реально й безболісно лише залученням приватних інвестицій. Без інвесторів ми не зможемо прискоритися до 3%», — прогнозує він.

Наскільки реальними виглядають домовленості України з МВФ? Директор «Морган Стенлі Україна» підкреслює, що сьогодні фінансовим ресурсам МВФ уже немає альтернативи, й необхідність у них усім абсолютно очевидна. «Питання в тому, наскільки довго домовлятимуться про прийнятні умови співпраці, — зазначає він. — Якщо перша місія, що має статися найближчим часом, запропонує нормальні умови досягнення домовленостей, то кінець першого кварталу — початок другого кварталу — це цілком реально».

Але дискусії влади України з Міжнародним валютним фондом про нову стабілізаційну програму можуть затягнутися, а укладені угоди буде непросто реалізувати. Так вважають експерти міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor’s (S&P). «Надання нових кредитів з боку МВФ залежить від реалізації ключових структурних реформ, — зазначається в аналітичному звіті S&P. Експерти агентства вважають, що проблемами в переговорах можуть стати підвищення внутрішніх тарифів на газ, консолідація бюджету та гнучкіший режим валютного курсу.

Чи піде український уряд, який півтора року не погоджувався на ці вимоги МВФ, на такі кроки? Аналітики впевнені, що іншого виходу в нього немає. У звіті S&P наголошується: «Ми чекаємо, що витрати на виплату боргу МВФ зумовлять історично максимальний рівень потреб у зовнішньому фінансуванні в 2013—2017 роках... Уряд також має значні потреби в рефінансуванні боргових зобов’язань у національній валюті разом зі значними дефіцитами бюджету...» За даними S&P, витрати уряду й НБУ на обслуговування та погашення боргу перед МВФ мають зрости з $3,9 мільярдів 2012 року до $6,4 мільярдів 2013 року.

Не виглядає багатообіцяючим і подальший прогноз S&P: «У 2014—2017 роках витрати державного сектора на обслуговування та погашення зовнішнього боргу перед МВФ залишаться в середньому на рівні $4,7 мільярдів, і, таким чином, ми не чекаємо істотного скорочення потреб уряду в забезпеченні валютного фінансування в середньостроковій перспективі для запобігання дефолту». Одночасно зростуть, за розрахунками S&P, і потреби уряду України в рефінансуванні боргових зобов’язань у національній валюті. Вони становитимуть $6,5 мільярда 2013 року, що трохи менше, ніж 2012 року ($6,6 млрд).

І такий висновок: «Показники ліквідності уряду України залишаться невисокими й можуть опинитися під тиском, якщо найближчими місяцями у нього не буде доступу до ринків капіталу або якщо він не зможе забезпечити приплив іноземної валюти шляхом двосторонніх угод або за допомогою кредитів міжнародних організацій». Так визначає S&P наслідки провалу або безрозмірного затягування переговорів з МВФ.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що «затягування переговорів станеться з об’єктивних причин, а не з вини України або МВФ». «Проте це не привід для побоювань», — підкреслює експерт. На думку Устенка, «цей час можна активно використовувати для виходу на зовнішні ринки запозичень. Завдання МВФ для України різні, й одне з них — сприяти можливості запозичувати капітали. Причому запозичувати не лише у них в МВФ, а й на зовнішніх ринках. А завдяки старту переговорів нам буде легше й дешевше це зробити». Факт затягування очевидний, продовжує Устенко, але значно важливіше власне старт.

Тим часом в експертному середовищі України можна зустріти й людей, переконаних, що співпраця з МВФ, його кредити, не призведуть до позитивного результату. Так, керівник центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов сказав «Дню»: якщо сторони прийдуть до угоди, то уряд України не обмежиться виконанням вимоги МВФ підвищити тарифи — вони потім підвищуватимуться ще не раз. Експерт передбачає, що, незалежно від того, отримає Україна кредит МВФ чи ні, 2013-й стане роком гострих соціальних конфліктів. На його думку, якщо група, яка домінує сьогодні в уряді, переможе й доб’ється підписання угоди, то в країні буде здійснено демонтаж соціальної держави...

Екс-заступник глави Нацбанку Сергій Яременко нагадує, що ще нещодавно в керівництві країни домінувало бажання впоратися з фінансовими труднощами самостійно — без допомоги МВФ. Що змінилося, запитує експерт. На його думку, в першу чергу ослабли позиції МВФ на світовій арені. З’явилися фінансові центри, що діють в розріз з його багаторічними установками. У США, щоб підтримати економіку, практично без обмежень друкують незабезпечені долари, в Європі нарощують втручання держави в економіку. А все тому, зазначає Яременко, що модель МВФ не діє в умовах рецесії. Але нічого нового вигадати не вдається. Україні, за словами експерта, нав’язують «ті самі «мантри», що й протягом попередніх 20 років». І головна проблема при цьому, як змусити населення країни віддавати борги. У Яременка є й іще одна версія. У розмові з «Днем» він припускає, що жорсткий підхід МВФ до переговорів з Україною викликано наміром показати норовистим у всьому світі, що може бути з тими, хто відмовляється від співпраці й від грошей МВФ. Та все ж таки Яременко ніскільки не сумнівається, що Україна отримає кредит. Адже нікому в світі не потрібне вогнище нестабільності в Європі, на яке може в разі відмови в кредиті перетворитися наша країна.