Міст до Європи, або Цілковита інтеграція

В Україні формується не тільки нова економічна, а й енергетична політика. Державне підприємство Національна енергетична компанія «Укренерго» — оператор української системи передачі електроенергії, наприкінці минулого тижня запропонувала для обговорення громадськістю проект плану розвитку Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України на 2015—2024 роки.

Головні завдання цього плану — забезпечення надійного та ефективного виробництва й транспортування електроенергії як для споживачів країни, так і для експорту, імпорту та транзиту с урахуванням вимог з охорони навколишнього середовища та енергозбереження. План розроблено таким чином, щоб максимально узгодити перспективи розвитку енергогенеруючих джерел та електричних мереж. Планується реконструювати й модернізувати тільки ті об’єкти електростанцій та енергомереж, на яких можна забезпечити зростання встановленої та трансформаторної потужності.

За період дії плану, за задумом його авторів, передбачається збільшити генеруючі потужності ОЕС України майже на 10,1 тисячі МВт. З урахуванням виведення з експлуатації фізично зношених енергоблоків, це підвищить загальну встановлену потужність електростанцій країни майже на 2 тисячі МВт. При цьому будівництво третього енергоблоку Хмельницької АЕС потужністю одна тисяча МВт, як вказується в плані, не збільшить загальну встановлену потужність вітчизняних АЕС, оскільки на цей час припадає виведення з експлуатації першого енергоблоку Південно-Української АЕС.

Загалом же, в Об’єднаній системі передбачається побудувати на ТЕС генеруючих компаній чотири  вугільні енергоблоки загальною потужністю 2,4 тисячі МВт. На Придніпровській ТЕС («ДТЕК Дніпроенерго», Дніпропетровська область) у 2019—2022 роках буде споруджено блок потужністю 660 МВт за технологією супернадкритичних параметрів пари; на Слов’янській ТЕС («Донбасенерго», Донецька область) до 2024 року — енергоблоки за технологією циркулюючого киплячого шару потужністю 660 і 330 МВт; на Бурштинській ТЕС («ДТЕК Західенерго», Івано-Франківська область) у 2018—2021 роках — енергоблок за технологією супернадкритичних параметрів пари потужністю 800 МВт. Вартість будівництва цих об’єктів — 69,7 мільярда гривень.

Головні завдання цього плану — забезпечення надійного та ефективного виробництва й транспортування електроенергії як для споживачів країни, так і для експорту, імпорту та транзиту с урахуванням вимог з охорони навколишнього середовища та енергозбереження. План розроблено таким чином, щоб максимально узгодити перспективи розвитку енергогенеруючих джерел та електричних мереж. Планується реконструювати й модернізувати тільки ті об’єкти електростанцій та енергомереж, на яких можна забезпечити зростання встановленої та трансформаторної потужності.

«Ми всі розуміємо, що надійність функціонування Об’єднаної енергосистеми України, яка є запорукою успішного розвитку і становлення економіки нашої держави і добробуту її населення, останнім часом викликає занепокоєння, — зазначив під час обговорення плану виконуючий обов’язки директора НЕК «Укренерго» Юрій Косіч. — І відсутність суттєвих порушень та системних аварій у останній період пояснюється певним запасом міцності, а також надзвичайною самовідданістю й відповідальністю енергетиків, досвід яких передавався з покоління в покоління». Водночас він додає, що технічний стан міждержавних, магістральних та розподільчих мереж і електростанцій сьогодні характеризується надзвичайно високим рівнем зношеності основних фондів. За його словами, близько 60% ліній електропередач експлуатуються вже більше 40 років, більше 70% основного обладнання підстанцій вже відпрацювали свій нормативний ресурс і потребують негайної заміни.

Водночас він констатує, що такий план приймається вперше і відповідає вимогам третього енергетичного пакету Євросоюзу та євроінтеграційним намірам України. За його словами, документ відображає також потребу в сукупних інвестиціях у розвиток генеруючих потужностей та магістральних електричних мереж на перспективу, а також очікувані джерела їх фінансування. На думку Косіча, план консолідує наміри та побажання всіх суб’єктів Об’єднаної енергосистеми — споживачів, постачальних організацій, генеруючих, розподільчих та дистриб’юторських компаній, незалежно від форм власності та обсягів споживання чи виробництва. «Ми очікуємо, що план розвитку ОЕС України на наступні 10 років, — говорить Косіч, — надасть відповідний сигнал існуючим та потенційним суб’єктам електроенергетичної галузі щодо очікуваних напрямків її розвитку та економіки країни в цілому».

Заступник глави Міненерговугілля Олександр Світелик підкреслює, що обговорюваний план «живий, він і повинен таким бути, а згідно до закону, це буде база для щорічного розгляду десятирічного плану». «Кожного року ми складатимемо практично новий план на десять років, — зазначає фахівець. — Але основа його закладається сьогодні». Голова Всеукраїнської асоціації «Укргідроенерго», член громадської ради «Укренерго», герой України Семен Поташник наголошує, що за всі роки його виробничої та громадської діяльності  він уперше бере участь в обговоренні плану розвитку Об’єднаної енергетичної системи України. Однак він вважає, що найголовніше — щоб ці плани не тільки обговорювалися, а й виконувалися. «Якщо цього з якоїсь причини не буде, то треба зібратися, визнати це і визначити, що треба робити», — пропонує Поташник. Він згадує, як 1993 року фахівці вперше зібралися у Світовому банку в Києві, щоб обговорити питання про реконструкцію українських гідроелектростанцій. Дехто вважав таку мету на той час абсурдною. Тож і Світовий банк не погодився підписати договір відразу на 15 років. «Я ж запропонував: давайте розіб’ємо його на три п’ятирічки. І перша була дуже показовою. Коли уряд знову звернувся до Світового банку з проханням про фінансування, вже не було жодних запитань, бо ми довели свою спроможність», — каже він.

Лише три хвилини, згідно з встановленим регламентом, отримала для свого виступу експерт асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна. Вона говорить про дуже перспективний, на її думку, проект «Енергетичний міст Україна — ЄС». «Це — чисто інвестиційний проект, який, як я знаю, активно підтримується міністром Демчишиним та керівництвом нашої держави, — зазначає вона. — Найближчим часом цей проект планується презентувати Європейській комісії. Однак тиждень тому представник «Укренерго» назвав його прожектом». Експерт запитує: «Чому в розділі про експортний потенціал України взагалі немає жодного посилання на цей проект? Він не вимагатиме жодного бюджетного фінансування, дуже цікавий і перспективний. Також він допоможе вирішити відомі проблеми з запертими потужностями наших Хмельницької та Рівненької АЕС».

Запитання, мабуть, втрапило в больову точку. Тож Косіч вирішив відразу ж відповісти на нього, «оскільки запитання, можливо, не настільки технічне, скільки, можливо, знаходиться в іншій площині». Він пообіцяв, що цей проект та інші нюанси щодо втраченого зв’язку 750 кВт між Україною та Євросоюзом будуть включені у план розвитку ОЕС. До відповіді підключився й Світелик. Із його слів, сьогодні, за угодою між міністерством і «Укренерго», яка оцінювала можливості інтеграції усієї ОЕС в Енергетичне співтовариство, виконується відповідна робота. Два проекти (другий, вочевидь, — енергоміст) будуть здійснюватися паралельно. У якого буде пріоритет, визначить проектант. Косіч також додає, що НЕК з «Енергоатомом» підписали відповідний меморандум і «працюватимуть виключно паралельно». У той же час він переконує: «Збільшити експортний потенціал у сьогоднішній ситуацій, виділивши блок №2 Хмельницької АЕС без хороших нормальних проектних проробок — це нереально... Скрізь будемо йти паралельними шляхами: що буде швидше, те буде швидше».