«Мрія»... без кредиторів

Імідж агросектору України на світовому ринку інвестицій «зіпсовано». Через «некоректну поведінку» одного з найбільших агрохолдингів України «Мрія», розповідають експерти. За їхніми словами, від початку року кількість укладених лізингових угод, які інвестори вважають найбезпечнішим видом інвестування в агросекторі, скоротилася приблизно вдвічі —  їх було укладено на суму до 2,689 мільярда гривень.

•  «Наступного року обсяги врожаю напряму залежатимуть від дефіциту інвестиційних ресурсів, який виник уже сьогодні. Найгірший із можливих прогнозів і, разом з тим, найреалістичніший — утрата довіри кредиторів до аграрного сектору країни та системний ризик для фінансового сектору», — прогнозує генеральний директор «УніКредит Лізинг» Лариса ЧЕРНИШОВА.

«Сьогодні йдеться не про дефолт окремої компанії і не про корпоративний конфлікт. Йдеться про подальшу долю і галузі лізингу, й аграрного сектору, й інвестиційного клімату всієї країни. В умовах, коли один із найбільших агрохолдингів безпрецедентно порушує законодавство і не виконує своїх зобов’язань, кредитори та інвестори залишаються абсолютно позбавленими захисту своїх прав. Звідси виникають перепони для інвестицій в Україну не лише у довгостроковій, а й у короткостроковій перспективі», — пояснює голова правління АТ «ОТП Банк» Тамаш ХАК-КОВАЧ.

•  «Проблеми із «Мрією» розпочалися з початку цього року. В компанії не могли визначитися, чи віддавати кредити, чи вкладати гроші в посівну. Зрештою, нас попросили реструктуризувати платежі в цьому році. Клієнт попросив перші півроку сплачувати тільки відсотки, а другі півроку, після зібрання урожаю — сплачувати «тіло», яке припадало на цей рік», — розповідає генеральний директор «ОТП Лізинг» Андрій ПАВЛУШИН. За його словами, до травня компанія виконувала свої зобов’язання, проте з часом платежі припинилися.

У серпні цього року компанія «Мрія» оголосила про неспроможність здійснювати виплати за своїми фінансовими зобов’язаннями. Згідно з лізинговою угодою, якщо клієнт не сплачує хоча б один місячний платіж, лізингодавець має право розпочати вилучення техніки, яку він надав. «Переговори велися з травня до серпня. Ми запропонували свій вихід: половину техніки вони викупають, іншу — повертають протягом збору врожаю. Але потім прийшов новий фінансовий директор, який запропонував купити техніку з розрахунку  8 гривень за долар, без відсотків упродовж п’яти років», — говорить Андрій Павлушин. Проте лізингодавці не могли піти на такий крок, адже втрачали 50% грошей, оскільки повертати їх потрібно за кордон у доларах. Тому компанії скористалися своїм правом і почали процес вилучення техніки.

Проте зробити це не вдається. «Незважаючи на виконавчі приписи — найсерйозніший документ, який надається при вилученні техніки судом, попри підтримку ДАІ, на жаль, техніку у нас «віджимали» силовими методами. Ми приїхали забрати техніку, ДАІ допомагало нам її зупиняти. Потім приїжджала служба безпеки холдингу, забирала цю техніку в ДАІ і везла назад до заводу», — розповідає генеральний директор «ОТП Лізинг».

«Проблема з «Мрією» не в тому, що вона не платить: війна, девальвація, падіння ринків не дає можливості платити. Це нормальна річ і таке буває в усьому світі, коли компанія не справляється з платежами. Проблема в тому, що ми вийти з угоди не можемо. Техніка наша, за неї ніхто не платить, лізингові угоди — розірвано. Техніку використовують незаконним способом, а ми не можемо її повернути в свою власність. Адже в  усьому світі «вийти» з лізингової угоди завжди найлегше: дав покататися, тобі не платять, забрав назад техніку», — пояснює Павлушин. За його словами, якщо акціонери за кордоном побачать, що лізингодавці в Україні не можуть «вийти» з угод, то перестануть затверджувати великі суми кредитів і для інших гравців ринку.

Тамаш ХАК-КОВАЧ, голова правління АТ «ОТП Банк»: «Сьогодні йдеться не про дефолт окремої компанії і не про корпоративний конфлікт. Йдеться про подальшу долю і галузі лізингу, й аграрного сектору, й інвестиційного клімату всієї країни. В умовах, коли один із найбільших агрохолдингів безпрецедентно порушує законодавство і не виконує своїх зобов’язань, кредитори та інвестори залишаються абсолютно позбавленими захисту своїх прав. Звідси виникають перепони для інвестицій в Україну не лише у довгостроковій, а й у короткостроковій перспективі»

•  Наразі заборгованість «Мрії» перед такими лізингодавцями, як «ОТП Лізинг», «Райфайзен Лізинг Аваль» та «УніКредит Лізинг» становить майже 60 мільйонів доларів. Але всі вони бажають якнайшвидше забрати свою техніку. «У нас немає грошових вимог. Ні у суді, ні у виконавчій службі ми не пред’являємо грошових вимог. Ми розуміємо, що грошей ми не побачимо», — говорить Андрій Павлушин.

•  Остання зустріч «Мрії» із кредиторами відбулася 24 жовтня. Проте пропозиції з реструктуризації заборгованості, більше схожі на фарс, чим на прагнення компанії вийти з кризової ситуації, вважають лізингодавці. Йдеться, зокрема, про пропозицію агрохолдингу «списати» 70% боргу, а також розпочати виплати за користування технікою в жовтні 2015 року. А це для лізингу — неприйнятно, адже техніка, що була надана «Мрії», старіє. «На сьогодні немає офіційної реакції кредиторів, тобто вони розглядають цю пропозицію, але з точки зору наслідків для ринку сама пропозиція є неетичною», — додає Лариса Чернишова.

«День» звернувся до «Мрії» з проханням прокоментувати ситуацію із лізингодавцями. Там нам повідомили, що на зустрічі  24 жовтня запропонували своє бачення подальшого розвитку бізнесу. «Запропонований проект включає зобов’язання компанії з реструктуризації бізнесу, створення економічно обґрунтованої структури капіталу, розширення кількості постреструктуризаційного забезпечення кредитів, а також пакет сценаріїв, за яких «Мрія» зможе не лише сплачувати відсотки та основний борг, а й у разі цінового «апсайду» розділити його результати з кредиторами», — зазначили в агрохолдингу. Фактично, йдеться про те, що крім виплати боргу, компанія буде «ділитися» із кредиторами надприбутком, який отримає у разі підвищення світових цін.

У «Мрії» повідомили, що чекають на відповідь партнерів до кінця листопада.

•  На запитання «Дня», чому лізингодавці не можуть забрати свою техніку, в «Мрії» відповідають неоднозначно. «Компанія отримала вимоги від компанії ОТП-лізинг про повернення техніки. Отже, юристи вивчають відповідність дій лізингодавця до чинного законодавства. І надалі ця ситуація розвиватиметься виключно в рамках чинного українського законодавства», — говорять в агрохолдингу.

Тим часом міжнародні інвестори, члени міжнародного Комітету кредиторів і міноритарні акціонери агрохолдингу "Мрія" звернулися до влади. Тиждень тому вони надіслали  Петру Порошенку, Арсенію Яценюку, голові Національного банку України Валерії Гонтаревій, голові Служби безпеки України Валентину Наливайченку, міністру внутрішніх справ України Арсену Авакову та Генеральному прокуророві України Віталію Яремі відкритого листа. Основна вимога — провести незалежні розслідування і притягнути винних до відповідальності. Також кредитори просять владу підтримати зусилля всіх кредиторів, щоби зберегти бізнес «Мрії» «шляхом здійснення чесної та прозорої реструктуризації поточної заборгованості Компанії та залучення до її керівництва нової команди професійних менеджерів». Відповіді ще не отримали.

•  «Роль держави в цьому питанні може бути як і в короткостроковій перспективі, так і довгостроковій. У короткостроковій перспективі ми очікуємо ефективного контролю держави за судовою системою та сферою реалізації судових рішень. Тому що ми, розпочавши процес вилучення техніки, бачимо, що порушуються всі терміни процесуальних та юридичних дій. Необхідний ефективний системний нагляд, щоб уникнути зловживань недобросовісних позичальників», — говорить генеральний директор «УніКредит Лізинг». За її словами, в довгостроковій перспективі потрібно рухатися в бік удосконалення законодавства, яке значно поліпшило б умови роботи кредиторів. На думку Лариси Чернишової, ситуація з «Мрією» хороший тому приклад, щоб побачити всі недоліки системи та виправити їх.

«І якщо ситуацію із захистом прав кредитора, яку ми бачимо сьогодні на прикладі такого великого агрохолдингу, не змінити найближчим часом, то наслідки для всієї української економіки можуть бути дуже серйозними», — говорить Чернишова. На думку генерального директора «УніКредит Лізинг», по-перше, це загрожує ринку лізингу. Адже всі ті позитивні зміни, що закладали впродовж кількох років, можуть бути знівельовані за кілька місяців. По-друге, агросектор, який протягом тривалого часу залишався головним драйвером розвитку економіки України (після машинобудування), сьогодні втрачає довіру кредитора.