На кордон чекають реформи

Підприємцям готують нові порядки роботи на кордоні. Першим кроком у цьому напрямку стане прийняття депутатами (як обіцяють останні, до кінця 2011 року) оновленого Митного кодексу. Другим — буде зміна правил гри в рамках СОТ (уряд саме готує пропозиції до Секретаріату цієї організації) та підписання договору про зону вільної торгівлі з ЄС. І на останок Кабмін, вустами свого очільника Миколи Азарова, попередив про намір об’єднати дві фіскальні служби — митницю та податкову — в одну. Тим часом бізнес говорить про посилення тиску в портах. Прокоментувати ці та інші питання в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» погодився голова Державної митної служби України (ДМСУ) Ігор КАЛЄТНІК:

— Чи є сьогодні проблеми з наповненням бюджетної казни?

— За вісім місяців 2011 року відрахування до бюджету зросли на 33%, бо істотно збільшився товарообіг країни (становить близько 100 мільярдів дол.). Така позитивна динаміка дозволяє сподіватися завершити бюджетний рік із великим перевиконанням дохідної частини.

Що хвилює мене, так це зростання умовних нарахувань: у порівняні з аналогічним періодом 2010 року вони зросли в 3,5 разу — до 29 мільярдів гривень. Сюди входить відрахування по імпортному блакитному паливу. Це 15,5 мільярда гривень податків, які митниця нараховує умовно (імпорт газу звільнений від оподаткування ПДВ з 01.07.10), їх має стягнути податкова служба вже на внутрішньому ринку.

Також підлягають звільненню від оподаткування імпорт товарів у рамках угод про вільну торгівлю, ввезення гуманітарної допомоги (разом — 9,5 мільярда гривень), лікарські засоби (3,4 мільярда), обладнання для енергозбереження (1,5 мільярда гривень). Загалом неоподаткований імпорт склав 17 мільярдів доларів.

Це велика сума, але вона компенсується збільшенням обсягів сплачених податків. Сьогодні митниця фіксує випередження темпів зростання стягнення податків над оподаткованим імпортом.

— Тобто бізнес платить наперед?

— Ні. Я маю на увазі, що оподаткований імпорт виріс на 25%, а нарахування податків — на 33%. Тобто за рахунок повноти та правильності декларування товарів і фактично виходу бізнесу з «тіні» бюджет отримує додаткові доходи.

Це підтверджують і обсяги сплати коштів до бюджету. За вісім місяців 2011 року митниця дала бюджету 72 мільярди гривень (на 18 мільярдів більше за аналогічний показник 2010 року). У вересні плануємо зібрати 11 мільярдів гривень, що на 2 мільярди більше від прогнозованих надходжень (станом на 23 вересня — вже 9,7 мільярда).

За найбільш песимістичним сценарієм закінчимо 2011 рік з перерахунком до бюджету 110 мільярдів гривень. Але якщо тенденція зі зростання товарообігу закріпиться, то державна казна отримає ще більше.

— А як позначається на наповненні бюджету проведення Держмитслужбою спільно з СБУ операції, яка, за словами бізнесу, почалася з середини серпня в Одеському та Іллічівському портах? І чому вона стартувала, бо ж раніше ви заявляли про зведення кількості перевірок до 10%?

— В портах ніякої позапланової перевірки немає. Відбувається робота у звичайному робочому режимі. Які затримки, якщо за вісім місяців із початку року кількість оформлених контейнерів в Одеському та Іллічівському портах зросла на 35% (на 50 тисяч) і становить 180 тисяч контейнерів? Тобто ніхто ніде Україну не обходить.

— То є чи немає на Південній митниці скупчення контейнерів і затримки з оформленням?

— Ніяких затримок митного оформлення в портах немає. Це надумана спекулятивна проблема. Загальна цифра контейнерів у цих двох портах дорівнює середньомісячній нормі — сім тисяч контейнерів (плюс — мінус 500 контейнерів).

Одеська митниця у вересні планує дати бюджету 1 мільярд гривень податків та зборів. Сьогодні темпи виконання цього завдання — 116%.

В Одеському порту працює електронна європейська система управління ризиками, яка дозволяє в режимі онлайн бачити, записувати всю інформацію, аналізувати, що розмитнюється, як, скільки годин триває процедура розмитнення, є затримки чи ні.

Якщо підприємець хоче проводити митне декларування, він іде в митницю, пред’являє до оформлення митні документи, й якщо виникають якісь проблеми, то їх фіксує електронна система, яка передає дані в центральний апарат митної служби. На основі цих даних ми бачимо ситуацію на конкретній митниці, аналізуємо і вживаємо відповідних заходів. Якщо ж імпортер не бажає подавати документи до оформлення, значить він не впевнений щодо реальної вартості завезеного товару або його кількості чи номенклатури. Це проблеми не митниці, а імпортерів.

Але окрім митних органів в портах свою постійну роботу також проводять правоохоронні органи (податкова міліція, СБУ), які реагують на отриману ними інформацію.

— Ви згадали про збільшення експорту з України. Про які групи товарів іде мова?

— Наприклад, в останні місяці зросла кількість імпорту товарів, необхідних для розвитку внутрішнього виробництва (засоби виробництва, вироби для промисловості). Традиційно імпортні товарні групи також демонструють позитивні тенденції, наприклад, на 50% виросло постачання м’яса птиці (серед найбільших експортерів — «Миронівський хлібопродукт» та «Гаврилівські курчата»). Цей сегмент виробництва ожив, адже сьогодні його ніхто не душить дешевим і не завжди якісним м’ясом.

«ОЗНАК КРИЗИ НЕМАЄ»

— Відчуваєте по роботі митниці, що наближається друга хвиля кризи, про яку попереджають експерти? І чи змінив через цей ризик Мінфін план зборів для ДМСУ?

— Зараз не відчувається загрози другої хвилі кризи. Нинішня динаміка експортно-імпортних операцій це підтверджує. Експорт та імпорт демонструє стабільні тенденції, тобто ознак кризи немає. Причому за вісім місяців імпорт товарів склав 54 мільярди доларів, а експорт — 44 мільярди.

Якщо відмінусувати 10 мільярдів доларів — вартість імпорту природного газу (а від цього країна поки що не може відмовитися), то сальдо торгового балансу буде позитивне. Це означає, що без урахування показника газу в зовнішньоекономічній діяльності експорт переважає над імпортом, а темпи зростання цих показників практично рівні: імпорт — 40%, а експорт — 39%.

— Днями президент-голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості Валентина Ізовіт в інтерв’ю одному з видань заявила, що нелегальний сегмент ринку одягу та взуття в країні у п’ять разів перевищує легальний. Причому 60—70% цього нелегалу — контрабанда та «сірий» імпорт. Як ви це прокоментуєте?

— Такі дані не мають під собою жодного підѓрунтя. Оголошена цифра надумана, а точніше, кимось придумана. Навпаки, завдяки прискіпливій роботі на кордоні вироби легкої промисловості виходять із тіні, збільшуються обсяги поставок на зовнішні ринки, а значить і виробництва продукції. Для прикладу: в декілька разів зросло завезення ткацьких верстатів, удвічі — ниток, водночас зріс експорт готової продукції — одягу.

Контрабанда була два роки тому, коли судно з одягом та взуттям вагою 500—600 тонн оформлювали в порту за ціною 100—300 тисяч гривень. А тепер за цей же пароплав платиться до бюджету в десятки разів більше. То про яку контрабанду говоримо? Можливо, таким чином пані Ізовіт, як лобіст галузі, хоче посилити роботу митниці в цьому напрямку. Такого варіанта я не виключаю.

— А що з контрабандою картин, коштовностей та інших цінних речей?

— Сьогодні немає підстав говорити, що вона збільшилася. Можу сказати, що головні напрямки нелегального переміщення культурних цінностей за цей рік зафіксовані на кордоні з Білоруссю (ввезення — 11 випадків, вивезення — 26 випадків), з Росією (відповідно 7 і 15) та через аеропорти (в більшості випадків «Сімферополь-аеропорт» — 7 та 50 випадків, в основному у напрямку Росії). Найбільша кількість спроб вивезення культурних цінностей була виявлена митниками відносно громадян Росії: у 2010 році було 73 спроби, а за вісім місяців 2011 року — вже 50 спроб.

В цьому питанні помітні зміни. В парламенті сьогодні знаходиться законопроект про декриміналізацію економічних злочинів, в тому числі контрабанди. За товарну контрабанду накладатиметься адміністративна відповідальність, кримінальна стосуватиметься тільки контрабанди наркотиків, зброї, боєприпасів та культурно-історичних цінностей.

— Україна збирається подати заявку до Секретаріату Світової організації торгівлі, щоб змінити пункти угоди про СОТ. Які, на ваш погляд, митні ставки та пункти з доступу товарів на внутрішній ринок треба змінити?

— Над цим питанням сьогодні працює урядова група, до якої входжу й я. Це дуже складне питання, оскільки необхідно провести аналіз, які ставки були до входження в СОТ, які тенденції виникли в економіці, коли нові ставки змінилися, яка зараз ситуація в галузях. І на основі такого дослідження вийти на формулу зміни СОТівських правил. Поки що назвати конкретні групи товарів не готовий, можу тільки сказати, що серед них точно буде зміна мита по групі товарів легкої промисловості.

— Уряд каже, що переговори по проекту договору щодо створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом завершуються. Чи задоволені рівнем захисту своїх кордонів у рамках цього договору?

— Цей договір має узгоджуватися з умовами роботи України в рамках СОТ. Не треба забувати й про зони вільної торгівлі з країнами СНД та Македонією. Тож договір про ЗВТ містить економічну та політичну складові. Тому митниця в даному випадку — інструмент виконання досягнутого симбіозу економічно-політичних інтересів, а не вироблення конкретної політики.

«ВВЕЗЕННЯ СЕКОНД-ХЕНДУ ЗМЕНШИЛОСЬ НА 6%»

— А яка ваша позиція щодо майбутньої ставки на ввіз секонд-хенду з країн ЄС після відкриття кордонів?

— Наведу спочатку кілька цифр. Імпорт вживаного одягу за вісім місяців становить 53 тисячі тонн на суму 71,4 мільйона доларів. У порівняні з 2010 роком ввезення секонд-хенду зменшилось у вазі на 6%, але його митна вартість зросла на 27% (на 15 мільйонів доларів).

Головні постачальники вживаного одягу в Україну лишаються країни ЄС. Найбільше везуть з Великої Британії — 49%, Польщі — 10%, Нідерландів — 14%, Німеччини — 8%. П’ята частина імпорту товарів легкої промисловості — секонд-хенд. Вживані товари звичайно є дешевшими (по вартості — лише 6% загального імпорту легпрому). Очевидно, що багато українців продовжує користуватися секонд-хендом. І навряд чи так просто буде від нього відмовитися.

Тому головне завдання сьогодні — забезпечити завезення якісного, відповідно до санітарних вимог, товару. Як вирішити цю проблему в рамках ЗВТ з ЄС? Якщо говорити теоретично, то може бути запроваджена комбінована митна ставка (з одного кг вживаного одягу стягується певна сума). Але це один із варіантів, яких сьогодні багато. Який закладуть у договір — поки що не можу сказати, бо єдиної позиції в цьому питанні немає.

— Прем’єр-міністр закликає якомога швидше об’єднати митну й податкову служби. Ви підтримуєте такий сценарій чи ні? Чому?

— Я підтримую об’єднання інформаційних баз даних митної та податкової служб, аби збільшити надходження до бюджету та зменшити кількість економічних злочинів. А механічне об’єднання, на мій погляд, без утрати ефективності роботи — неможливе. Функції податкової та митної служб — різні, різна й природа податків.

Створення громіздкої, некерованої служби доходів призведе до ряду проблем, про які чомусь сьогодні мовчать і наслідки яких детально не вивчають. Об’єднання потребує зміни законодавства, перегляду всієї нормативної бази, перепрофілювання великої кількості людей (60 тисяч працює в ДПС та 18 тисяч — у ДМСУ). Відтак, це має бути чіткий, прогнозований захід, зі зрозумілим набором позитивних наслідків для економіки та країни. Як тільки побачу, що від цього поєднання буде реальна користь, безумовно, підтримаю таку ідею.

— Ваша позиція щодо інформаційного злиття митниці й податкової вписується в рамки реформування, що вироблене Кабміном, чи мова йде про технічне об’єднання?

— У мене немає інформації, що сьогодні в Кабміні є ідея механічного злиття митної та податкової служб. Я знаю, що в процесі реформування цих двох відомств треба уніфікувати їхню законодавчу базу. А сьогодні робляться кроки в напрямку прийняття нового Митного кодексу, почав діяти Податковий кодекс. Над усім цим непростим питанням має спочатку попрацювати робоча група на рівні Мінекономіки, Мінфіну, ДМСУ, ДПСУ, щоб прорахувати всі можливі варіанти та ризики. Я точно знаю, що таку роботу сьогодні ще ніхто не проводив.

— Поясніть, чому не вдається досягнути домовленості в переговорах між Держмитслужбою та «Укрзалізницею» про надання останній статусу митного перевізника?

— «Укрзалізниці» статус потрібний, аби за спрощеною процедурою митного огляду возити вантажі (просять підакцизні товари), а транзитні — без такого. Ми не проти, але хочемо, аби «Укрзалізниця» відповідала за втрату вантажу перед вантажовідправником, оскільки вантаж знаходиться під митним контролем, та перед бюджетом.

В іншому разі ніхто ні за що не відповідатиме. До речі, ініціювати відповідну постанову з детально прописаними умовами, що й як перевозити, повинна саме «Укрзалізниця». Їй це потрібно, але проекту урядової постанови щодо цього й досі немає. Тому процес гальмуємо не ми. Крім того, за нашими розрахунками, статус митного перевізника не збільшить обсягу перевезень вантажів залізницею.

— Коли, за вашими прогнозами, проект Митного кодексу буде ухвалено й він почне діяти? Якого економічного ефекту очікуєте від його впровадження?

— Очікую, що новий Митний кодекс буде ухвалено на цій сесії парламенту і набере чинності з 1 січня 2012 року.

Звичайно, митній службі необхідно буде в оперативному режимі прописати підзаконну нормативну базу, погодити її з іншими державними органами, зареєструвати в Міністерстві юстиції. Хоча необхідно відзначити, що новий кодекс містить максимальну кількість норм прямої дії.

Митний кодекс передбачає максимальне спрощення всіх митних формальностей. Перш за все мова йде про чіткі часові нормативи. Ви знаєте, що митна служба привела у відповідність і врегулювала відповідними нормативними актами час митного оформлення. Він не має перевищувати двох години. Хоча в проекті Митного кодексу вкладено загальний час митного оформлення чотири години. Але це передбачається на виконання всіх контрольних процедур, а ми говоримо тільки про митне оформлення безпосередньо митниками — дві години.

Що стосується другої важливої позиції — проведення митних оглядів. Для порівняння: в 2009 році при імпорті товарів фізичному огляду підлягало близько 80% всіх вантажів, які надходили в Україну. В 2010 році це було 50%. На сьогоднішній день — лише 29%. При транзиті на сьогоднішній день ми оглядаємо біля 12%. Я думаю, в найближчий час ця цифра складе 7—6%.

Тут дуже важливо, щоб повноцінно функціонувала система аналізу ризиків, яку ми закріплюємо Митним кодексом. Вважаємо, що з моменту початку функціонування цієї системи питання проведення митних оглядів та інших додаткових процедур митного контролю буде законодавчо врегульовано.

Третій важливий аспект для бізнесу — це повноцінне введення електронної митниці. Розпочався пілотний проект: митне оформлення в електронному вигляді декларацій — їх на сьогоднішній день оформлено понад 3,5 тисячі. Системно працюють з електронними вантажно-митними деклараціями 85 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Четверта важлива складова — зменшення кількості дозвільних документів.

З ухваленням нового кодексу прогнозую активізацію зовнішньоекономічної діяльності та збільшення товарообігу. А від цього — й збільшення надходжень до державного бюджету.

«ЗМІНЮВАТИ ПАРТІЙНУ НАЛЕЖНІСТЬ НЕ ЗБИРАЮСЬ»

— Ігор Григорович, сьогодні багато депутатів переходить у Партію регіонів, страхуючи себе від звільнення з високих посад або розраховуючи отримати «посадовий» бонус у майбутньому. А ви не збираєтесь змінювати партійну належність?

— Ні, не збираюся. На мій погляд, моя партійна належність не впливає на якість роботи в митниці. Найкращий показник — зростання доходів. Різні люди хочуть мого звільнення ще з початку призначення. Пройшло більше року, а вони не зрозуміли — грати будуть по-чесному. І плітки їм не допоможуть. Давати оцінку моєї діяльності може тільки глава держави.