На полях орудують... «пайхантери»
Адвокат: щодня в Україні фіксують близько 20 скарг на рейдерські посягання
В українських реаліях осінь — це не лише щаслива пора збору врожаю. Це період, коли ризик стати жертвою рейдерів зростає ледь не у стократ. Цілком можливо, що хтось нахабний і спритний вже давно переоформив ваші поля на іншого власника і зібрав ваш же урожай.
«Пайхантери» — нова «професія», а коректніше — «біда» у секторі вітчизняного АПК.
«Буває так, що одного ранку фермер прокидається, а його підприємство вже зареєстроване на Апеннінах чи Сейшелах. Починається боротьба по замкнутому колу», — розповідає адвокат з досвідом захисту постраждалих господарств (ФГ «Дар» на Дніпропетровщині) Сергій СИРОВАТКА. За словами Сироватки, у фермерів та їхніх правозахисників із цього моменту починається «боротьба з вітряками». Наприклад, фермер чи адвокат пише скаргу в Мін’юст про незаконні реєстраційні дії. І аж через два місяці посадовці пишуть відмову через якісь формальні причини. А в цей час у фермера на полях жнивують рейдери і безслідно вивозять врожаї та навіть землю.
Найбільше від засилля рейдерства страждають аграрії Вінницької, Дніпропетровської, Кіровоградської та Київської областей, де за останні роки було зафіксоване зростання незаконних захоплень врожаїв, техніки та земель сільгоспвиробників.
Про це повідомив директор охоронної компанії «Гайдамаки» Сергій БАЛИЧЕВ в інтерв’ю Аgravery.com.
За його словами, найбільш поширені схеми рейдерских захоплень можна розділити на три основні типи.
Перше — це силове захоплення земельних ділянок і збір чужого врожаю, або ж здійснення власного посіву на чужих ділянках.
Іншим досить поширеним методом є захоплення врожаю через державних виконавців, коли на підставі підроблених документів з підприємства намагаються стягнути заборгованість через суд. І поки триває розгляд справи в суді, на урожай чи сільгосптехніку накладається арешт, вони передаються на зберігання рейдерам, які успішно їх реалізують на ринку.
Третя «схема» є найважчою. Йдеться про заволодіння податковим кредитом, або ж, простіше кажучи, правом на відшкодування ПДВ, адже в аграрному бізнесі сума податкового кредиту може коливатись в межах кількох сотень тисяч доларів. За допомогою підроблених договорів купівлі-продажу корпоративних прав рейдери змінюють власника підприємства, міняють електронні ключі для подання звітності та адміністрування ПДВ і вже за декілька годин переводять кошти на інші рахунки.
«Лише за минулий рік кількість рейдерських захоплень сільськогосподарських господарств зросла майже втричі, і це офіційні дані. Кожного дня в Україні фіксували близько 20 скарг на рейдерські посягання, але невідомо, скільки ще випадків залишаються необлікованими. Сьогодні практично за лічені хвилини аграрій може залишитись без власного врожаю, або ж техніки, і держава абсолютно не в змозі його захистити», — повідомив директор охоронної компанії «Гайдамаки».
Підстави для рейдерства дуже різні. За словами заступника міністра юстиції України з питань державної реєстрації Олени СУКМАНОВОЇ, це можуть бути і не порозуміння між партнерами , і навіть старі борги не повернуті по кредитах. «Якщо говорити про аграрний сектор, то це подвійні реєстрації договорів земельної ділянки. З’явилась навіть професія — пайхантери. Ще одна підстава — неуважне ставлення до корпоративних документів», — наголосила Сукманова.
Про масштаби проблеми рейдерства в Україні говорили представники бізнесу та органів державної влади 24 вересня на експертному обговоренні щодо практичних аспектів захисту бізнесу.
У дискусії взяли участь Олена Сукманова — заступник міністра юстиції, Валентин Гвоздій — заступник голови Національної асоціації адвокатів України, керуючий партнер GOLAW, Альгірдас Шемета — бізнес-омбудсмен в Україні, Володимир Марченко — президент Нотаріальної палати України, Томас Сіллессен — Голова правління BIIR, Ігор Вінницький — адвокат, радник GOLAW, Ганна Вронська — суддя Верховного Суду, представники компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації.
Сукманова розказала про деякі зрушення в сфері державного захисту від рейдерства. Так, в 2016 році розпочалось реформування реєстраційної служби. Запроваджено територіальний принцип при реєстрації документів, тобто реєстратор має право здійснювати реєстрацію актів щодо майна, яке фактично знаходиться в межах області, де зареєстрований такий реєстратор, а у випадку порушення цього принципу, Державний реєстр автоматично блокує таку операцію. До листопада 2018 року планується зробити автоматичний обмін з державним судовим реєстром, щоб судові рішення автоматично підтягувались у Державний реєстр у сканованому вигляді. «Тож моя особиста порада — використовувати максимально всі інструменти що надає закон. Це корпоративні угоди, формування статутних документів, юридичний аудит реєстрацій та реєстраційних справ у реєстрі, використання технічних засобів (СМС-маякування), заборона вчинення реєстраційних дій, структурування активів, залучення професійної допомоги», — наголосила вона.
«Можливо, Міністерству юстиції необхідно запровадити методичний посібник для реєстраторів, де має бути детально описані зразки правильного оформлення документів у різних країнах світу, такий собі чек-лист документів по країнам. Або провести відповідні тренінги. Крім того, варто використовувати такий інструмент захисту активів, як реєстрація заборони на вчинення будь-яких дії з активами. У такому разі інший реєстратор не може вчиняти жодних дій, реєструвати чи перереєструвати документи», — говорить заступник голови Національної асоціації адвокатів України Валентин ГВОЗДІЙ. Він закликав приводити статути компаній у відповідність до законодавства, зокрема до нового Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю», що є дійсно якісною базою для захисту.
Зі свого боку бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета наголосив на важливості запровадження системи комплаєнсу в компаніях. Він висловив очікування, що нещодавно ухвалений закон «Маски-шоу СТОП-2» допоможе запровадити відповідальність правоохоронців за неправомірні дії при перевірках та обшуках. В цьому питанні важливим є створення єдиного незалежного аналітичного органу, що займатиметься розслідуванням та упередженням економічних та фінансових злочинів. Діяльність нового органу має бути відокремлена від інших правоохоронних органів. І ця ініціатива підтримується бізнес-спільнотою.