Насильство обертається апатією
Потім торговці більше демонстрували пасивність, ніж активність. У перші два дні операцій з акціями не було взагалі. Третього — відбулася тільки одна операція з векселями «Укртелекому».
А загалом ринок цінних паперів минулого тижня був млявим, із невеликими щоденними торговельними оборотами (середньоденний оборот становив усього 774,1 тисячі грн.). Практично весь торговельний оборот за тиждень був «наповнений» одиничною операцією з векселями Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча (2 млн. 905 560 грн., або 75% від усіх операцій). Це в черговий раз підтверджує думку про те, що ринок цінних паперів стає малоліквідним, оскільки, по-перше, тримається на одиничних операціях і, по-друге, тому, що в більшості своїй операції проходять із фінансовими «сурогатами» (векселями), вартість яких нестримно прагне до нуля (у грошовому вираженні). До того ж найчастіше операції відбуваються саме з векселями, наприклад, векселі «Укртелекому» торгуються щодня, в той час як акції найкращих підприємств-лідерів ринку («блакитних фішок») — один-два рази на тиждень.
Перспектива теж не радує. Операції з облігаціями й далі відбуватимуться вкрай рідко (з погашенням квітень—травень 1999 р.), акції торгуватимуться від випадку до випадку (причини не тільки в тому, що немає грошей та віри у стабільність, а й у тому, що все менше торговців залишається в системі через зростання накладних витрат). Векселі залишаться практично єдиним інструментом, на якому можна заробити гроші (після кількох трансакцій із мішками цукру), оскільки брокер може працювати з векселями як комісіонер, тобто без залучення власних ресурсів.
До речі, робота з векселями або боргами затягує операторів до торговельних схем, які прямо чи непрямо ведуть до виробничих процесів. Шляхом обміну акцій можна консолідувати великі пакети й зайнятися логічним продовженням цієї роботи — управлінням підприємством.
Банкам теж не залишається нічого іншого, крім кредитування реального сектора. Здається, що нормативні обмеження і легкий дефолт держави не дають інших варіантів для заробітку.
Так що на біржах сьогодні існує думка: криза в результаті не така вже й погана. Адже вона насильно приводить багатьох фінансових посередників у реальний сектор, де, власне, закладається основа відродження національної економіки.
Ех, не втратити б момент, хоча навіть до достатку нікого насильно не можна привести. Утім, оскільки останнє нам не загрожує, девіз: «насильство не пройде» й надалі залишатиметься на порядку денному фондового ринку.
Випуск газети №:
№33, (1999)Рубрика
Економіка