НБУ готують реформу

Проект реформи НБУ днями презентували в нацрегуляторі. Відповідно до неї, за 1,5—2 роки планується повністю перекроїти структуру НБУ.

Загалом же реформування НБУ проводитися в чотирьох напрямках: власне реорганізація його як структури, вирішення питань накопичених дисбалансів в балансах банків, розвиток фінансових ринків та покращення корпоративного управління в фінустановах.

Найперші зміни стосуватимуться зменшення чисельності персоналу. Зараз у Нацбанку працює 11,5 тисячі осіб, у тому числі 6,3 тисячі виконують функції, не пов’язані з основною діяльністю регулятора, презентуючи проект змін розповів виконуючий обов’язки заступника голови НБУ Владислав Рашкован. Після трансформації їх кількість скоротиться майже вдвічі. «До закінчення проекту, перша стадія якого у нас зараз відбувається і закінчиться до другого кварталу 2016 року, — це близько 5 400 людей, швидше за все, цифра втрат Національного банку... 2015 рік закінчимо цифрою в районі 6100—6200 людей», — пояснив він. Навчальні заклади НБУ передадуть в Міносвіти, непрофільні бізнеси — розпродадуть, а непрофільні функції — передадуть на аутсорсинг. Пропонується 25 територіальних управліннях об’єднають в чотири макрорегіони на базі Києва, Дніпропетровська, Одеси, Львова. Як результат, господарські витрати НБУ зменшаться мінімум вдвічі.

Посилять і нагляд за банками, особливо в частині виявлення незаконних дій банкірів. «Головна проблема в тому, що у нас всі без винятку в тій чи іншій мірі малюють звітність. А це можливо через низьку відповідальності акціонерів і менеджменту банків. Але ми вирішили змінити цю ситуацію на законодавчому рівні, — заявив перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. — Разом з МВФ ми готуємо ряд змін до законодавства. Зокрема, буде підвищено відповідальність власників банків і менеджерів за розкрадання коштів, нелегальний виведення активів, вчинення неправомірних дій і викривлення звітності». За його словами, законопроект буде направлений до парламенту в найближчі два місяці. Голосування за нього покаже, говорить Писарук, хто хоче відкриватися, а хто ні. Без них посилення нагляду нічого не дасть, переконаний він. «У нас і так вже працювали куратори в 40 банках, але куратор — не ліквідатор», — підсумував він

Відповідаючи на запитання «Дня» про прогнози на 2015 рік Олександр Писарук також повідомив, що в цьому напрямку теж потрібне реформування. «Перше — курс національної валюти не є основним параметром під час визначення грошово-кредитної політики. Друге — ми не даємо прогнозів курсу національної валюти на наступний рік. Основним параметром грошово-кредитної політики є рівень інфляції. Це ми зараз і робимо з Мінфіном, обговорюємо, і ця цифра буде озвучена», — додав Писарук.

Крім того, він додав, що готується проект масштабних змін до закону про Нацбанк, якими, серед іншого, передбачається зміна принципів функціонування його Ради.

Чи піде на користь банківському ринку та економіці загалом запропонована реформа Нацбанку — «День» запитав експертів.

КОМЕНТАРI

Олександр САВЧЕНКО, колишній заступник голови НБУ:

— Гірше ринку від реформування НБУ вже бути не може. Але що мається на увазі під реформами? Якщо скорочення витрат за рахунок продажу освітніх та медичних закладів і відмови від утримання непрофільних установ та організацій, то — так. Чим менше дармоїдів — тим краще. Я проти того, щоб за рахунок бюджету вчили банкірів, юристів. Це приватний бізнес. Треба й скорочувати кількість працюючих в системі. Адже за нормативами ЄС у НБУ мало б працювати приблизно три тисячі людей. До цього показника треба іти, але не за 1 рік, а за 2—3 роки. Що стосується реплік про зняття відповідальності з НБУ за стабільність гривні та відповідальність лише за цінову політику, то це не правильно. Адже внутрішня стабільність — це ціни, а зовнішня — курс. Тому НБУ навпаки треба додати ще й відповідальність за стабільність фінансової системи, яка базується на проведенні правильної цінової та валютної політики. Але наразі всі розмови про реформування НБУ поки що пусті слова, бо реальні дії не відповідають цим деклараціям. НБУ повертається не до англійської структури центробанку, а — до радянської системи управління як в питанні банківського нагляду, так курсо- і ціноутворенням. Нічого не треба напрацьовувати нового. Слід просто розуміти сутність монетарної та валютно-курсової політки і інфляційного тагетування. А цього немає. Є лише розуміння адміністративних заходів. Що таке англійський центробанк? Окрім банківського сектору він ще й регулює небанківський. Це велика відповідальність, до якої український НБУ ще не готовий. І зараз під виглядом переходу до структури на зразок англійського банку відбувається формування «африканізації» української валютної політики: є три валютні курси і за день можна заробляти на арбітражі чи на тіньовому ринку 10—15% від загального продажу валюти. Тільки в деяких африканських країнах залишилася політика трьох курсів.

Олександр СУГОНЯКО, президент Асоціації українських банків:

— Скажіть мені, хто під час пожежі починає перебудовувати хату? Потрібно гасити вогонь і робити все, аби вогонь не перекинувся на інші приміщення. Не можна починати реформування, бо на це є три причини. Перша — в країні війна з Росією. Друга — відбувається потужна економічна криза. Третя — в Україні найглибша за всю історію існування банківська криза. З точки зору здорового глузду реформування НБУ зараз — це злочин. Він схожий на те, що в частині реформування правоохоронних органів, СБУ, МВД робив Янукович по команді з Росії, руйнуючи чи і зачищаючи ці сфери під себе. А зараз іде зачистка і руйнація банківської галузі. Якщо хочете зменшити витрати, будь ласка, продайте телекомпанію, яку свого часу створив Арбузов. Якщо хочете почати економити, то зменшіть трохи зарплати керівництву, не за рахунок скорочення штату. Треба зберегти професіоналів банківської справи, які ще є в НБУ. Їх втрата небезпечна для України. А той баласт, який звичайно також присутній, можна відсіяти пізніше, як погасять пожежу в хаті... Коли кажуть, що реформування НБУ — це вимога МВФ, то не завжди його треба слухати. Рані він пропонував реформу, яка по суті вела до ліквідації 120 банків з українським капіталом та до інтеграції вітчизняного банківського сектору в світові ринки. Це нам не потрібно... Таке враження, що реформатори вважають українців за дурнів. Якщо вони хочуть посилити політичну незалежність НБУ, то треба змінювати функції нацрегулятора, а не міняти його структуру.

Роман ШПЕК, голова Незалежної асоціації українських банків, колишній міністр економіки:

— Реформа потрібна. Вона проводитиметься не зарано, а навіть трохи запізно. Найперше в цьому процесі НБУ має викристалізувати функції, за які відповідатиме і що робитиме. Він не має займатися господарськими справами та управляти учбовими та медзакладами. Це завдання МОН та МОЗУ. Далі — посилити функцію банківського нагляду, яка сьогодні кульгає. І попри те, що в НБУ досить інструменті для цього, банки продовжують з мовчазної згоди регулятора фінансувати бізнеси своїх акціонерів. Звідси неправильна оцінка ризиків, додаткова напруга в секторі та чергові загострення додаткових ризиків для вкладників. Оскільки НБУ буде займатися політикою інфляційного тагетування, то потрібно посилити його інституційну спроможність для цього. Крім того — вдосконалити аудит. Змінити підходи формування Ради НБУ: туди мають іти люди не за політичними, а професійними якостями. Вражає і надмірна мережа відділень НБУ в регіонах. Там, де немає самостійних банків і є лише відділення чи філіали київських банків, утримувати відділення НБУ — надто дороге задоволення для держави. Тепер про відповідальність за курс. НБУ не відповідає за валютний курс, а лише за стабільність грошової одиниці (тобто за інфляцію). Його функція — створити умови для економічного зростання, а уряд та Мінфін зокрема мають дбати про комфортні умови для бізнесу та інвесторів. А валютний курс — це результат економічної монетарної політки. Що може зробити уряд та НБУ для утримання ситуації під контролем? Перший — подати справедливий бюджет. А другий — тримати інфляцію та не надмірно фінансувати бюджет. Це можливо, якщо буде підтримка МВФ та СБ, в іншому разі відбудеться неконтрольована емісія.