Неприродний відбір

Як уже повідомлялося, навколо продажу 94% акцій ВАТ «Дніпропетровський центральний ринок» (більше відомого у народі як «Озерка»), склалася складна ситуація. Потенційні інвестори виступили проти додаткових умов приватизації, встановлених регіональними чиновниками, вважаючи їх непрозорими. Кілька днів тому мало відбутися розкриття конвертів з оголошенням кандидатів, допущених до приватизації. Але замість цього у приміщенні обласного ФДМ шукали… «міну».

Нагадаємо, приватизацію «Озерки» було оголошено дніпропетровським відділенням ФДМ наприкінці літа. До цього Центральний ринок Дніпропетровська змінив форму власності. Якщо до 1 травня це було найбільше торгове підприємство колективної форми власності, то після — уже держпідприємство, кероване формально з Києва. Уповноваженим органом управління даним об’єктом до прийняття рішення відносно його приватизації стало Міністерство економіки і з питань європейської інтеграції.

У додаткові умови записали, що брати участь у приватизації можуть тільки ті підприємства, які мають досвід роботи не менше одного року «у сфері надання платних послуг щодо створення необхідних умов для реалізації сільськогосподарської продукції». Крім того, у підприємства-учасника конкурсу неодмінно має бути досвід управління ринками з чисельністю торгових місць не менше 6 тисяч.

Відразу зазначимо, що в історії української приватизації саме додаткові умови (як раніше інвестиційні зобов’язання) стали своєрідним механізмом відсіву небажаних покупців від участі у конкурсі.

Важливо й інше. ВАТ «Дніпропетровський Центральний ринок» не займає монопольного положення на загальнодержавному ринку і не є стратегічно важливим підприємством. Тому з юридичного погляду його продаж з додатковими умовами вельми спірний.

Потенційні інвестори, які бажали позмагатися за об’єкт на принципах відкритої конкуренції, почали відстоювати свої інтереси двома шляхами: «дипломатичним» і судовим. Вони звернулися з листами до керівництва Дніпропетровської області і ФДМУ, в яких просили забезпечити прозорість і чесність приватизаційного конкурсу. А потім оскаржили додаткові умови у судовому порядку. Відразу кілька судів Києва, Херсона, Полтави задовольнили позови претендентів і винесли рішення про припинення приватизації «Озерки». Але «на місцевому рівні», схоже, вирішили провести конкурс у будь-якому випадку.

Правда, перша спроба виявилася невдалою. Кореспондент УНІАН повідомив, що представники комерційних структур, які подали заявки на участь у конкурсі, не змогли 5 жовтня зайти у приміщення Дніпропетровського ФДМ у призначений час. Iз посиланням на представника «Запорізького масложиркомбінату» — промислового інвестора, що є одним iз реальних претендентів на купівлю ринку, котрий заявив про готовність заплатити за нього майже утроє більше стартової ціни, повідомлялося, що бізнесмени навіть не могли з’ясувати, хто є главою комісії з відбору претендентів на «руку і серце» «Озерки». Не говорячи вже про те, що від міліціонерів, які оточували будівлю, вони не могли отримати відповіді на запитання, що найбільш їх хвилювало: чи відкрито конверти з пропозиціями покупців?

Причини, за яких потенційних покупців не пустили у будівлю, стали відомі набагато пізніше. Виявляється, хтось повідомив правоохоронців, що будівлю на Комсомольській, 58 заміновано. Перевірка, що тривала півтори години, вибухових речовин не виявила. За повідомленням української мережі ділової інформації «Ліга-Бізнес-Інформ», у ході з’ясування обставин помилкового «мінування» виявилося, що дзвінок у міліцію зробила секретар одного з місцевих чиновників. Їй видалися підозрілими телештатив та кофр iз відеокамерою, що були у журналістів місцевого 9-го телеканалу.

Що додати до сказаного вище? Від долі «Озерки» багато у чому залежить ціна, за якою жителі обласного центру зможуть купувати продукти харчування і найнеобхідніші товари. Що особливо важливо у нинішніх умовах, коли уряд закликає регіональні органи влади вжити заходів щодо забезпечення цінової стабільності.

Запорізький масложиркомбінат, наприклад, для участі у приватизації ринку розробив інвестиційну програму. Згідно неї, кілька мільйонів планується вкласти у серйозну реконструкцію ринку, у тому числі вентиляційних і теплових мереж, а також холодильного обладнання. У бізнес-плані передбачається і створення 2 тисяч нових робочих місць для реалізації сільськогосподарської продукції. Крім того, потенційний інвестор готовий виплатити майже мільйонну заборгованість ринку перед місцевим бюджетом і кредиторами.

При цьому запорізькі промисловці не розуміють, чому перед ними, як і іншими стратегічними інвесторами, регіональні чиновники мають закривати «приватизаційні двері» і позбавляти права заплатити за об’єкт найбільшу ціну. Особливо, якщо враховувати, що кошти від приватизації мають піти на соціальні потреби області. Крім того, дестабілізація ситуації на ринку, враховуючи його гігантські масштаби, безсумнівно позначиться на ціновому фоні продуктового ринку у Дніпропетровську. А кому потрібен стрибок цін у регіоні сьогодні, напередодні виборів?