Невирішене питання — безпека польотів

Вже до кінця року між Україною та Європейським Союзом може бути підписано угоду про створення спільного авіаційного простору. Перший заступник міністра інфраструктури Костянтин Єфименко влітку заявив, що документ підпишуть уже в жовтні-листопаді. Черговий раунд переговорів відбудеться 27—28 жовтня, і тоді стане зрозуміло, наскільки ці надії виправдано.

Невирішені питання ще є — наприклад, щодо забезпечення безпеки польотів. Як нещодавно повідомив журналістам директор Департаменту безпеки Міністерства інфраструктури Микола Горбаха, ЄС хоче, що б незалежні експерти з авіабезпеки могли в будь-який час приїжджати з відповідними перевірками. Відбуватися це повинно за рахунок української сторони, до чого вона не готова. «Коли не визначено кількість і обсяг цих перевірок, ми не можемо оцінити, яке потрібно передбачати фінансування для того, щоб оплачувати цих експертів: в Європі зарплата таких експертів дуже висока», — сказав він. І додав, що зараз ведуться переговори про врегулювання цих фінансових питань.

Рік тому гендиректор держпідприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» Юрій Чередніченко в інтерв’ю УНІАН говорив про те, що Україна повинна діяти обдумано, «щоб не стати заручником міжнародних норм і стандартів, щоб із-за цього через певні органи міжнародної авіаційної влади нас не позбавили будь-яких ліцензій і прав». «Головне, щоб в майбутньому європейська авіавлада не заявила, що «Украерорух» — поганий провайдер, і повітряним простором над Україною буде керувати хтось інший. В Європі зараз йде процес укрупнення провайдерів. За останні роки їх кількість скоротилася з 37 до трохи більше 20. Окремі країни з метою збільшення пропускної спроможності повітряного простору та оптимізації польотів укрупнюють центри управління рухом, причому над кількома країнами одразу. Якщо ми інтегруємося в ці процеси, то повинні розуміти, якою буде роль України, з ким ми можемо створювати такий центр і на яких умовах, щоб не вийшло, що завтра нам скажуть, що «керувати» нашим небом буде Польща чи Румунія», — пояснював він. І підкреслював необхідність адаптувати українське авіаційне законодавство, впроваджувати нові процедури і т.п. Нагадаємо, що для лібералізації повітряного простору Україні необхідно впровадити у себе 137 європейських регуляцій.

Українські чиновники запевняють, що безпека польотів тут забезпечується належним чином. В цьому році Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) високо оцінила українську державну систему цивільної авіації і державних функцій контролю забезпечення безпеки польотів. Як відзначали в Державній авіаційній службі, злітно-посадкові смуги основних аеродромів країни оснащено сучасним аеронавігаційним обладнанням і здатні приймати повітряні судна при будь-якій погоді.

Днями віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул був присутній на відкритті в аеропорту «Харків» Центру управління повітряним рухом. «Ми відкрили один з найсучасніших не тільки в Україні, але й у всій Східній Європі Центр управління повітряним рухом (державного підприємства «Украерорух»). Крім підвищення безпеки, Центр управління може збільшити пропускну здатність аеропорту за рахунок появи у диспетчерів нових можливостей для прискорення руху повітряних суден по аеродрому», — сказав він.

До складу Центру входить аеродромна диспетчерська вишка (АДВ) заввишки 45 м та аеродромний диспетчерський центр (АДЦ). Від інших таких вишок в Україні АДВ у Харкові відрізняється тим, що її кабіна складається з шістнадцяти граней, що наближає її форму до кола і забезпечує диспетчерам огляд льотного поля в 360 градусів. Таким чином, рух повітряних суден на ЗПС, рульових доріжках і т.д. можна відслідковувати не тільки за приладами, але й візуально. А підвищена шумоізоляція сприяє більшій зосередженості й пильності диспетчерів.

За останні чотири роки в Україні побудували нові диспетчерські вишки в Сімферополі та Донецьку, добудовують вишку в аеропорту «Київ». В експлуатацію ввели сучасні радіолокатори в Борисполі, Львові, Сімферополі, Одесі і Дніпропетровську. За інформацією «Украероруху», до 2017 року планується будівництво нових АДВ в аеропортах «Дніпропетровськ», «Бориспіль» і «Одеса». Серед аеронавігаційних об’єктів, збудованих упродовж останніх років, відзначають також мобільні вишки у Львові та Харкові, метеорадіолокатори нового покоління в Харкові, Львові, Донецьку та Сімферополі.