Нова пісня про «старий» консорціум

Уряд знову взявся за реанімацію газового консорціуму на трьох. «Ми плануємо відновити переговори про створення тристороннього консорціуму з участю європейської сторони і забезпечення абсолютно прозорих умов прокачування та управління нашою газотранспортною системою», — розказував про плани прем’єр-міністр Микола Азаров. Щоправда, не відомо, як можна побудувати консорціум за прозорими європейськими правилами, коли один із його учасників — і компанія-видобувальник, і транзитер, і продавець. Для невтаємничених у деталі нагадаю, що згідно з третім енергопакетом ЄС його учасники не мають права створювати подібні утворювання з компаніями, які поєднують у своїй діяльності три зазначені вище ролі. А як відомо, «Газпром», який найпевніше і має виступити партнером України та ЄС, — це яскравий зразок такої триєдності. Ще одне. Цього разу стару-нову консорціумну ідею представили в уряді як крок, що допоможе знизити ціну російського газу для України. «Ціна на газ для України може бути встановлена на рівні середньоєвропейських цін», — запевнив Микола Азаров.

Чи можливий газовий консорціум з управління української ГТС найближчим часом? І чим все це закінчиться? Про це «День» запитав експертів.

«КОЛИ Є ТЕНДЕНЦІЯ ДО ЗНИЖЕННЯ ЦІНИ ГАЗУ В ЄВРОПІ, НЕ СЛІД СТРІМГОЛОВ БІГТИ ЗДАВАТИСЯ РОСІЇ»

Олександр ТОДІЙЧУК, президент міжнародної громадської організації «Київський міжнародний енергетичний клуб» («Q-Club»):

— Більшість експертів каже, що через два-три роки ціна газу в Європі знизиться до 250—280 доларів за тисячу кубометрів. Тобто всі країни ЄС без створення ГТС прийдуть до зниження ціни, яку ми отримаємо від Росії з певними жертвами. Про що я кажу? По-перше, участь росіян у консорціумі значно ускладнить реверсні поставки газу через Польщу, Словаччину та Угорщину. По-друге, можуть з’явитиcя проблеми і з приводу транспортування видобутого в Україні газу «Шелом» та «Шевроном». По-третє, Росія не зацікавлена у появі газового хабу — майданчику для торгівлі газом в Україні. Тож, отримавши меншу ціну від «Газпрому», автоматично зіткнемося з ускладненням розвитку низки диверсифікованих проектів. Тому потрібно йти обраним шляхом і не потрапляти в зайву залежність від росіян. Інакше матимемо аналогічний Харківським угодам результат: тимчасову газову знижку і через певний час — ще більша ціна. На мою думку, коли є тенденція до зниження ціни газу в Європі через об’єктивні фактори, то не слід стрімголов бігти здаватися Росії. Зараз завершується будівництво термінала зрідженого газу в Польщі і ще починають будувати деякі. З наступного року розпочне надходити сланцевий газ зі США. Крім того, країни ЄС намагаються відійти від споживання природного газу і перейти на інші види палива. Отже, є передумови для гарантованого зниження ціни газу на європейському ринку, і це можна використати для реекспорту газу. Натомість у нас поспішають здатися, не дочекавшись закріплення позитивних тенденцій на європейському ринку. Це дає ситуативний ефект зниження ціни газу на півроку чи на рік, а далі знову буде ціновий шок.

«ЗДЕШЕВЛЕННЯ ЦІНИ ГАЗУ НЕ БУДЕ ВЗАГАЛІ»

Володимир ОМЕЛЬЧЕНКО, директор енергетичних програм  Центру Разумкова:

— Відбувається маніпуляція. Адже створення такого консорціуму з участю ЄС буде проблематичним. Крім того, здешевлення ціни газу не буде взагалі. Адже йдеться лише про знижку газу на вартість відданої РФ у межах консорціуму частки української ГТС. Не що інше, як маніпуляція суспільною свідомістю й підміна понять. До того ж, вона абсолютно беззмістовна. Чому? Газові консорціуми створюють, коли будують нові об’єкти. Але їхньої доцільності немає, коли об’єкт уже існує і працює. Навіщо консорціум з управління ГТС, якою ми самі ефективно управляємо вже 22 роки? Невже ми самі не зможемо ним управляти й надалі? Ця ідея ще мала б якийсь сенс, як альтернатива будівництва «Північного потоку». Але вже він збудований, і стартував «Південний потік». Отже, де логіка? На мою думку, вона полягає в тому, що під виглядом створення газотранспортного консорціуму люди в українському уряді лобіюють інтереси Російської Федерації, щоб вона взяла під повний контроль усієї української ГТС та газовий ринок, і при цьому розказують населенню байки про дешевий газ в обмін за це.

Як діяти далі? Реальний механізм єдиний — судові рішення в Стокгольмському арбітражі. Всіх інших сценаріїв газового компромісу Росія не підтримає, бо фактор газу — це метод політичного тиску в геополітичних інтересах останньої. Можуть виникнути нові газові посередники з дешевим російським газом. Утім, у такому разі ми знову поміняємо шило на мило. Адже вигоду отримають беніфіціари газової схеми, а не промисловість чи населення. А після роботи такого посередника і тимчасового послаблення ціни слід очікувати більш тотальної монополізації ринку, за яку розплачуватиметься споживач. Тому Україні важливо зберегти газовий статус-кво і не розраховувати на новорічні подарунки «Газпрому». Зараз він може надати Україні лише данайські дари. Це не благодійна організація. За благодійність «Газпрому» Україна завжди платила дорогу ціну. Подальший перебіг газових подій змалювати важко, але оскільки владу цікавить передусім результат президентських виборів 2015 року, то вона здатна продати стратегічні інтереси за кредити, погашення яких перекладуть на суспільство. Це дасть змогу утримати фінансову ситуацію в країні та переобратися.