«Новий Шовковий Шлях». Тарифи не відомі
З Іллічівського порту до Китаю вирушив перший тестовий контейнерний потяг, що доправить український вантаж до Азії, оминувши Росію
У рамках проекту «Новий Шовковий Шлях» перевозитимуть вантажі з крайнього сходу Китаю до Європи через Казахстан, Азербайджан і Грузію.
Тестовий потяг з 20 вагонів завантажили на пором, тільки частину з них завантаживши металевою заготівкою. Метал залишиться в Грузії, а порожні вагони «підуть» до Китаю, де будуть завантажені товарами, й вирушать назад. Усього ж пором може прийняти 108 залізничних вагонів. Тепер належить відпрацювати логістику й усунути виявлені проблеми. «До восьми пар потягів на місяць зможемо відправляти. І буде дуже добре, якщо за перший рік ми зможемо відвантажити мільйон тонн», — заявив міністр інфраструктури Андрій Пивоварський.
Наскільки реально цікавий цей маршрут для українських вантажовідправників, ще не зрозуміло. «Зараз на поромі напівпорожній потяг, що не був анонсований для експедиторів. Можна було дати 30% від тарифу, розмістити різну продукцію, призначену для конкретних одержувачів на всьому шляху проходження (а можна й збірні контейнери) і прорахувати фактичну картину перевезення», — говорить експерт з логістики Олександр Лисенко.
На жаль, тарифи на цьому маршруті поки не відомі. 14 січня на зустрічі глав адміністрацій залізниць Азербайджану, Грузії, Казахстану й України був підписаний протокол з визначення пільгових конкурентоспроможних тарифів з вантажоперевезень, здійснюваних у рамках Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (ТРАСЕКА). Країни-учасниці домовляються, що потяг їхатиме без догляду за єдиним тарифом.
Як зазначив голова «Азербайджанської залізниці» Джавід Гурбанов, буде докладено зусиль до того, щоб ціна була стійкою до конкуренції. І новий маршрут від станції Ізов на кордоні України й Польщі до станції Достик на кордоні Казахстану й Китаю за місяць зможе пропускати до восьми потягів.
Чиновники не квапляться озвучувати цифри — мовляв, не раніше ніж до кінця січня вони ще узгоджуватимуться, й уже тоді може бути відправлений повністю завантажений склад. Утім, під час урочистої церемонії журналістам таки трохи відкрили завісу. Якщо сторони домовляться, вартість фрахту 40-футового контейнера FEU з України до кордону з Китаєм (золізничний вузол Достик) може коштувати п’ять тисяч доларів.
Але чи буде дійсно ця сума, поки під питанням. Екс-заступник міністра інфраструктури Олександр Кава сумнівається, що інші учасники проекту підуть на значні поступки. «Ні у Грузії, ні у Казахстану, ні у Азербайджану потреби штучно занижувати тарифи на цьому маршруті немає — це означає возити вантажі збитково. А наша територія не єдиний варіант», — говорить експерт.
«Вантажі можуть їхати до Європи також через територію Румунії або Болгарії. І вартість перевезення вантажів цим шляхом поки вдвічі вища, ніж перевезення звичним сухопутним маршрутом з Китаю через Казахстан і Росію з виходом на Європу через Україну або Білорусь», — пояснює Кава. За останніми даними, вартість перевезення одного контейнера з Китаю до Західної Європи через Казахстан, Росію й Білорусь становить 4110 доларів.
При цьому на шляху проходження потяга — Каспійське й Чорне моря, які треба долати поромами, й це ускладнює маршрут, робить його довшим дні на чотири. А для товарів, що їдуть з Азії до Європи, сухопутний маршрут через Росію не закритий. Доправлення українських товарів таким чином обходиться дорожче і збільшує їхню вартість на ринку Казахстану й інших країн. Але це все одно рішення нинішніх складнощів з проходженням російських кордонів.
Нагадаємо, що з нового року вантажі з України на територію Казахстану можуть йти через РФ лише в запечатаних вагонах, цистернах, фургонах і лише з території Білорусі. При цьому пломби на вантажах, що їдуть транзитом через Росію, мають функціонувати на основі системи ГЛОНАСС, а кожен водій має отримувати на в’їзді до країни обліковий талон, а при виїзді цей талон здавати.
Тим часом, як повідомляють у Міністерстві агрополітики, Казахстан зацікавлений в українських продуктах. За словами заступника міністра Владислави Рутицької, ця країна взяла на себе лідерство у закупівлі українських сирів — на Казахстан припадає майже 40% експорту цього продукту. «За результатами трьох кварталів цього року республіка у топ-3 країн СНД з найбільшою часткою зовнішньоторгового обігу сільськогосподарської продукції. А за результатами десяти місяців опісля Казахстан вийшов на перше місце з експорту української молочної продукції», — повідомила вона нещодавно. Постачають українські виробники й на інші ринки — і до Середньої Азії, і до Китаю. Ймовірно, що багато хто з них хоче поміняти маршрут на надійніший, оскільки транзит через Росію стає дедалі нестабільнішим. Якщо ж говорити про вантажі, які їдуть з Азії до Європи, то зауважимо, що Китай давно прокладає альтернативні маршрути до Європи. У будь-якому разі, остаточно за маршрут «проголосують» саме вантажовідправники.
