Один чужий човен і сім своїх лав

Не буде перебільшенням сказати, що новини останніх днів працюють проти міністра енергетики і вугільної промисловості Володимира Демчишина. Минулої неділі прем’єр-міністр Арсеній Яценюк розповів про свій намір звільнити міністрів, що не справляються з роботою. І одразу ж зупинилася через відсутність вугілля Зміївська ТЕС і заявила про можливу зупинку (вугілля вистачить лише до вечора) Слов’янська ТЕС. За даними «Укренерго», дефіцит потужності в об’єднаній енергосистемі України становить близько 2000 МВт (зазначимо, щоправда, що це не так вже й багато — нещодавно доходило майже до 3000 МВт).

Але Демчишин тримається бадьоро. «Відставки боятися... — спало на думку, зараз скаже як у приказці — у ліс не ходити, але він знайшов краще слово — безглуздо. Я роблю все що можу. Максимально докладаю зусиль задля того, щоб той, хто прийде після мене, на мене не нарікав, — стверджує міністр. — Це (відставка) все ж таки політичне питання. Рада його вирішуватиме. Я, у свою чергу, максимально прозорий і пояснюю, що я роблю».

Міністр пояснив, що запаси вугілля на ТЕС не зростають через велике навантаження на теплову генерацію (у зв’язку з високою температурою споживачі масово вмикають кондиціонери) і ремонти на п’яти з 15 блоків АЕС. Демчишин вважає, що графік потрібно складати так, щоб одночасно в ремонті було не більш як чотири блоки. «За минулий тиждень ми спалювали 80—85 тисяч тонн вугілля на добу, як і за 10-градусного морозу, — сказав він журналістам і додав: — Як правило, у такий період, як зараз, спалюється 60—65 тисяч тонн на добу. Саме через цю різницю і не відбувається накопичення запасів».

Утім, він не дуже стурбований запасами і не має жодних сумнівів, що країна увійде в зиму з достатньою кількістю палива на складах. «Один «човен» з вугіллям за $77 з ЮАР вже прийшов». Як і торік, ухвалено рішення про надання «Ощадбанком» кредиту в два мільярди гривень на закупівлю вугілля. Але банкіри цього разу висувають жорсткі вимоги до теплової генерації, вимагають силу-силенну довідок і узгоджень. «Я розумію, він (банк) хоче перекрити свої ризики, — пояснює міністр і демонструє упевненість в успіху: — Нічого, і це пройдемо». За його словами, Світовий банк може надати Україні $500 мільйонів на закупівлю і закачування газу до підземних сховищ, IFC готова вести мову про $200—250 під закупівлю газу іноземним трейдером, існують домовленості з ЄБРР, який може надати Україні на ці цілі $300 мільйонів у вересні.

А вже зараз запасів газу в Україні 13,4 мільярда кубометрів. До того ж міністр зазначив, що споживання блакитного палива в Україні за сімь місяців скоротилося на 20%, споживання електроенергії — на 12%, а частка атомної енергетики в загальному енергобалансі зросла з 45% до 55%. При цьому українські АЕС, за словами міністра, забезпечені паливом на весь опалювальний сезон. Щоправда, це здебільшого російське паливо, зауважив він і пообіцяв, що наступного року компанія Westinghouse зробить 5 з 18 поставок, тоді як цього року 12 з 13 поставок надійшло з Росії. «Це теза тим, хто каже, що нам запасів недостатньо, — каже Демчишин. — Питання не стільки в запасах, скільки у надходженнях». Міністр переконаний, що закупівлі газу здійснюватимуться як у Європі, так і в Росії. До того ж його ціна, за його прогнозами, в четвертому кварталі 2015 року і першому кварталі 2016 року становитиме $250 за тисячу кубометрів чи навіть нижче у зв’язку з трендом зниження цін на нафту, що намітився.

Чи завозиться на українські електростанції, що працюють на антрациті, вугілля з неконтрольованих територій, поцікавився «День». Відповівши ствердно, міністр уточнив, що щодня звідти доправляється щонайменше 15 тисяч тонн. Але є перебої. «Розбомбили залізничні колії — стоїмо, — розповідає міністр. — Наразі потрібно закінчити їх ремонт у Дебальцевому. Платимо за це вугілля 1100 гривень за тонну. Гроші йдуть на рахунки в українській банківській системі. Люди отримують їх на зарплатні картки». «Мене всі критикують за те, що я нібито підтримую такими платежами так звану ДНР, — виправдовується Демчишин. — 1100 гривень — це собівартість вугілля, і це я добре розумію, тому що в мене такі самі шахти державні. І вся ця сума йде лише на зарплату. З цих грошей просто немає можливості купувати зброю чи, скажімо, пальне для танків. І це зарплата людям, які пішли під землю, а не стріляти в наших хлопців. І вони годують цими грошима свої сім’ї».

А де їм узяти кошти на нові лави? «А це вже не до мене, — відповів міністр. — Я щодня вже шість місяців ходжу до нашого Кабміну і пояснюю, що якщо ми не вкладатимемо коштів у нові лави державних, підконтрольних Україні шахт, то вони зупинятимуться. Зараз обсяг видобутку, замість п’яти мільйонів тонн, буде три мільйони. І зрозуміло, що при зниженні видобутку зростає собівартість. А в мене «знавці» запитують: як це у вас собівартість 1700-1900 за тонну? Відповідаю: та тому, що за сім місяців я жодної копійки не дав на підготовку лав, закупівлю обладнання. Я виплачує лише зарплату, та й ту із запізненням. Але 30 серпня — День шахтаря, і я переконаний, що ми виконаємо всі свої зобов’язання перед гірниками». «Збільшити видобуток удвічі, — продовжує міністр, — можна за інвестиції в 500 мільйонів гривень. Але в мене (на державних шахтах) щомісячні збити сьогодні не менш як 250 мільйонів. А якщо збільшити видобуток, то за півроку можна вивести перспективні шахти на незбитковість».

Коли буде програма реформування вугільної галузі, дещо порушуючи журналістську етику, поставив «День» своє третє запитання. «Програма є давно, — сказав Демчишин. — Її вже двічі вносили на Верховну Раду. Я сподіваюся, що днями буде ще одне засідання урядового комітету, і ми її внесемо туди втретє, але вже з підтримкою компанії Ernst&Young, яка підтвердила, що збитки вугільної галузі за перше півріччя становили два мільярди гривень. І все через те, що немає видобутку. Ті самі люди могли б видобувати значно більше, якби у них були лави, якби вони працювали. А наразі є сім підготовлених лав, але немає для них устаткування. І тоді б нам не потрібно було купувати вугілля деінде».