«Пластик».UA

Про значення, що надається цій системі в НБУ, засвідчила її презентація журналістам, у якій особисто взяв участь сам традиційно не дуже публічний глава Нацбанку Ігор Соркін. «Я впевнений, що майбутнє за безготівковими розрахунками», — сказав він журналістам і підкреслив, що Нацбанк продовжує послідовну політику, спрямовану на їх розвиток. Якщо 2011 року частка таких розрахунків у країні становила 8,1% від загальної суми операцій, то за три квартали цього року, за словами Соркіна, вона зросла до 16,7%. Глава НБУ розповів, що 2012 року була розроблена й затверджена трирічна стратегічна програма розвитку безготівкових платежів. Її ключовими завданнями, за словами головного банкіра, є модернізація національної карткової системи на основі відкритих міжнародних стандартів і створення центрального маршрутизатора й розрахункового клірингового центру, що є технологічною платформою для обробки банківських карткових операцій усередині країни.

Соркін підкреслив, що згідно зі статистикою 93% усіх операцій з картками українських банків є локальними й зазначив, що держава Україна в результаті розширення національної системи карткових платежів зміцнить економічну безпеку, скоротить тіньовий сектор економіки, знизить витрати на підтримку готівкового обігу. Переваги користувачів цієї системи полягатимуть у кращій її захищеності. Крім того, за словами Соркіна, широке  використання НСМЕП дозволить ідентифікувати особу в соціальній сфері, забезпечить адресність у наданні соціальної допомоги громадянам, а отже, сприятиме реалізації державної політики в соціальній сфері.

Доповнюючи розповідь свого керівника, директор генерального департаменту інформаційних технологій і платіжних систем НБУ Наталія Синявська назвала модернізацію національної карткової системи видатною подією, оскільки при цьому з’являється реальна можливість підсилити економічну безпеку держави шляхом проведення незалежної політики розвитку безготівкових розрахунків. «30 вересня цього року Нацбанк завершив пілотний проект щодо впровадження центрального маршрутизатора й розрахунково-клірингового центру, — сказала вона. — На сьогодні до Центрального маршрутизатора підключено шість банків-учасників пілотного проекту — «Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Укргазбанк», «Дельтабанк», «Імексбанк» і банк «Хрещатик». «Доступні тарифи на вступ до системи й підключення до центрального маршрутизатора дозволяють навіть невеликому банку почати власний картковий бізнес», — підкреслила вона.

Відповідаючи на запитання журналістів, Синявська дала зрозуміти, що модернізація національної карткової системи обійшлася країні не дуже дорого. «Коли Visa виступала проти маршрутизації клірингу всередині країни, вона називала цифру 500 мільйонів євро, що знадобиться для того, щоб впровадити цю функцію. Можу сказати, що ми навіть не наблизилися до цієї цифри, навіть до десятої частини цієї цифри», — сказала вона.

«Широке використання національних карткових технологій дозволить забезпечити збільшення частки безготівкових платежів, яка на сьогодні становить 16,7%», — спрогнозувала Синявська. Сьогодні до системи вже приєдналися 59 банків з 178 діючих і 9 небанківських установ, зокрема «Укрпошта». Є й ще бажаючі. «Їхні заявки обробляються», — сказала Синявська.

«День» поцікавився часткою ринку, яка в результаті подальшого розвитку національної карткової системи може опинитися під контролем Нацбанку. Відповідаючи, Синявська впевнено назвала конкретніші дані — 40—50%. Чи не викличе це заперечень з боку Антимонопольного комітету? Вочевидь, над цим у НБУ ще не замислювалися. Утім міжнародний досвід підтверджує, що такі показники країні не повинні зашкодити.

Як роз’яснив журналістам виконавчий директор Національної асоціації банків України Сергій Мамедов, на національну платіжну систему Південної Кореї, засновану 1982 року, припадає 46% обсягу всіх платіжних карт у цій країні. У Білорусі система БЕЛКАРТ включає 47% від загальної їх емісії. В Італії ринок національної системи — 40%, у Данії — 77%. «Розвиток такої системи в Україні й перехід її на міжнародні стандарти дозволить і банківській, і фінансовій системам збільшити свою потужність і прибутковість», — упевнений Мамедов.