Податковий кодекс: як жити далі?

Після Нового року депутати можуть повернутися до редагування податкової «біблії» для підприємців. Принаймні, на такий розвиток подій слуг народу налаштував своєю заявою Президент України Віктор Янукович. Нагадаємо, що в інтерв’ю одному з українських видань він заявив, що не виключає варіант перегляду тексту кодексу на початку 2011 року з тим, щоб без поспіху внести в нього потрібні поправки, які відобразять потреби держави та інтереси громадян. Як змінить життєдіяльність бізнесу та пересічних українців уже прийнятий Податковий кодекс? Та що ще доцільно змінити в ньому для його покращання? Про це «День» запитав експертів.

КОМЕНТАРI

Наталія КОРОЛЕВСЬКА, голова парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва:

— Діюча податкова система практично збережена в прийнятому кодексі... На жаль, податкової революції, на яку так всі чекали, не відбулося. Тому 2011 рік стане роком внесення поправок у прийнятий документ. У першу чергу правки потрібно внести в розділ про адміністрування податків, бо права та повноваження податківців ще дуже завищені... На жаль, незмінною залишилася філософія Податкового кодексу — те, що не сприймається підприємницьким середовищем. Йдеться про взаємини платників єдиного податку з юридичними особами. Їх залишають працювати в резервації, оскільки їм заборонено вести операції з компаніями, які працюють на іншій податковій системі. Природно, така норма не дозволить ефективно розвиватися малому бізнесу.

Валерій ГЕЄЦЬ, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України:

— Кодекс потрібний країні. І дуже добре, що його нарешті прийняли. Однак, на мій погляд, він не задовольнить існуючі в суспільстві сподівання. Держава очікує від його появи збільшення бюджетних надходжень, але бізнес одразу не зможе ідеально працювати за новими правилами, бо деякі податкові питання потребуватимуть багатьох юридичних роз’яснень та деталізацій. Окрім того, у світі сьогодні домінує тенденція до зниження темпів економічного зростання. Тому з бюджетними доходами виникатимуть проблеми. Тиск на кодекс посилюватиметься й тим, що документ прийняли, але навантаження на бюджет не зменшили. Як результат у державі виникатимуть проблеми, які змушуватимуть уряд шукати шляхи наповнення бюджету. Всі ці фактори накладатимуть негативний відбиток на Податковий кодекс. Тому над текстом кодексу доведеться працювати як мінімум 3 роки, бо економічне життя світу та України в цей період буде дуже і дуже складним. Можливо, навіть доведеться ще й податки підвищувати та робити багато чого такого, щоб держава не втратила контроль над фінансовими ресурсами.

Олександр РУБАНЕНКО, заслужений економіст, президент Спілки податкових консультантів України:

— Найбільш одіозні норми, які в позитивному плані змінять життєдіяльність українського бізнесу та країни в цілому, викликатимуть і найбільший спротив при впровадженні з боку державного апарату. Зокрема, норма про автоматичне відшкодування ПДВ виписано у кодексі зрозуміло та чітко. Але податківці, які сьогодні заробляють на цьому відшкодуванні, втратять від її появи. Теж саме стосується й норми про стягнення пені з держави за несвоєчасне відшкодування ПДВ. Такі зміни не дуже подобаються податківцям, тому вони всіляко намагатимуться відтягнути термін введення їх у дію. Загалом же кодекс значно покращить бізнес-середовище та умови роботи всього підприємництва, бо позитивні зміни відбулися у розділі про ПДВ, податок на прибуток, адмініструванні податків тощо. Хоча є лишилися й певні мінуси, які можна виправити. Зокрема, податкові стимули для інноваційного розвитку економіки існують переважно для окремих галузей: готельного бізнесу, авіа- та суднобудування. Закладено позитивні зміни для бізнесу в роботі за угодам управління активами, але хотілося, щоб інноваційні стимули були більш фундаментальні. На мою думку, найслабкішим є розділ про роботу в умовах дії угоди про розподіл продукції.

В’ячеслав БИКОВЕЦЬ, в.о президента Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України:

— Змінювати будь-які податкові правила потрібно за півроку до початку нового фінансового року, а цього не відбулося. Тому, на думку бізнесу, переходити на оновлені податкові правила так швидко — це хибний шлях. Це варто було б зробити не раніше 2012 року. До того ж малий бізнес так і не отримав чіткої відповіді на запитання «А що буде далі?». В кодексі лишили стару спрощену систему оподаткування. Але коли і як її реорганізують? Така невизначеність тримає дрібний бізнес у підвішеному стані, що дозволяє владі з ним загравати та смикати за ниточки, щоб вирішити питання «спрощенки». Тобто чітких гарантій на спокійне життя у малого та середнього бізнесу на 2011 рік немає.

Анна ДЕРЕВ’ЯНКО, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації:

— Прийняття кодексу — позитивний крок влади у напрямку до бізнесу. Хоча, в першу чергу, буде певний стресовий момент, бо бізнесу потрібно швидко пристосуватися і перейти працювати за новими податковими правилами. По суті перехідного періоду для застосування нових норм не буде. Багатьох незручностей, пов’язаних із цим, можна було б уникнути, прийнявши кодекс цього року, але ввівши його з 2011 року.

Василь ЮРЧИШИН, директор економічних програм Центру імені О. Разумкова:

— На мій погляд, один із головних наслідків прийняття Податкового кодексу — часткове визнання владою раціональності вимог підприємців. Це дуже позитивний сигнал, який демонструє підприємництву, що діалог у напрямку «бізнес-влада» — вже не пусті слова. Бо раніше рух був тільки односторонній.

Олександр ЧОРНОВОЛЕНКО, народний депутат, член парламентського комітету з питань бюджету:

— У деяких розділах прийнятого кодексу відбувається повернення до старого законодавства, тобто ніякого покращання бізнес-клімату не відбулося. Принципово нові ж розділи теж нічого радісно підприємцям не принесли. Так, наприклад, податком на нерухомість вже налякали всіх дрібних інвесторів, які раніше піймали цей ринок, зберігаючи в квадратних метрах свої гроші від інфляції та ненадійних банків. Теж саме стосується оподаткування депозитів: оподаткування почнеться не скоро, однак люди вже думатимуть чи варто нести гроші в банк.

Сергій ТЕРЬОХІН, екс-голова парламентського комітету з питань податкової та митної політик:

— Нічого не помінялося: без змін лишилася головна ідея кодексу — підтримка олігархів та зменшення самозайнятих людей. Цей кодекс зберігає преференції за великим бізнесом, паралельно позбавляючи реальних механізмів до існування малий та середній бізнес. Від нього програють дрібні сімейні компанії та підприємці, які надають послуги юридичним особам. Після введення в дію норм кодексу юридичним компаніям буде не вигідно працювати зі спрощенцями, бо вони не зможуть відносити оплату послуг таких СПД-шників на свої виробничі витрати. Що ми робитимемо? По-перше, БЮТ звернеться до Конституційного суду України з проханням скасувати Податковий кодекс через недотримання процедури його прийняття, як це нещодавно було у випадку з конституційною реформою. І, по-друге, ми організаційно підтримуватимемо підприємців-спрощенців, які ще так і не отримали чіткого законодавства про свою майбутню діяльність. Якщо потрібно, то допоможемо їм написати відповідний закон, і подамо його до парламенту.

Володимир ЛАНОВИЙ, екс-міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ:

— Зміни до кодексу ліквідували каральні механізми та значні порушення прав платників податків, але система спрощеного оподаткування (на чому так наполягали «батьки» документа) лишилася без змін. Це погано. Зниження податків, обіцяне урядом, відбудеться теж пізніше. Тому від появи Податкового кодексу найближчим часом українське бізнес-середовище не зміниться. В суспільстві тільки підняли бурю, відголоски якої настільки сильні, що довіра до цього важливого документа різко впала.

Валерій НОВИЦЬКИЙ, заступник директора з наукової роботи Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України:

— В цілому кодекс принесе зниження податкового тиску на підприємства та сприятиме виведенню з «тіні» нечесних гравців. І сьогоднішні розмови про закриття бізнесів багато в чому продиктовані саме наміром уряду почистити економіку та змусити всіх працювати за єдиними правилами. На мій погляд, багато з тих підприємців, які заявляють про закриття свого бізнесу, сьогодні працюють «в тіні». І їм не дуже хочеться ділитися своїми доходами з державою. Ускладнюється й процес відкриття нового бізнесу: раніше було простіше відкрити власну справу, заробивши первинний капітал в нелегальній сфері. Тепер кодекс бере під контроль і цей фактор. На мій погляд, погано одне — документ містить скупий набір інструментів для стимулювання інноваційного розвитку економіки. І це варто виправити. Слід встановити різні рівні та ставки оподаткування для підприємств. Розглянемо хоча б малий бізнес, представників якого в Україні намагаються «причесати під один гребінець». Цього не можна робити. Адже одне підприємство працює в високотехнологічній сфері, а хтось просто перепродує товар. Тому й стимуляційні підходи держави до розвитку таких бізнесів мають бути різними.