Попит на «теплі кредити» стабільно високий
Держенергоефективності: «Щотижня до програми долучається вже не 5 — 6 ОСББ, як на початку року, а понад 10 — 15»Пані Валентина — голова правління сумського ОСББ «Злагода». Існує воно з 2000 року. За три роки дії програми «теплих кредитів» узяли три позики — на 900 тисяч гривень. «Поміняли крани всюди, на опалення «спускачі» поставили. Утеплили й поміняли труби на гарячу та холодну воду. Лічильники, водомір, двері, вікна нові встановили, світильники...» — розповідає голова правління ОСББ «Злагода» Валентина Калюжна. Востаннє за кредитом ОСББ зверталось у червні цього року. Позика в 600 тисяч гривень пішла на нові вікна, двері та енергозберігаючі світильники в під’їздах. 50% позики повертатиме держава. Решту — 300 тисяч — сплачуватимуть самотужки. Упродовж трьох років мешканці кожної квартири платитимуть по 30 гривень. Відсотки по кредиту погасить місцевий бюджет. На підставі досвіду отримання попередніх кредитів тут впевнені: «Гра точно вартує свічок». І хоча точно сказати на скільки зменшилась платіжка за житлово-комунальні послуги для одного мешканця тут поки не беруться, одне відомо достеменно — будинок став набагато теплішим, світлішим і комфортнішим.
Натомість ОСББ «Осипенко», що в Запоріжжі, можливістю «теплого кредиту» цього року скористалися вперше. За позичені кошти — 171 тисячу гривень — придбали індивідуальний тепловий пункт. І вже порахували, що «обновка», яка здатна суттєво скоротити енергоспоживання (одна з переваг ІТП в тому, що коли на вулиці +5 або 0, погодний регулятор автоматично перекриває подачу «зайвого тепла», а насос «ганяє» гарячу воду по внутрішньобудинковій системі, а варто воді охолонути до 54 — 59 градусів, регулятор так само автоматично подає нову порцію теплоносія), обійдеться мешканцям всього лише у 20 копійок на метр жилової площі.
«Я дізналася всі подробиці про державну програму «теплих кредитів». Відповідно до неї, відшкодовується від 40% вартості придбаного обладнання. Ми розділили вартість на всі квартири, включаючи субсидіантів, і вийшли на цифру відшкодування вартості обладнання державою 57,5%. Тобто протягом п’яти років наше ОСББ повинно повернути банку лише 42,5% тіла кредиту. І, що дуже важливо, відсотки відшкодовуються за спеціальною програмою з міського бюджету. Тобто можна сказати, що ми не кредит оформили, а позику-розстрочку! Таким чином, сума погашення кредиту становить 1244 гривні на місяць. У нас загальна площа понад шість тисяч квадратних метрів, і в перерахунку на один квадрат щомісячний платіж становить трохи більше двадцяти копійок з кожної квартири», — розповідає голова ОСББ «Осипенко» Людмила Павлова.
Загалом таких «щасливчиків» — ОСББ, що змогли скористатися правом на відшкодування державою витрат з енеромодернізації будівель — за період існування програми «теплих кредитів» станом на 21 серпня 2017 року в Держенергоефективності нарахували 1097. Тоді як в країні, за словами голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергія Савчука, діють майже 100 тисяч ОСББ. Тож, хоча з кожним роком кількість ОСББ, що бажають взяти «теплий кредит», зростає, програмою енергоефективності наразі охоплено небагато об’єднань, не кажучи вже про ті будинки, де ОСББ не створене. Так, 2015 року взяли «теплий кредит» 200 ОСББ, торік — 400 ОСББ. За прогнозами Держенергоефективності, очікується, що цього року до програми долучиться 1000 ОСББ.
Експерти стверджують: зараз в Україні — бум на утеплення багатоквартирних будинків.
«Минулий опалювальний сезон довів: енергомодернізація житла дозволяє в рази менше платити за комунальні послуги», — заявляють у Держенергоефективності. За їхніми даними, якщо в добре утепленому будинку встановити лічильник та ІТП, платити можна на 80% менше.
Однак, за словами експертів, варто зазначити, що утеплювати будинок без енергоаудиту не можна. Адже, якщо неправильно вибрати утеплювач, може зміститися точка роси, й у квартирах з’явиться цвіль.
«Попередній енергоаудит дозволить уникнути типових помилок при утепленні. У звіті про енергоаудит вказуються вимоги до утеплення на основі державних будівельних стандартів», — пояснює менеджер з комунікацій ДТЕК ЕСКО Антон Ковалишин.
Як зазначає експерт, енергоаудитор також порекомендує, в якій черговості виконувати заходи з енергоефективності, розрахує їхню вартість і підкаже, де знайти фінансування (енергосервіс, «теплі кредити», обласні та міські програми співфіннасування).
«Добре було б провести енергоаудит всього будинку, оскільки можливості щодо економії енергії лежать за межами окремо взятих квартир. Енергетичне обстеження окремих квартир теж можна замовляти, наприклад, перед покупкою, орендою квартири, ремонтом або якщо є скарги на те, що в конкретній кімнаті занадто жарко або холодно», — розповів Ковалишин.
Експерт з питань енергоефективності Ганна Шумейко пояснює, що 33% тепла втрачається через погану теплоізоляцію стін. Утеплення одного квадратного метра зовнішньої стіни пінопластом коштує приблизно 300 гривень. Тож мінімальна площа утеплення — 20 квадратних метрів — обійдеться в шість тисяч гривень. Варто зважати на те, що в багатоквартирних будинках потрібно утеплювати не окрему квартиру, а весь будинок по периметру.
Попит на урядову програму з енергоефективності з боку ОСББ залишається стабільно високим — за останній тиждень жовтня ними залучено 4,7 млн грн на утеплення багатоповерхівок. За умовами програми, з держбюджету їм належить відшкодування від 40% до 70% суми залучених кредитних коштів.
«Статистика свідчить про те, що з початку другої половини 2016 року попит на програму з боку ОСББ набрав активних обертів. Щотижня до програми долучається вже не 5 — 6 ОСББ, як на початку року, а понад 10 — 15. Це вкотре доводить, що власники квартир у багатоповерхівках усвідомлюють необхідність проведення робіт з утеплення та належної підготовки до зими. Держава, у свою чергу, надає їм на це значну безповоротну фінансову допомогу — від 40% і до 70%», — прокоментував голова Держенергоефективності дані щотижневого моніторингу дії програми.
Видачу фізичним особам «теплих» кредитів було відновлено 6 жовтня цього року. І вже за перші три дні населенням оформлено кредитів на придбання енергоефективних матеріалів та обладнання на суму 1,3 млн грн.
Нагадаємо, що українці мають нагоду скористатися не лише урядовою допомогою, а й місцевою. У країні ухвалено 200 місцевих програм з відшкодування частини відсотків та/або суми «теплого кредиту».
Дізнатися, чи працює подібна програма у вашому місті, районі чи області, можна за допомогою інтерактивної мапи на сайті Держенергоефективності: http://saee.gov.ua/uk/programs/map.