Поштовх до економічного патріотизму

В Україні починається парад з’їздів політичних сил. У суботу його відкрив «Народний фронт». Та на день раніше свій надзвичайний розширений з’їзд провела неполітична організація  — Український союз промисловців і підприємців. Причому  один з учасників дискусії на цьому зібранні заявив, що в Україні, на жаль, політика йде попереду економіки. І хоча з цим погодилися далеко не всі, але фактом є те, що в роботі з’їзду брали участь як ніколи багато діючих політиків — народних депутатів.

Першою у дискусії за доповіддю президента УСПП Анатолія Кінаха отримала слово заступник голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування  і житлово-комунального господарства Альона Бабак.  Вона закликала УСПП взяти участь у потужному лобі, яке потрібне для розвитку держави.

За словами народного депутата в Україні є єдина ефективна для розвитку реального сектору економіки державна програма — так звані теплі кредити. «З 2015 року за цією програмою, — сказала Бабак, — було видано кредитів на 4,7 мільярда гривень. Держава за цією програмою компенсувала близько 1,8 мільярда. Отже коефіцієнт мультиплікації становить 2,6. А це означає, що на одну гривню державних коштів в економіку було інвестовано майже три гривні. Такої статистики щодо інших державних програм поки що немає».

Відзначивши вагомість названої програми, Бабак також вказала, що доходи, які мають сьогодні українці, витрачаються ними переважно на підтримку однієї галузі економіки — газовидобування.  Вона вважає, що надзвичайно важливо скоротити частку витрат громадян на оплату таких найдорожчих послуг як газо — і теплопостачання, щоб у людей з’явився ресурс для придбання інших товарів і послуг.

Тож народний депутат просить УСПП залучитися до переговорів з урядом у питаннях бюджету, щоб профінансувати у ньому програму енергозбереження в обсязі 3,2 мільярда гривень і, в тому числі, 1,2 мільярда гривень на ОСББ та ЖБК. Помноживши ці цифри на 2,6, ми побачимо, говорить Бабак, реальний обсяг інвестицій. Вже зійшовши з трибуни, вона повертається, щоб сказати, що у законопроекті про бюджет-2018 поки що передбачено на цю мету лише 400 мільйонів...

Народний депутат Оксана Продан присвятила свій виступ судовому захисту прав підприємців і бізнесу в цілому. Вона просить надати цьому в документах з’їзду першочергового значення.  А також звертає увагу на те, що в країні немає стратегії реформування податкової служби. «Така Державна фіскальна служба, яка є сьогодні, — відзначає Продан, — нікому не потрібна. Тому що вона не може ані допомогти, ані проконтролювати».  Так само і Антимонопольний комітет. За словами народного депутата, він начебто й є у країні, а насправді — відсутній, бо у нас немає тієї конкуренції, яка б мала бути. Вона також виступає за те, що не слід дерегулювати економіку. На її думку, треба повністю змінити систему регулювання.

Народний депутат Сергій Тарута розвеселив делегатів з’їзду тим, що ще до того, як було обрано робочу президію, зайняв у ній місце і деякий час сидів там один, що виглядало досить кумедно. І один з сусідів «Дня» досить голосно зауважив: йому можна — він же майбутній президент УСПП. Втім, порядок денний перевиборів президента не передбачав...

Тим не менше, зійшовши потім на трибуну,  Тарута  говорив доволі серйозні й слушні речі. За його словами, за нинішнього стану економіки неможливо збільшувати зарплату працівникам підприємств. Для цього, на його думку, промисловості потрібні довгі й дешеві гроші. Він називає варварством отриманий Україною кредит за євробондами під більш ніж 7% річних. А щоб отримувати довгі й дешеві кошти, на думку Тарути, країні потрібен хороший рейтинг, для чого необхідна здійснити трансформацію всіх інститутів.  

Він наголошує, що ініціатива наших партнерів, литовських і польських (щодо плану Маршалла для України) не отримала підтримки в Європі. Тож трансформація інститутів, упевнений народний депутат, це майбутнє нашої країни. «Ми повинні створити нову систему управління, — говорить народний депутат, — передати повноваження на місця, зробити незалежним центробанк, щоб він наповнював економіку коштами. А сьогодні у населення країни 60 мільярдів на руках, і вони не йдуть у економіку, а ми їх просимо у МВФ». Він виступає проти того, щоб прийняти умови, які висуває МВФ Україні, бо у цьому разі, на його думку, країні загрожуватиме соціальний вибух.

Народний депутат прогнозує, що у України є лише два роки до повного руйнування промислового потенціалу країни і, відповідно, для того, щоб здійснити необхідні кроки проти цього. «Якщо не встигнемо, тоді будемо бідною країною в оточенні багатих, — прогнозує Тарута. — Це означає, що буде масова трудова міграція, що молодь виїде. Практично й сьогодні 80% випускників вишів думають про переїзд. Ми можемо завадити цьому лише в тому разі, якщо економіка країни розвиватиметься не по 2% на рік, а бурхливими темпами. Навіть 6—7% — це для нас мінімум, це точки консервування. Нам треба більше 10% зростання на рік».

«А отримати таке зростання ми можемо лише за рахунок інвестицій, — наголошує промисловець, — і внутрішніх, і західних. Але для інвестицій потрібна довіра. Тож, повторюю, треба трансформувати всі інститути влади і створити той бізнес-клімат, який врятує нашу країну». «Ми весь час щось пропонуємо владі, але вона нас не чує, — констатує Тарута. — А якщо влада скаже і щодо платформи економічного патріотизму, яку ми тут обговорюємо: нам це нецікаво? Бо раніше чиновник приходив служити державі. А зараз вони говорять: ми прийшли заробляти».

Народний депутат радить, як людям треба впливати на владу: страйкувати, поки не ухвалять необхідний закон. «І це не політика, — говорить він, — це громадська діяльність, яка забезпечує зміни в політиці у країні». Зал аплодує, а Кінах зауважує: «Річ у тім, що з нами погоджуються, але не роблять».

Народний депутат, голова Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко теж налаштований доволі радикально. Він незадоволений, що на з’їзді немає представників виконавчої влади і в першу чергу прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. «Бо все, про що ми тут говоримо, належить до їхньої (міністрів) компетенції, — відзначає Козаченко, зриваючи навіть гучніші, ніж Тарута оплески. — Нинішній стан економіки можна змінити, якщо реалізувати ту програму, яку пропонує сьогодні Український союз промисловців і підприємців».

Тож скажемо кілька слів і про «Платформу економічного патріотизму», яку обговорювали і врешті схвалили з деякими доповненнями делегати позачергового з’їзду УСПП. Платформа, як вказується у прес-релізі зібрання підприємницької еліти країни, це комплекс рішень щодо покращення податкової політики, запобігання монополізації ринків, гарантування дотримання прав власності і свободи підприємництва в Україні, що мають дати 7—8% зростання ВВП вже у найближчі роки.

Для цього владі пропонується зробити ряд невідкладних кроків. Зокрема, запровадити механізм підтримки інвестиційних проектів та програми кредитування малого і середнього бізнесу. Запустити Експортно-кредитне агентство. Полегшити бізнесу доступ до електричних мереж. Протидіяти рейдерству, не допускати силового тиску на бізнес та ввести відповідальність за нього для посадових осіб.

План є. Чи буде він виконуватися? Козаченко, під час свого виступу запропонував, щоб урядовці дали клятву, що використають цей план. Що ж до тих, хто його приймали, то у нього теж є версія. «Якщо ми відзначимо, що у нас є план, де говориться, що у нас все погано, і ми підемо додому і не будемо виходити на роботу, бо там нема чого робити, нема сенсу, бо підприємство не працює, і у нього жодних шансів. Але у нас є план, і ми будемо спати. Тоді нічого не станеться і зрушень не буде. То давайте подумаємо, що зробити, щоб примусити тих, хто за це відповідає, допомогти нам зробити те, про що йдеться у нашому плані».