Поштовх попиту

Два місяці тому Президент України зобов’язав місцеві органи влади до 1 грудня 2004 року ліквідувати всі борги із зарплати незалежно від відомчої приналежності підприємств і форм власності. Міністр економіки Криму Володимир Куліш вважає, що попередні роки боротьби з боргами із зарплати дали мало результатів, але тепер автономія має можливість подолати це ганебне явище. У Криму, щоправда, немає заборгованості бюджетникам. Зате в інших галузях економіки вона становить 59,6 мільйона гривень. Це на 8 мільйонів гривень менше, ніж на початку року. І все ж темпи зниження боргу на півострові нижчі, ніж у більшості регіонів України. За цим показником Крим займає 21 місце в країні. Тому і Міністерство економіки, й уряд загалом, як сказав віце-прем’єр Едіп Гафаров, докладають усіх зусиль до того, щоб заборгованість скоротити, а не наростити.

Із цим погоджується і міністр економіки. За його словами, цьому сприяє, по-перше, стійке зростання виробництва продукції, що становить зараз 30—35% до рівня минулого року, а також позитивний фінансовий результат економічної діяльності — загальний прибуток ще на початок курортного сезону становив 100—120 мільйонів гривень, а зараз, природно, він має зрости.

Куліш вважає, що передумовами для ліквідації заборгованості повинне стати скорочення кількості збиткових підприємств і виведення суб’єктів підприємництва з тіні. Це особливо важливо у сфері управління державними пакетами акцій та арбітражного управління в процесі банкрутства. Тому що саме там з’являються так звані безнадійні борги, які найважче погасити…

Разом із тим збитковість — це головна причина заборгованості із зарплати. І подолати її аж ніяк не просто. Щоправда, зрушення в цьому напрямі вже є. Ще в середині минулого року збитки на 51 мільйон гривень перевищували суму прибутку. Зараз усе навпаки. За півріччя прибутковість підприємств зросла в 1,5 разу, а сума збитків зменшилася на третину. Це дозволило майже на 24% підняти номінальну середню заробітну плату, і вона вже наближається до 550 гривень. Але до виплати боргів справа ще не дійшла. Головні «герої» — невелика кількість «лежачих» підприємств, які не вдається реорганізувати. Третина збитків у автономії припадає на десять найбільших підприємств-боржників. Наприклад «Керчрибпром» «наростив» борги до 13,3 мільйона гривень, «Кримтеплокомуненерго» — до 4,6 мільйона, Пивобезалкогольний комбінат «Крим» — 9,5 мільйона гривень.

— Проблема неплатоспроможності часто виникає в процесі зміни власника, — каже Володимир Куліш. — Нерідко підприємства стають банкротами в ході приватизації, а іноді приходить новий господар, який не може не лише в достатній мірі інвестувати виробництво, а й організувати його роботу без збитків. У багатьох випадках банкрутство призводить не до реорганізації, а до ліквідації підприємства, а отже й зростання боргів…

У Криму з 31 акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації, два вже вступили в процедуру банкрутства. 15 акціонерних товариств, які перебувають в управлінні Фонду майна Криму, визнано банкротами. Примітно, що сума збитків таких підприємств зараз у 15 разів перевищує обсяг отриманого прибутку. Банкроти винні своїм працівникам понад 15 мільйонів гривень. До списку підприємств, яким не пощастило в процесі приватизації, входять Камиш- Бурунський ЖБК, завод «Затока», Сімферопольське АТП-1204, Сакський завод будматеріалів, Ялтинський міськмолзавод, Євпаторійський м’ясокомбінат. Провина за це лежить на міністерствах і відомствах, яким було доручено управляти цим майном. Наприклад, Мінпаливенерго Криму не впоралося з управлінням Кримським відділенням виробничо- технічного об’єднання «Укрпостачсистема», а Міністерство промисловості відпустило у вільне «плавання» «Кримконтракт». Це призвело до банкрутства підприємств і нарощування боргів із зарплати.

Активно протистоять зростанню боргів регіони Криму. Не вдалося досягти результату лише Феодосії. Території пріоритетного розвитку (ТПР), нарікає Куліш, мають бути своєрідними «локомотивами» в економіці регіонів й інвестувати у виробництво чималі кошти, а в Феодосії не можуть навіть вчасно виплатити зарплату своїм працівникам. «Феодосійський приладобудівельний завод» і суб’єкт ТПР «Феодосія» заборгували їм 458 тисяч гривень зарплати, причому борг останнім часом не меншає, а зростає. Можливо, щодо таких підприємств вживатимуть жорстких заходів. Заступник міністра економіки Криму Олексій Верченко, який відповідає за ТРП, пропонує скасовувати інвестиційні проекти таких підприємств і позбавляти їх статусу суб’єктів ТПР — борги із зарплати свідчать про серйозне економічне неблагополуччя. Чи зможуть підприємства впоратися з інвестиційною програмою, якщо не можуть своєчасно виплатити зарплату?

Не обходиться в цій справі і без законодавчих непогоджень. Майно багатьох підприємств-боржників перебуває в податковій заставі, і його не можна продати, щоб погасити борги із зарплати. А без цього проблему вирішуватимуть значно довше. Міністерство економіки Криму виступило з ініціативою занести до підготовлюваного законопроекту про використання доходів від продажу майна підприємств-боржників положення, що дозволяє скеровувати виручені гроші на погашення боргів із зарплати. Адже це не лише проблема збиткових підприємств, а й загальноекономічна. Вона пов’язана з низькою купівельною спроможністю населення, а отже, і з темпами розвитку всієї економіки. Відомо, що підвищення купівельної спроможності споживачів лише на 1% веде до зростання виробництва споживаних товарів на 4%. Таким чином, виплата боргів із зарплати, які сьогодні в окремих регіонах становлять до 10% фонду зарплати, може дати серйозний поштовх виробництву.