Поступіться, а то не купимо...

Така гостра колізія у відносинах між Україною та міжнародними фінансовими організаціями виникла вперше. У четвер Міжнародний валютний фонд і Європейський банк реконструкції та розвитку оприлюднили свою позицію в питанні приватизації Одеського припортового заводу. Як повідомляє Reuters, вони запропонували Києву знизити стартову ціну продажу заводу (понад $ 500 мільйонів). «Ми побоюємося, що багато відомих міжнародних інвесторів можуть просто вирішити навіть не розглядати можливість своєї участі», — йдеться в датованому 27 травня і наявному в розпорядженні агентства листі глав регіональних представництв МВФ та ЄБРР Жерома Вашера й Франсіса Маліжа прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману.

«Такий розвиток подій несприятливо позначиться на довірі іноземних інвесторів у наступному раунді приватизації заводу, й  загалом зіпсує імідж України та її потенційну привабливість для прямих іноземних інвестицій», — впевнені ці чиновники. Вони «наполегливо радять переглянути» ціну. І тут сталася ще більш дивна для нинішньої ситуації в Україні подія. Наші чиновники наважилися суперечити. «Ціну було визначено відповідно до норм чинного законодавства ще до обрання чинного уряду. Ціну було узгоджено на урядовій нараді за участю, зокрема, представників МВФ та ЄБРР», — сказав прес-секретар прем’єра Дмитро Столярчук.

Нагадаємо, Україна не вперше намагається продати це потужне й привабливе підприємство, здатне щорічно виробляти 1,2 мільйона тонн аміаку і 0,9 мільйона тонн карбаміду. Вже повідомлялося, що його приватизацією зацікавилося не менше п’яти великих інвесторів.

За задумом, його продаж під №1 і не за низькою, а за реальною ринковою ціною (в середині травня Кабмін затвердив стартову ціну пакета акцій підприємства в 13,175 мільярда гривень) мала б забезпечити успіх всього процесу приватизації.

Увечері в четвер свою відповідь МВФ та ЄБРР оприлюднив Фонд держмайна України. «Приватизація здійснюється відповідно до законодавства, тому заяви наших партнерів зірвати її не можуть», — зазначила прес-служба Фонду, підкресливши при цьому, що в Україні передбачено кримінальну відповідальність за заниження стартової ціни об’єкта приватизації. У ФДМ упевнені, що встановлена ціна є виваженою і збалансованою, і переглянути її в найкоротші терміни неможливо. «Для цього потрібно ще раз провести оцінку й аудит — з урахуванням даних і прогнозів на поточний момент, що потребує декількох місяців і величезних повторних витрат», — пояснили у Фонді й, нагадавши, що ціну було визначено прозоро, відповідно до законодавства та затверджено на усіх рівнях, виклали методику виконаної роботи. Як зазначили у відомстві, незалежний оцінювач використовував три методи й отримав (за вирахуванням господарського боргу) три схожих результати. За прибутковим методом ціна становить $ 523 мільйона, за майновим — $ 506 мільйонів, за порівняльним — $ 527 мільйонів. Як повідомила прес-служба Фонду, для розрахунку підсумкового значення стартової ціни держпакету акцій оцінювач вирішив використовувати дані прибуткового методу.

Така позиція ФДМУ (зрозуміло, що її було узгоджено на усіх рівнях) викликає повагу і навіть деякий подив. Адже саме зараз вирішується доля чергового траншу Україні від МВФ. Тому «День» попросив експерта не просто оцінити позиції сторін у цій колізії, а й спрогнозувати, чи не позначиться вона на отриманні грошей від МВФ.

«Я не дуже-то розумію, які у МВФ та ЄБРР підстави писати такі листи, — сказав «Дню» президент Центру економічного розвитку, радник Президента України Олександр Пасхавер, — якби вони були нашими кредиторами і, напевно, маючи якісь моральні права, щоб контролювати процес українських реформ, говорили, що ціну занижено, й це пахне корупцією, то я б міг зрозуміти. А якщо йдеться про завищену ціну, тоді підстав для таких зауважень просто немає». «Якщо ціна є занадто високою, то покупців не буде, й вона в результаті знизиться у процесі послідовних торгів або на наступному конкурсі, — сказав експерт. — Об’єкт буде виставлено дешевше. Природно, тут є незаперечна інтрига, пов’язана з власністю».

«Будь-яка приватизація — це не тільки відкриті зовнішні дії, це інтриги на різних рівнях, — доповнив науковець. — Я не пригадую продажу якогось великого об’єкта, при якій відразу було б видно, що все робиться цілком чесно. Причому, коли в присутності міжнародних експертів продавалися дрібні об’єкти, було видно, що йде справжній конкурс і справжня конкуренція покупців. А щодо великого об’єкта таке бувало не часто, я навіть і не пригадую, коли саме. Тож повторюю: я дуже здивований тим, що ці дві організації направили такий лист». «Щодо впливу цієї ситуації на надання Україні чергового траншу МВФ, — підсумував Пасхавер свій коментар, — то для цього я взагалі не бачу жодних підстав».