Повернути повагу до професії державного службовця

В Україні триває процес реформування Державної фіскальної служби України, в результаті якого має бути створена нова Державна податкова служба України, а її склад щонайменше на 70% має бути оновлений. Згідно з Постановою КМУ №85, гранична чисельність нової служби має становити близько 30 тис. осіб.

Місяць тому — 16 січня — десять магістрів-студентів Університету Державної фіскальної служби місяць тому склали присягу державного службовця. Новоприйняті співробітники відомства будуть одночасно навчатися і працювати під наставництвом досвідчених фахівців Головного управління ДПС у м. Києві.

Перший місяць роботи на ДПС для студентів минув швидко. Роботи багато, і робота дуже відповідальна, поділилася з «Днем» новопризначений державний службовець Ілона ФІЯЛО. За словами дівчини, для неї участь у проєкті стала унікальною можливістю перевірити, чи правильно обрала фах. «Ця посада допоможе мені пізнати податкову службу зсередини і зрозуміти, чи правильний вибір у житті я зробила!» — каже Фіяло

Ще донедавна менше ніж 15% випускників цього вишу обирали державну службу при виборі першого місця роботи. Решту 85% розбирали консалтингові компанії «великої четвірки». Тобто кадри, за підготовку яких українці заплатили мільйони гривень із державного бюджету, в кращому разі працювали на внутрішньому корпоративному ринку, а в гіршому — виїздили за кордон, тоді як у Державній податкові службі гостро стояла потреба кадрового перезапуску.

Багаторічний антитренд «державний чиновник — корупціонер», який спостерігається в українському суспільстві, та нижчі, ніж ринкові, заробітні плати — ці два чинники зробили роботу в ДПС непривабливою перспективою для молоді. Адже, за результатами загальнонаціонального опитування «Українське покоління Z: цінності та орієнтири», при виборі роботи молодь керується передусім економічними міркуваннями. Серед факторів, що їх молоді українці вважають найважливішими при виборі роботи, на першому місці — дохід (96% вважають це найважливішим); не останні місця займають такі чинники, як можливість зробити щось цінне для суспільства (72% вважають це важливим, із них дуже важливим — лише 38%).

Підібрати фахівця для ДПС не просто. Знайти потрібну людину на «вулиці» просто неможливо. Адже фахівець повинен володіти спеціальними базовими знаннями й діяти за стандартними процедурами і протоколами, уніфікувати які в межах усіх вишів країни практично неможливо. Так, доступ до окремих інформаційно-аналітичних ресурсів податкової служби з міркувань безпеки і захисту інформації не може бути наданий у відкрите користування. Адміністрування баз податкових даних, алгоритми аналізу податкової інформації, відбору платників для перевірок, протоколи дій податкових ревізорів також мають свою специфіку і не підлягають розповсюдженню.

З огляду на ці виклики три роки тому за підтримки німецької урядової компанії Deutsche Gesellschaft fur International Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в Україні розпочалась робота зі створення спеціальної навчальної програми.

У результаті цієї співпраці другого липня 2019 року між Університетом ДФС України, Державною податковою службою України, Deutsche Gesellschaft fur International Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Київською школою економіки було підписано Меморандум про імплементацію елементів дуальної освіти і налагодження співробітництва між зазначеними сторонами задля сприяння реформі публічних фінансів в Україні та підвищення ефективності функціонування державної служби, яку, власне, і пройшли дев’ять студентів Університету ДФС України.

За словами заступника голови ДПС України Дмитра ВЕНЦКОВСЬКОГО, основна мета проєкту — сприяти розвитку нового формату підготовки спеціалістів, які відповідатимуть потребам нової податкової, працюючи чесно й відповідально».

«Потреба в молодих кадрах є вкрай важливою на етапі реформування будь-якого державного органу. Перш за все, цінний неупереджений погляд людей, які здатні впроваджувати новаторські ідеї і сумлінно виконувати свої обов’язки», — каже чиновник.

На думку Венцковського, формування нового покоління державних службовців, яке не було дотичне до такого ганебного явища, як корупція, — завдання номер один у формуванні потужного кадрового складу Служби.

КОМЕНТАРІ

Костянтин ШВАБIЙ, професор Університету ДФС України:

— Це перший в Україні пілотний проєкт із підготовки спеціалістів за дуальною формою навчання на рівні магістрів для податкової і взагалі для державної служби. Він сприятиме не тільки кадровій підтримці реформи податкової служби, а також має бути корисним у цілому для посилення ефективності реформи системи державного управління. Адже по суті — це натуральний експеримент, який дає можливість наблизити навчання до практики, а також зібрати інформацію, проаналізувати її й поширити позитивний досвід пілотного проекту на інші сфери державної служби.

Зокрема, найперше маємо можливість оцінити рівень зацікавленості молоді в державній службі, адже не секрет, що її репутація станом на сьогодні не надто висока. Посилювати привабливість служби не лише через матеріальне стимулювання, а й через перетворення рутинної бюрократичної роботи на креативний та цікавий процес — це один із ключових викликів для подальшої успішної реформи системи управління публічними фінансами в Україні.

Костянтин ВАЩЕНКО, державний секретар Міністерства фінансів України:

— В Україні вже кілька років триває реформа державної служби. Підвищується її престижність. Змінюється модель зарплати           — вона поступово зростає. Втілюється компетентнісна модель управління людськими ресурсами. Разом з тим, держслужба залишається не досить привабливою для всіх громадян, зокрема молоді. Тобто є прогрес, але багато чого ще потрібно зробити. Саме тому я вважаю важливими результати пілотного проєкту «Дуальна освіта: нова форма підготовки кадрів для органів ДПС», коли десять із десяти його учасників обрали держслужбу. Сподіваюсь, що проєкт буде продовжено й інтерес до нього серед студентів зростатиме, і ми піднесемо престижність державної служби серед молоді.

Юрій РАШКЕВИЧ, член наглядової ради Національного агентства кваліфікації:

— Концепція дуальної освіти виникла понад 100 років тому в Північній Америці, і тривалий час така система організації навчання була відома як «корпоративна». В Європу дуальна освіта прийшла 50 років тому. І найкраще вона розвинута в Німеччині. Там    — правдива дуальна форма освіти. Студенти отримують плату за роботу. Якщо цього немає, то це профанація, а не дуальна освіта.

Дуальна освіта стає нашою реальністю. Часто роботодавці скаржилися на те, що університети вчать не того, що потрібно ринку праці. Дуальна освіта знімає проблему невідповідності вищої освіти. І ми позбудемося цієї радянської парадигми: «Забудьте те, чого вас учили». Крім того, завдяки дуальній формі освіти ми зможемо більш оптимально використовувати ресурси, які держава надає на підготовку фахівців.

Крім того, в Україні на рівні вищої освіти є проблема: часто молоді люди на рівні бакалавра чи магістра навчаються менше, аніж передбачено навчальною програмою, бо вже мають місце праці. Відповідно, дуальна освіта, навіть із цього погляду, зручна, бо узаконює реальність.

У Законі про освіту 2017 року дуальну освіту було впроваджено як одну із форм. Міністерство освіти України розробило два положення — положення про дуальну освіту в системі профтехнічної освіти і вищої освіти.