Поза логікою ринку

Замінити ракету-носій «Зеніт» у міжнародній програмі «Морський старт» у найближчі роки практично нереально. Так у дніпропетровському ДКБ «Південне» прокоментували повідомлення ЗМІ про те, що російські партнери збираються відмовитися від використання української ракети. Аргументи при цьому в пресі сусідньої країни висуваються серйозні: южмашевский носій «Зеніт-3SL» за останні п’ять років подорожчав втричі, а тому російські партнери не вкладаються у визначені бюджети. В силу цього керівництво «Морського старту», де головними акціонерами після відходу американського «Боїнга» стали дочірні структури російської РКК «Енергія», думає не тільки про заміну ракети-носія, але і про перенесення базового порту з Каліфорнії на Далекий Схід.

Ця новина не могла залишитися без уваги, тим більше, що буквально днями Дніпропетровськ відвідала представницька делегація на чолі з віце-прем’єром уряду Російської Федерації Дмитром Рогозіним. На нараді, що проходила у ВО «Південмаш» та ДКБ «Південне», з обох сторін лунали оптимістичні оцінки щодо перспектив співпраці в ракетно-космічній сфері. Слідом южмашевскі керівники відбули на переговори у російську столицю Москву.

Дізнатися думку самих заводчан виявилося справою непростою. Підтвердити або спростувати інформацію про «подорожчання» українських ракет у відділі маркетингу ЮМЗ, куди адресували з першої приймальні, відмовилися навідріз. Втім, колеги заводчан з ДКБ «Південне» впевнені, що реальної альтернативи «Зенитам» поки немає. «Моя думка, як інженера, така: замінити нашу ракету поки нічим, — сказав «Дню» голова прес-служби Юрій Мошненко. — Як відомо, нині росіяни ведуть розробку ракети-носія середнього класу «Ангара», в чомусь порівняної з «Зенітом». Власне, можна спробувати використовувати цю ракету для запусків з плавучої платформи, але як зізнаються самі російські колеги, в результаті при доопрацюванні все одно виходить... «Зеніт». Приблизно так, як у відомому анекдоті: що б не намагалися виготовити, а виходить автомат Калашникова».

За словами пана Мошненко, для «Морського старту» потрібен дуже надійний ракетний комплекс, який міг би зберігати стійкість навіть при морської хитавиці, заправлятися пальним і запускатися в автоматичному режимі. Для того, щоб створити аналогічну ракету, росіянам потрібен час і чималі кошти, але постає питання: а навіщо це робити, якщо вже існує «Зеніт»? Можливо, вартість «Зеніту», дійсно, зросла, але потрібно враховувати, що дорожчає все — і комплектуючі, і матеріали, тим більше, що на 70 відсотків вони надходять з... самої Росії.

До слова сказати, ракети «Зеніт» запускають не тільки з плавучої платформи в Тихому океані, але і з казахстанського космодрому Байконур за програмою «Наземний старт», яка доповнює морський старт. Як відомо, 31 січня нинішнього року сталася прикра аварія — южмашевский «Зеніт», що стартував з натовським супутником на борту, із-за збою в системі управління впав в океан. Ця невдача не принесла лавров українським ракетобудівникам, однак, вже на початку вересня ракета «Зеніт-3SLБ» вдало стартувала з Байконура і вивела на орбіту ізраїльський космічний апарат AMOS-4.

На жаль, унікальний проект «Морський старт» досі не може вийти на стабільний рівень запусків — не менше п’яти на рік, для того, щоб бути «в плюсах». Мошненко зазначає, що цьому заважає, зростаюча конкуренція на ринку космічних послуг і труднощі з постачанням комплектуючих. Зараз російська сторона шукає шляхи оптимізації проекту. В ГКБ «Південне» не виключають, що росіяни дійсно можуть перенести базовий порт для «Морського старту» з Каліфорнії на Далекий Схід — найвірогідніше, Совгавань. «Розмови про те, щоб змінити базовий порт, йдуть давно — принаймні, вже кілька років, — підтвердив Мошненко. — Не секрет, що доставка ракет-носіїв у Каліфорнії коштує дорого. Цілком можливо, що якби базовий порт знаходився на російському Далекому Сході, то це було б для проекту оптимальніше». Але це в теорії, а на практиці — необхідно будівництво інфраструктури, яка потребує великих капіталовкладень.

В ГКБ «Південне» підкреслюють, що проектом «Морський старт», незважаючи на всю його важливість, не обмежується діяльність українських ракетобудівників. Триває робота над спільним українсько-бразильським проектом «Циклон-4», а менше місяця тому конверсійна ракета «Дніпро» вивела на навколоземну орбіту два десятки наносупутників з 14 країн. «Ми працюємо по всіх напрямках і прагнемо до рівноправного співробітництва», — зазначив Мошненко.