Про відплив грошей із банків

Оплески, якими банкіри коментували девальвацію гривні й відому постанову Нацбанку №49 в цілому, лунали недовго. Бо слідом за ними почулися обгрунтовані докори бізнесу й слабка, але багатозначна реакція населення, що дедалі більше знається на хитросплетіннях фінансового ринку. У результаті долар на міжбанку продовжує зростати й учора торги по ньому закрились на рівні 8,78/8,81 грн/$1. Тим часом, напередодні Нацбанк уперше не виконав своєї обіцянки й, не звертаючи уваги на середньозважений курс на міжбанківському ринку (8,6178 грн/$1), встановив офіційний курс гривні на 13 лютого на рівні 8,5507 грн/$1.

Але головну небезпеку країні несе не керована невидимою рукою волатильність і не воскресла багатокурсовість гривні, що значною мірою відображає процеси довкола й усередині уряду. Сьогодні на перший план виходить реальна ситуація в банківському секторі, що дуже чуйно сприймає як революцію в центрі столиці, так і будь-які рухи тіла на вулиці Інститутській, 9. Ще січень дав Нацбанку явний сигнал, що квапитися з антикризовими заходами можна або заздалегідь, або дуже повільно, щоб нікого не лякати.  Але, мабуть, далі відступати було вже нікуди.

«Загальний обсяг залишків банківських депозитів у січні зменшився на 2,3% — до 653,4 млрд грн, зокрема в національній валюті — на 2,4%, у іноземній валюті — на 2,1%. За місяць кошти на депозитних рахунках юридичних осіб скоротилися на 4,9% — до 220,1 млрд грн, фізичних осіб — на 0,9%, до 433,4 млрд грн», — повідомляє центробанк країни й зазначає, що таке явище зафіксоване вперше з жовтня 2012 року (за рахунок юридичних осіб, а фізичні особи панікували востаннє лише в листопаді 2011 року).

Аби зупинити відплив вкладів населення, вітчизняні банки минулого тижня почали поступово (на 1—2%) піднімати ставки за короткостроковими гривневими депозитами населення. Вони вже досягли 18% і продовжують зростати. Прибутковість довгострокових (від 12 місяців) вкладів і валютних депозитів поки залишається на колишньому рівні.  Отже, комерційні банки в цілому, швидше за все, поза небезпекою. Але на які кредити в таких умовах може розраховувати реальна економіка?

У цих умовах Нацбанку не залишається нічого іншого, крім робити хорошу міну при досить ризикованій грі. Про це, зокрема, можна судити за заявою радника глави НБУ Валерія Литвицького. «Ми підтверджуємо, що центральний банк не стоятиме осторонь від валютного ринку й продовжує використовувати курс керованого плавання, — сказав він Інтерфаксу Україна. — Національний банк йтиме за ринком, допомагаючи йому звільнятися від чинників ситуативного походження й відсікаючи болючу дію неринкових обурень». Радник стверджує, що економіка виграє від прозорості в курсоутворенні й ліквідації множинності курсів, від ліквідації «бовтанки», але пов’язує успіх у цьому з розумінням  суспільства й навіть дякує за нього, тобто за те, чого поки явно немає. Заява, в принципі, правильна, але до неї, можливо, як це часто роблять  прохачі, слід було б іще додати: вдячний заздалегідь.

КОМЕНТАРІ

Володимир ПАНЧЕНКО, директор Міжнародного центру перспективних досліджень:

— Звичайно, стабільний курс національної валюти завжди краще впливає на вкладників банків. Але до цього твердження є ще дуже багато різних доповнень і уточнень. Якщо стабільний курс тримається без змін три роки, це, звісно, приємно, але однієї чудової миті він обвалюється. І тоді вкладник починає неабияк нервувати. Ну а насправді психологія й поведінка вкладника аналогічні їм у гравця в казино. Усі вони пам’ятають 90-ті роки минулого століття, коли після гіперінфляції їм достатньо було одного стабільного року, щоб вкладати. При цьому вони, щомісячно знімаючи відсотки, кажуть: минулося, не впала гривна. А що їм іще робити, враховуючи, що ні в що інше, крім депозитів, вкладати не можна в цій країні. Вибору немає. Та й держава страхує від неприємностей — порівняно невеликі вклади в будь-якому разі повернуть. На відміну від депозитів акції збанкрутілих підприємств компенсувати нікому. А тут іще підтримується катастрофічно високий для економіки курс гривні й настільки ж приємні вкладникам, але несприятливі для реального сектора економіки відсотки за депозитами.

Можу прогнозувати, що за нинішньої завищеної прибутковості депозитів вкладники все одно ризикуватимуть. Зараз їх трохи налякали, й вони не так швидко, як це у нас заведено, біжать у банки. Ще недавно Азаров казав: якість економіки вимірюється довірою населення. Але насправді довіряють цим невиправдано високим відсоткам. Так, торік населення, завдяки стабільності курсу й хорошій прибутковості принесло в банки 70 мільярдів гривень. Але чи працювали вони? Ні, на них банки здебільшого фінансували бюджет, а не реальний сектор економіки. Нам усім слід зрозуміти: ставки депозитів, що перевищують 10%, — непідйомні для бізнесу. Відповідно, й банківська система фактично перестає існувати.

Марія Сальникова, експерт Інформаційно-аналітичного центру FOREX CUB в Україні:

— Незважаючи на політичну невизначеність у країні, регулювальник дотримується раніше взятих орієнтирів з підтримки курсової стабільності. Проте, враховуючи недостатність рівня золотовалютних резервів і панічний попит на валюту на міжбанку, дій НБУ не вистачило, щоб стримати попит на безготівкову валюту. Основним завданням НБУ в лютому-березні буде виплата за зовнішніми й внутрішніми боргами, а не підтримка курсу гривні. А для того, щоб можна було говорити про відновлення рівня золотовалютних резервів, слід розуміти, з ким Україна продовжить співпрацю й хто надасть фінансову підтримку. Проте навіть у разі отримання траншу фінансової допомоги вже в лютому НБУ не виходитиме на міжбанківський ринок з інтервенціями до завершення політичних загострень, оскільки фактичної користі гривні це не дає.