Програма співпраці «Україна&Росія-2020»: про що домовляємось?

Учора уряд розглянув програму співробітництва з країнами-членами Митного союзу до 2020 року. На момент здачі номеру офіційного підтвердження затвердження цієї програми Кабміном не було. Втім, як твердять ЗМІ, програма в цілому схвалена, але було прийнято рішення її доопрацювати.

Самого тексту документу в відкритому доступі ще немає. Утім, прим’єр-міністр Микола Азаров розповів, що програма містить план розвитку торгово-економічних відносин з конкретними проектами виробничої кооперації в промисловості: машинобудуванні, авіа- і суднобудуванні, паливо-енергетичному та аграрному комплексах, космічної галузі та транспортної сфері, а також в туризмі. Більш детального опису шляхів вирішення таких масштабних проблем Азаров не дав. Тож пояснити зміст підготовленого документу «День» попросив урядового уповноваженого з питань співробітництва з Російською Федерацією, державами-учасницями Співдружності незалежних Держав, Євразійського економічного співтовариства та іншими регіональними об’єднаннями Валерія МУНТІЯНА:

— Програма направлена на вирішення конкретних економічних проблем між нашими двома країнами. Найбільша з них — зменшення товарообігу між Україною та Росією (нагадаємо, що за дев’ять місяців 2013 товарообіг зменшився на 23%. — Авт.). Так от, в рамках програми у 2014 році хочемо повернути вітчизняній економіці втрачені 9,7 мільярда доларів, а до 2020 року довести товарообіг з Росією до 65 мільярдів доларів. Тобто торгівля між нашими країнами має вирости загалом на 35%: на 20% — експорт та на 15% — імпорт. Таким чином хочемо подолати негативне сальдо платіжного балансу та посилити торговельно-інвестиційні зв’язки. За рахунок чого? За рахунок поставок до країн  Митного союзу продукції машинобудування: турбін, двигунів, станків, компресорів,  трансформаторів,  електровозів, вагонів. Крім того, — поновлення кооперації в секторі літакобудування, енергетика, транспортних зв’язків, військово-промисловому виробництві, в тому числі і за рахунок творення спільних підприємств. Зокрема, енергетичний сектор може передбачати випуск турбін, виробництво ядерного палива.

Ще одне завдання — забезпечити достатній рівень інвестицій. Як саме? Знімаючи торговельні та технічні бар’єри. Тільки усунення торговельних бар’єрів додасть  економіці українській 800 мільйонів доларів. А ще можна зменшити кількість антидемпінгових  заходів, в першу чергу, в секторі поставок трубної продукції, кованих та стальних валків, машинобудівельних кріплень, карамельної продукції, фарфорового посуду. Щоправда зняття торговельних обмежень з поставок цукру в даному випадку не підіймається, бо воно вирішується в рамках договору  про зону вільної торгівлі з країнами СНД... Немає і питання про скасування Росією експортного мита на енергоносії, бо воно також стосується співпраці  не  з  Митним союзом,  а вільної торгівлі з  країнами  СНД (так звана угода про доступ до трубопровідного транспорту  стаття 7 протоколу про зменшення та ліквідацію експортних мит між країнами-учасницями СНД). Підняти питання про скасування Росією експортного  енергетичного мита,  яке відкриває нам  шлях до транспортування каспійського газу,  Україна планує влітку 2014 року.