Реформа для урядовця

Державний нагляд за виконанням прийнятих регуляторних актів місцевими та урядовими органами влади бажає бути кращим. У передчутті нових урядових віянь такої думки притримуються як опозиціонери, так і представники провладної команди.

Про об’єднуючу мотивацію для регуляторних дій розповів виконуючий обов’язки голови Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва Костянтин Ващенко: «Якщо сьогодні всі, починаючи з прем’єр-міністра і закінчуючи міністрами, головами комітетів, обласних адміністрацій, не зрозуміють необхідності не просто формального, а чіткого та якісного дотримання вимог регуляторного законодавства, то жодні реформи не матимуть успіху».

Якщо вірити Ващенку, то перші результати боротьби з таким негативом Україна вже отримала. Так, закінчення першого етапу регуляторної реформи відзначилося поступовим привчанням українських держслужбовців дотримуватися встановлених законодавством процедур у прийнятті рішень. Щоправда спроби залучати до процесу громадську та підприємницьку думку й досі часто закінчуються проведенням лише спільних засідань з прийняттям рішеннями для звіту.

«Урядовець навчився виконувати процедуру. А ставитися до цього не просто як до повинності, а як до реальної необхідності з урахуванням думки бізнесу — на жаль, ми ще не доросли до цього сьогодні», — підтверджуючи сказане, говорить Ващенко. Крім того, не поспішають міністерства та відомства проводити аналітичні зрізи ефективності «пущеного» в народ. Ось у цьому наступна проблема. Не потрібно бути великим генієм, щоб усвідомити просту істину — нормальних результатів без зворотного зв’язку не буває.

Щоб виправити такі погрішності, Держкомітет з регуляторної політики та підприємництва готовий піти на рішучіші дії: запустити другий етап згаданої регуляторної реформи, який ґрунтується на секторальному аналізі. «Спектром нашої роботи буде не весь масив регуляторної роботи, як це ми колись робили, а окремі сектори, які є найбільш резонансними і негативними з погляду існуючих у них процедур»,— уточнює Ващенко.

Такими, на думку народного депутата Верховної Ради України Ксенії Ляпіної залишається будівництво та земельна сфера. Ідея майбутніх корегувань підпорядковується принципу вертикальності, який базується на розгляді закону, від якого переходять до аналізу підзаконних актів. Тільки так можна отримати гармонійну систему. «Коли ж намагаємося змінити лише підзаконні акти, залишивши закон так, як є, то отримуємо протиріччя, які вирішуються в судах часто не на корить підприємців», — зауважує вона.

На думку Ляпіної, існує дві головні причини поганого виконання Закону «Про державне регулювання»: «Самі чиновники не дуже прагнуть прозорості у відносинах з підприємствами. Але часто фігурує й друга причина — вони не хочуть і не вміють виконувати професійні вимоги цього закону». Воно й не дивно, адже у профільних ВНЗ не викладають засад державної регуляторної політики, а практичний урядовий досвід свідчить про відсутність реального покарання за вчинені регуляторні огріхи. На другій причині вона акцентує свою увагу і обіцяє після успішного проходження «помаранчевого» табору до влади особисто зайнятися донесенням озвученої філософії профільним міністрам. Крім них, підвищувати професійну компетентність збираються й конкретним виконавцям та розробникам міністерських завдань.

Що для цього потрібно? «Самими навчаннями та сподіваннями на чиновницьку свідомість справу не вирішити. Тому є інший спосіб: вчити — з одного боку, а з другого — щоб кожен знав про свою персональну відповідальність за невиконання закону», — пояснює Ващенко. Жорстких законодавчих правок, які б встановлювали кримінальну відповідальність, не обіцяє. Реальнішим виглядає варіант адміністративного покарання. Як майбутній стимул для набуття регуляторної чіткості Ващенко називає розробку його комітетом спеціального рейтингу, відповідно до якого, протягом року державні та місцеві органи виконавчої влади оцінюватимуться з погляду їхньої лояльності до бізнесу.