Регулювати має ринок

Рух України в Європу, незважаючи на війну на сході, триває. Про це, зокрема, може свідчити презентація робочого проекту закону про ринок електроенергії, що відбулася у Міненерговугілля наприкінці минулого тижня за участю народних депутатів і громадськості. Міністр енергетики і вугільної промисловості Володимир Демчишин прогнозує, що законопроект вже у вересні-жовтні буде представлений для обговорення у Верховну Раду.

«Я вражений результатами, досягнутими Україною у реформуванні енергетичного сектора, — сказав, виступаючи на презентації, голова секретаріату європейського Енергетичного співтовариства Янез Копач. — Зараз настав час, щоб Україна скористалася всіма цінностями і сталими концепціями Європейського співтовариства в енергетичному секторі і втілила їх у життя».

У тексті законопроекту відображено положення третього енергопакету Енергетичного співтовариства, і голова секретаріату ЕС наголошує, що автори законопроекту «вже дуже близько підійшли до остаточного етапу готовності». Щодо розробки 33 підзаконних актів, згаданих у проекті, то, за словами Копача, «ми (робоча група), вже розпочали їх підготовку і за допомогою уряду Великої Британії, який спонсорує цю роботу, документи будуть готові протягом року після цієї презентації».

«Біда нашого енергетичного ринку, — зазначив, розповідаючи про законопроект, заступник голови Міненерговугілля Олександр Світелик, — це пільги, що все ще залишаються, величезний обсяг дотаційних сертифікатів і перехресного субсидіювання як між регіонами, так і між групами споживачів. І це, звичайно,борги, що накопичилися у величезній кількості». «Без вирішення цих питань, цих пухлин будь-яка структура ринку може себе дискредитувати вже через місяць-два роботи, — продовжує заступник міністра, — тому найголовніший етап імплементації пропонованого закону — уникнути цих проблем. Усі можливі законні методи мають бути використані. У новій структурі ринку такого не повинно бути».

«Основа наша, — переходить Світелик до структури документа, — це двосторонні договори, а також ринок на добу вперед, внутрішній добовий ринок, який забезпечує оператора ринку, балансуючий ринок, де працює оператор системи передачі електроенергії. Оператор системи передачі — це, власне, сьогоднішній системний оператор. Він виконує функції диспетчера. Передбачені ще оператор ринку додаткових послуг, адміністратор розрахунків і адміністратор комерційного обліку».

Двосторонні договори купівлі-продажу електроенергії формують систему відносин учасників ринку — передавальних і розподільчих підприємств. Суб’єкти ринку двосторонніх договорів — це виробник, постачальник, розподільче підприємство, оператор системи, кінцевий покупець електроенергії і трейдер. «За всіма нашими прогнозами, двосторонніми договорами покриватиметься основний обсяг купівлі-продажу електроенергії», — переконаний Світелик. До того ж регулювальник, за словами заступника міністра, не матиме права втручатися в ціноутворення та інші відносини сторін таких договорів.

Розповідаючи про права і обов’язки учасників ринку, Світелик зазначає, що кінцевий покупець (за винятком споживача) матиме змогу не лише продавати, а й перепродувати електроенергію. Постачальники дістануть право укладати прямі двосторонні договори з виробниками також і з фіксацією ціни на електроенергію на тривалий час, тобто довгострокові договори. «І це велика перевага таких договорів, — наголошує фахівець, — оскільки можна буде прогнозувати доходи підприємства, робити фінансовий план зрозумілішим і реальнішим на тривалий період».

Трейдери, за словами Світелика, займатимуться виключно придбанням і перепродажем електроенергії. Але не можуть продавати електроенергію кінцевому споживачеві. У ринку на добу вперед суб’єктами є виробники електроенергії, постачальники і гарантований покупець за зеленим тарифом, розподільче підприємство, оператор системи передачі, оператор ринку на добу вперед і той самий трейдер.

«Ринок на добу вперед працює за принципом біржі, — пояснює Світелик, — оператор ринку тут працює в режимі біржі». Цей ринок, а також внутрішньодобовий ринок дають цінові сигнали учасникам ринку, зокрема двосторонніх договорів, покриває короткострокові потреби, забезпечує альтернативний доступ на ринок для тих, хто не уклав двосторонніх контрактів, тимчасово покриває генерацію, яка виходить з роботи і яку потрібно замістити на цьому ринку. Він дає змогу підвищити ефективність графіка виробництва, усуває, зокрема, й фінансові ризики для контрагентів, зменшує небаланс на ринку.

Суб’єкти балансуючого ринку — це виробники електроенергії, гарантовані покупці електроенергії за зеленим тарифом, оператори системи передачі, адміністратор розрахунків і споживачі, але за умови, що вони дістали статус учасника ринку і стали стороною, відповідальною за баланс електроенергії.

На балансуючому ринку оператор системи передачі планує роботу Об’єднаної енергосистеми України на наступну добу. Він балансує покупку і продаж електроенергії з метою врегулювання небалансу електроенергії сторін, що відповідають за баланс. «Такий ринок — це практично система розрахунків за фактом споживання електроенергії, — коментує заступник міністра, — нею закривається практично увесь небаланс».

«Останній сегмент ринку — ринок допоміжних послуг, — розповідає один з авторів законопроекту. — Тут оператор системи передачі купує допоміжні послуги для забезпечення стійкої і надійної роботи енергетичної системи України. Учасники цього ринку: оператор системи передачі, постачальники допоміжних послуг, виробники і споживачі. «Цього ринку, він описаний і в нині чинному законі і дуже нам потрібен за багатьма параметрам, ми просто чекаємо в енергосистемі. Багато організацій мають перекваліфіковуватися на цю форму роботи».

Світелик також розповідає, як відбуватиметься трансформація монополістів, що працюють сьогодні на ринку електроенергії. Одне із завдань, що ґрунтується на третьому енергопакеті, за його словами, полягає в тому, аби розділити види діяльності, якими вони займаються. Наприклад, обленерго сьогодні виконує функції мережевої компанії і постачальника за регульованим тарифом. Тепер, згідно із законопроектом, це будуть два окремі підприємства. Електророзподільча компанія і електропостачальник. «Ми, власне, готували окремий проект закону, -зізнається Світелик. — Але потім вирішили створити один документ — Біблію — яку не можна порушувати».

Невирішеним у проекті закону залишилося питання зеленого тарифу, зазначає Світелик. «Ми пропонуємо варіант, в якому беремо 50% європейського підходу і стільки ж нашого. Тобто, це дає змогу половину зеленого тарифу пустити по лінії структури вироблення атомної генерації, а іншу — передати постачальникам електроенергії, аби розподілити навантаження і на споживачів, і на базову генерацію».

«На певному етапі ми замислилися, як новий закон впливатиме на ринок, — згадує Демчишин. — Передусім його мета — це конкуренція. У рамках розділу функцій між постачальниками і компаніями-передавачами додати конкуренції має дистрибуція і в теорії вплинути чи то на зниження кінцевого тарифу, чи на поліпшення якості послуги. Я сподіваюся, що додаткова конкуренція на цьому ринку в рамках генерації сприятиме оновленню виробничих потужностей, які стануть ефективнішими, дасть змогу підприємствам профінансувати обіговий капітал, мати кошти на закупівлю палива. Ринок має регулювати всі ці питання».