Шахтарі-інваліди вимагають законності

Місяць тому, 19 квітня, в Інтернеті з’явився контент, який можна було б об’єднати під одним заголовком: «Як шахтарі-регресники проти міністра праці і соціальної політики Наталі Королевської бунтували». Мова, власне кажучи, йшла про протестну акцію, в якої були два приводи. Перший полягав у тому, що, прийшовши в уряд, новий міністр праці і соціальної політики Наталя Королевська чомусь вирішила перетасувати склад робочих груп, створених її попередником Сергієм Тігіпком. Другий привід регресників начебто прямо не торкався: на кордоні перестали безмитно пропускати вантажі, адресовані добродійним організаціям. Як представляється, на березневій акції проявляли активність і нервували не так регресники, як «благодійники»...

Вчора деякі медіа були розчаровані, оскільки їх запросили не на галасливу акцію, а на засідання, хай і нової, але все ж таки робочої групи. Тут не було штурму і вигуків «Уперед!». Шахтарі статечно піднялися на 19-й поверх і розсілися у відведеній для роботи групи залі.

Перед початком засідання, доки була порожня президія (було б куди логічніше, щоб урядовці зглянулися на іншу, здавалося б, рівноправну сторону і розмістилися з нею за одним столом), шахтарі легко утрусили внутрішні питання (хто буде старшим із їхнього боку, щоб не перетворювати обговорення на базар).

«День» вирішив з’ясувати порядок денний. «Ми домагаємося зменшення дисбалансу між страховими виплатами шахтарям-інвалідам, які вийшли на пенсію ще 2001 року, коли щойно набрав чинності закон, і тими, хто став інвалідом пізніше, — розповів «Дню» колишній прохідник, а тепер перший заступник голови ВГО «Спілка шахтарів-інвалідів» Олександр Баранчук. — Різниця виходить приблизно вдвічі. Ми вважаємо, що це несправедливо. Одна і та ж травма, така ж втрата працездатності, та ж професія і такий же розряд, а сума вдвічі менша. Не можна сказати, що нам зовсім не йдуть назустріч. Починаючи з 2012 року, є незначне зрушення. Зараз ми хочемо закрити це питання. А друге питання — про шахтарів, які стали інвалідами в молоді роки і не змогли заробити собі на гідну пенсію за віком. Інвалід не може багато заробляти, відповідно, у нього менший середній заробіток і менша пенсія. Ми б хотіли, щоб пенсію за віком нам, інвалідам-шахтарям, осучаснили».

Що вирішила робоча група і який був перебіг дебатів сторін, «Дню» невідомо. Молодий урядовець, заступник міністра В’ячеслав Коломієць, який зайняв трибуну, незважаючи на прохання шахтарів дозволити пресі бути на засіданні хоча б півгодини, практично утаємничив засідання і беззаперечно виставив журналістів із зали. Хотів позбавити шахтарів хоча б моральної підтримки чи щось приховати від громадськості країни? Сподіватимемося, що міністр попрохає його розповісти про мотиви такої ухвали...

У фойє журналістам не залишалося нічого іншого, як атакувати представника шахтарів-інвалідів у іншій робочій групі, яка займається проблемою забезпечення колишніх гірників вугіллям. Голова Координаційної ради інвалідських і ветеранських організацій України Юрій Хохлов розповів, що шахтарі не вимагають нічого такого, чого немає в законах України. У частині страхових виплат вони, за його словами, вже відмовилися від вимоги повернути різницю в страхових платежах за всі минулі роки і хочуть лише скорочення дисбалансу між поколіннями. У постачанні вугіллям, за словами Хохлова, закону не дотримуються щодо колишніх гірників із закритих копалень. «Поки копальня перебуває в процесі ліквідації, ми вугілля ще отримуємо. Але щойно її закрили, ми потрапляємо між двох відомств. Міненерговугілля говорить: ви вже не наші, а Мінсоцполітики запитує: де ми візьмемо вам вугілля і чим привеземо. У кращому разі виділяються гроші, виходячи з якоїсь середньої ціни, взятої зі стелі».