Шанс для «своїх»

Сезон літніх відпусток в Україні в розпалі. І пандемія диктує нові тренди для відпочинку. Коронакриза змушує українців переглянути свої плани на поїздки закордон, і уважніше придивитися до рідних краєвидів.  Щоправда змінюють українці і формат відпочинку. В соцмережах суттєво побільшало фото з відпочинку в наметах напротивагу раніше популярних готелів в форматі все включено. Що, звичайно, не тішить туристичних агентів та операторів ринку.

У світі туристичну галузь вже визнали такою, що найбільше постраждала від карантинних заходів та від поширення інфекції. Так, щорічний потік туристів у світі, який оцінюють у 1,4 мільярда осіб, цього року, за попередніми оцінками, може зменшитися в півтора рази, такі розрахунки наводить ООН.

Кошти, які щороку українці витрачали на послуги туроператорів, авіаперельоти та на інші подорожні витрати, експерти оцінюють приблизно у 8 мільярдів доларів. У 2020 році через кризу в економіці та пандемію цей фінансовий потік у галузь значно зменшиться, припускають економісти.  Якась його частина виллється на внутрішній ринок.  Хоча вирахувати його в грошовому еквіваленті, фактично, нереально. Чіткої статистики від українських готелів немає. Частина місць розміщення не працюють офіційно та не платять туристичного збору, за яким можна порахувати, скільки мандрівників та по скільки днів відпочивали на курорті.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Втім, таку спробу зробили мобільні оператори. Так, компанія «Vodafone Україна» заявила, що на українських південних курортах цього літа значно побільшало абонентів, порівняно з літом 2019-го: у Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, судячи зі зростання мобільного трафіку, нині на 30% більше туристів, ніж в аналогічні дні минулого літа; на курорті Кирилівка (Запорізька область, Азовське море) мобільний трафік свідчить, що приїхало на 55% більше відпочивальників, ніж торік; в місті Бердянськ (Запорізька область, Азовське море) курортників, імовірно, на 37% більше, ніж в аналогічні дати 2019 року; на азовських курортах підконтрольної Києву частини Донеччини (Ялта, Урзуф, Білосарайська коса) людей побільшало на 100-170%.

Мобільний оператор стверджує, що навіть довелося екстрено посилювати потужність мережі та навіть застосовувати пересувні базові станції, щоб перекрити аномальний сплеск користування зв’язком на курортах.

На другому місці за популярністю серед внутрішніх туристів після морів — Західна Україна, на третьому — столичний регіон та, власне, Київ, на четвертому — локальні туристичні цікавинки в інших місцях, стверджують експерти.

КОМЕНТАРІ

«КРИЗА ДАЄ НАМ ШАНС РОЗВИНУТИ ВНУТРІШНІЙ ТУРИЗМ»

Мар’яна ОЛЕСЬКІВ, Голова Державного агентства розвитку туризму України:

— Криза дає нам шанс розвинути внутрішній туризм та нарешті впорядкувати цей хаотичний ринок, більша половина якого перебуває в тіні.

Найперше — це туристична статистика, якої досі немає в Україні. Хоча в усьому світі давно запровадили так званий сателітний рахунок, куди стікаються інформація від різних структур. В Україні її можуть надавати податкова, прикордонники, засоби розміщення, соціологічні служби, мерії тощо. Статистика важлива, щоб робити висновки і планувати подальші дії, корегувати або підтверджувати обрану стратегію. Якщо ми побудували новий об’єкт, відреставрували замок, зробили екомаршрут — дивимося, як в цьому регіоні збільшилась кількість робочих місць, надходжень, податків, час перебування туристів. Без цих даних жодна стратегія не матиме прорахованого економічного ефекту від туризму.

Друге — встановлення чітких правил на ринку. Галузь не була серед пріоритетних у державі, розвивалася хаотично. Тож зараз бачимо невпорядкованість, від якої страждають і туроператори, і готелі, і самі туристи. Недієві ліцензії, недосконала категоризація засобів розміщення, безсистемна діяльність туристичних агентств та гідів, тощо. Маємо зробити цей ринок зрозумілим, встановити чіткі та прості до виконання правила роботи. Щоб туристи більше не переживали, чи виконає туроператор свої зобов’язання, зокрема й по поверненню їх додому при форс-мажорі, як це показав COVID-19. А туроператор не скаржився, що доки туристи доїхали до готелю в Україні, ціни зросли в рази. Треба відмовитись від практики, коли турагентом може бути будь-хто без необхідних знань та відповідальності, продаючи пиріжки одночасно з туром на Мальдіви.

Наша мета — створити єдиний реєстр суб’єктів туристичної сфери, куди будуть внесені як турагенти, так і туроператори. Там буде чітко видно, що цей агент діє в межах правового поля, у нього є реєстраційний номер, здатність виконати фінансові зобов’язання. І турист зможе перевірити це та убезпечити себе від туроператорів-одноденок, які можуть зникнути разом з його грошима.

До єдиного реєстру плануємо вносити і гідів. Зараз ми не знаємо, скільки їх є в Україні, бо ця професія не має єдиних стандартів підготовки і відповідного єдиного КВЕДу. Ми йдемо до лібералізації візового режиму, тому до нас будуть приїжджати чисельні групи туристів. Вони можуть привезти своїх екскурсоводів, які розказуватимуть свою версію нашої історії — це неприпустимо. Створенням реєстру ми захистимо українських гідів та їхнє право працювати по закону та в чесній конкуренції.

Окреме питання — категоризація готелів та інших засобів розміщення. Вона проводилась за застарілим стандартом, який не відповідає сучасним вимогам, його треба змінювати. Плюс є велика кількість скарг від готелярів на те, як проводилася сертифікація. В ідеалі за категоризацію має відповідати готельна асоціація, куди входять всі готелі — так це працює в усьому світі. Вони самі не дозволять, щоб п’ять зірок було присвоєно готелю, який їм не відповідає. Тут має діяти механізм саморегулювання — до цього ми повинні прийти. До того часу в наших планах якнайшвидше відновити роботу комісії, зробити її діяльність ефективною та прозорою.

Це все вимагає змін до закону України «Про туризм» та відповідних нормативно-правових актів. Саме над цим зараз ми працюємо з головою підкомітету по туризму парламентського комітету гуманітарної політики, народним депутатом Дмитром Нальотовим і Міністерством культури та інформаційної політики. Нормативна база та єдиний реєстр мають стати першим продуктом нашої співпраці.

Третє — зовнішній маркетинг країни. Якісна промокампанія у сфері туризму в Україні — це складний елемент, який потребує рішень на найвищому рівні. Як це працює у світі? Є організація з маркетингу країни. В різних державах назви різняться: десь це туристична рада, десь національна туристична організація. Але! Вона співфінансується державою, торгово-промисловою палатою та великими учасниками туристичного ринку, які залежать від приїзду туристів. Це можуть бути аеропорти, великі банки, страхові компанії, перевізники — всі, хто заробляє на тому, що країна стає популярнішою у світі. Визначаються цільові ринки на основі статистики (якої у нас немає), і відпрацьовується конкретна маркетингова кампанія з відповідними КРІ (кількість робочих місць, витрати туристів тощо). Такий варіант цілком може бути запроваджений і в Україні.

А поки серед пріоритетів — багатомовний портал. Україна — одна з небагатьох країн, у якої немає такого онлайн ресурсу про туристичні можливості, як це є у Польщі, Литві, Фінляндії, Норвегії. Ми вже працюємо над його створенням. Там буде основна інформація про те, як доїхати, як пройти кордон, що подивитись, про топ-місця, транспорт, безпеку, валюту, має бути багатьма мовами, зокрема, й китайською, арабською, на івриті. Будемо намагатися зробити все можливе, щоб до кінця цього року вийшов перший реліз порталу.

Четверте — розбудова інфраструктури та залучення інвестицій, які мають йти паралельно з маркетингом. На сьогодні Львів, Київ та Одеса повністю готові до прийому іноземних туристів. Але ми повинні формувати нові туристичні продукти — магніти. Таким сьогодні є Чорнобиль, бо приваблює певну аудиторію. Тунель кохання у Клевані, бо їдуть конкретно саме туди за враженнями. Таким магнітом є Умань для паломників через зв’язок зі своєю історією. З’явиться попит — буде пропозиція. І за цими маршрутами паралельно буде оновлюватися інфраструктура. Інвестори будуть вкладати кошти, будувати готелі, ресторани і атракції.

«СПІВВІДНОШЕННЯ ЦІНИ І НАДАВАНОЇ ПОСЛУГИ МАЄ БУТИ ЧЕСНИМ»

Дмитро СЄРОУХОВ, СЕО туроператора Join UP!:

— Для вітчизняних готельєрів це шанс налагодити контакт із аудиторією, яка раніше не розглядала Україну як дестинацію для гарного відпочинку.

Щоб використати цю можливість правильно і залучити нових лояльних клієнтів, потрібно зосередитися на чотирьох рівноважливих елементах: ціна, сервіс, канали збуту, пакетні пропозиції.

Ціна має бути адекватною. Важливо, щоб турист сприймав вітчизняну туристичну пропозицію як вигідну, від якої неможливо відмовитися.

Співвідношення ціни і надаваної послуги має бути чесним. Не маєте ресурсів надати суперсервіс — не треба встановлювати суперціну.

Сервіс має бути щирим — перевершуйте очікування клієнта. Щоб сформувати у клієнта лояльне ставлення, важливо щонайменше надати йому очікуваний рівень сервісу. Безпрограшний варіант — перевершити його очікування. При цьому поняття сервісу більше не обмежується виключно вирішенням проблеми клієнта, в даному випадку — де заночувати, на якому пляжі купатися та в якому ресторані поїсти. Воно полягає у створенні позитивного емоційного досвіду. І саме за це люди готові платити повторно і платити більше середнього.