Щеплення від казнокрадства

На минулому тижні стартував громадський проект «Безхабарний депутат». Його головним завданням, як зазначають ініціатори, є, з огляду на назву, очищення парламенту від політичного хабарництва та встановлення громадського контролю за діяльністю депутатів. «Саме це є першим кроком до доброчесності наших депутатів. І наша громадська організація зробить все, щоб надалі моніторити дотримання взятих на себе депутатами зобов’язань та мінімізувати ризики політичної корупції», — розповідає голова громадської організації «Ні хабарництву! Я не даю і не беру хабарів» Сергій Гула.

Проектом передбачено, що кожному кандидату в депутати Верховної Ради буде запропоновано підписати декларацію безхабарності, в якій міститься персональне зобов’язання не давати і не брати хабарі під час своєї професійної діяльності та приватного життя. Ті ж кандидати в депутати, які не підпишуть декларацію безхабарності, отримають звання «безхребетний депутат».

Першими підписантами документу стали депутат Верховної Ради Леся Оробець,  кандидат у народні депутати від «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка Віталій Шабунін та кандидат у народні депутати від Радикальної партії Ляшка Олександр Юраков. Transparency International та «Центр протидії корупції» вже пообіцяли пильно стежити за їхньою діяльністю.

«Потрібні радикальні, докорінні зміни. Перелом свідомості. Чим більше простих людей і політиків матимуть моральне щеплення від хабарів — тим справедливішою і більш людяною стане наша країна. Підписання цього документу з безхабарності — це символічний жест, який показує бажання людини працювати чесно і незалежно від думки олігархів. Але той, хто підписує цей документ, дає свою згоду на юридичну перевірку всієї його діяльності громадськістю під час депутатства. Той, хто декларацію не підпише, демонструє, що згідний працювати за стандартами часів Януковича» — вважає Юраков.

За даними громадської організації Transparency International Україна, парламентар за лояльність до потрібних спонсору законопроектів отримував від двох до 10 тисяч доларів щомісячно, за невідвідування певного комітету та блокування закону — від 500 до двох тисяч  доларів, за лобіювання питання — кілька десятків тисяч доларів. «Написати законопроект коштує від двох до десяти тисяч доларів. Середня ціна (п’ять тисяч) — практично на будь-яку тематику. Якщо це дуже спеціальне питання, наприклад, регулювання нафтогазової сфери або якийсь антикорупційний блок, то там ціна може скласти і 50 тисяч доларів», — розповідає виконавчий директор організації Олексій Хмара.

Призвичаїтись до того, що «не давати хабар — це норма», активісти просять і громадян. Мовляв, саме чисте сумління є запорукою адекватного громадського тиску на владу.  «Якщо ми будемо миритися з тим, що так, лікарю потрібно давати хабар, то ніхто не буде йти і вимагати у Верховній Раді нормальних зарплат для тих самих лікарів. Лікарі повинні отримувати нормальні зарплати. А для того, щоб почався цей рух, щоб формувати потребу на це, треба почати з себе і відмовитися давати хабарі», — нагадує виконавчий директор «Центру протидії корупції» Дарина Каленюк.