Скільки заважить бюджетний пакет

Головний кошторис країни цьогоріч, схоже, знову прийматимуть, як мовиться, під ялиночку. У вівторок увечері Верховна Рада із запізненням проти Бюджетного кодексу і Регламенту на 25 днів схвалила постанову про висновки та пропозиції до проекту держбюджету-2018, тобто ухвалила його в першому читанні (260 голосів). Було схвалено і ще два законопроекти з «бюджетного пакета» — «Про внесення змін до Бюджетного кодексу» і «Про внесення змін до Податкового кодексу про забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році» (відповідно, 251 і 260 голосів). Проте вкластися в бюджетний графік буде непросто: друге читання має завершитися до 20 листопада, а третє — до 1 грудня. Щоправда, прем’єр-міністр Володимир Гройсман переконаний, що в уряду і депутатів буде час доопрацювати бюджет з урахуванням схвалених висновків.

Назвемо основні показники Бюджету-2018 у баченні уряду. Його прибуткова частина перевищить 877 мільярдів гривень, що на 13,7% більше, ніж доходи Держбюджету-2017. Зокрема, доходи загального фонду становитимуть понад 811,6 гривень, а доходи спеціального фонду перевищать 65,3 мільярда. Зведений бюджет на наступний рік зросте на 15% до 1118,8 мільярда гривень. Витратна частина держбюджету сягне 948 мільярдів, що на 12,7% більше, ніж торік. Дефіцит держбюджету у 2018 році становитиме 77,9 мільярда гривень, чи 2,4% ВВП. Виплати за державним боргом з держбюджету у 2018 році оцінюються його авторами на рівні 305,9 мільярда гривень, зокрема 193,3 мільярда за внутрішнім боргом і 112,5 мільярда — за зовнішнім боргом. Загальний обсяг держборгу, розрахований у національній валюті, становитиме 1 трильйон 999 мільярдів гривень (61,5% ВВП).

В ухваленій постанові народні депутати пропонують урядові підвищити прожитковий мінімум і мінімальну зарплату згідно з можливостями і прогнозованим економічним зростанням. У проекті бюджету-2018, представленому Верховній Раді, закладено прогноз зростання економіки 3% ВВП за інфляції 7% і курсу національної валюти 29,3 гривень за долар. 2018 року уряд планує на 16,3% підвищити мінімальну зарплату (до 3723 гривень). Прожитковий мінімум становитиме з 1 січня 2018 року 1700 гривень, з 1 липня — 1777 гривень, з 1 грудня — 1853 гривні. На соціальні витрати у проекті бюджету виділяється 122,700 мільярда гривень. Зокрема, 55 мільярдів — на субсидії, 57,9 мільярда — на пільги малозабезпеченим сім’ям, 2,7 мільярда — на закупівлю домогосподарствами твердого палива.

Витрати на оборону уряд планує підвищити до 5% ВВП, що становитиме 164,9 мільярда гривень. Ресурси місцевих бюджетів збільшаться на 32% — до 321,1 мільярда. Місцеві доходи мають зрости до 250 мільярдів гривень — на 36%. На освіту бюджет-2018 передбачає 217,5 мільярда гривень, а на охорону здоров’я — 112,5 мільярда. На ремонт доріг передбачено 44 мільярди гривень.

Народні депутати, як завжди, домагалися від уряду реалізації своїх забаганок. Наприклад, один із членів Бюджетного комітету Ради задоволено зазначив, що з урядом досягнуто домовленості про збереження у 2018 році з певними поправками експерименту щодо відрахування понадпланових митних платежів на розвиток доріг.

У бюджетних висновках парламенту, що обговорювалися ще 19 жовтня, містяться, зокрема, пропозиції збільшити обсяги відрахувань Нацбанку України на 1,73 мільярда гривень (на 3,6%) — до 49,55 мільярда, а також зобов’язати Нацбанк сплачувати до держбюджету за користування залишками коштів на єдиному казначейському рахунку. Серед депутатських ініціатив — виділення в 2018 році держгарантій для «експортно-кредитного агентства України» на 2 мільярди гривень, а також заборону місцевим бюджетам розміщувати кошти в комерційних банках. Для цього дозволяється використовувати лише державні цінні папери чи Держказначейство.

Під час підготовки проекту держбюджету до другого читання депутати запропонували збільшити витрати цілої низки бюджетних програм приблизно на два мільярди гривень. Де взяти додаткові кошти? Парламентарі вважають за можливе збільшити витратну частину бюджету за рахунок зростання податків і зборів на доходи фізичних осіб, рентної плати за використання надр для видобутку газу, а також за рахунок збільшення частини чистого прибутку (доходу) державних підприємств, що відраховується в бюджет. Зокрема, йдеться про перерахування відповідної частини чистого прибутку НАК «Нафтогаз України».

Заступник голови Комітету Ради з питань бюджету Віктор КРИВЕНКО в коментарі «Дню» зауважив: «Як доручення уряду записали купу моїх пропозицій. При голосуванні в другому читанні дивитимемося, чи враховані вони. Особливо щодо експортно-кредитного агентства, космічної галузі (у проекті закладений нуль, тобто її повне знищення). За перше читання я голосував головним чином тому, що до бюджету закладено багато культурологічних речей: підтримка української пісні, петриківського розпису, Національної хореографічної спілки, Національного театру ім. Марії Заньковецької».

«Але в бюджеті знову немає інструментів розвитку, — додав народний депутат. — А нам потрібно мільярдів десять на Фонд енергозбереження, будуть потрібні гроші на інфраструктуру національних парків, на підтримку інноваційних проектів (поки закладено лише 50 мільйонів). Є плюс, що в цьому бюджеті почали використовувати якісь інструменти. Тоді як раніше казали, що нічого цього взагалі не потрібно, що все само собою відбудеться. Але все одно інструменти ще по-справжньому не діють. На експортно-кредитне агентство передбачили всього 200 мільйонів. Я ж у пропозиціях написав два мільярди і цю цифру відстоюватиму».

Інше сприйняття урядового законопроекту у колеги Кривенка по бюджетному комітету Миколи Скорика. Оцінюючи прийнятий у першому читанні бюджет-2018, він сказав «Дню»: «У мене ставлення абсолютно негативне. Я вважаю, що це бюджет, який нарощує боргові зобов’язання країни. Причому вони направлені на силові структури й органи державного управління. Вважаю таке планування неадекватним. Тому я за цей бюджет не голосував. Абсолютно неправильно ховатися за війну, як це роблять представники нашої влади. Це неможливо. У бюджетному законопроекті не передбачено нормальної підтримки ключових галузей  нашої економіки, щоб міг зростати реальний ВВП. Закладені абсолютно нереальні темпи його зростання. І це визнають сьогодні всі експерти. Та й інфляція на рівні 7% — нереальна. Вона однозначно буде істотно вищою».

Спокійніше сприймає проект нового держбюджету ректор Міжнародного університету бізнесу, екс-заступник голови Нацбанку Олександр САВЧЕНКО: «Це типовий для України бюджет, — сказав він «Дню», — і мало чим відрізняється від попередніх. Але моє попереднє враження, що інфляція все ж буде більша, ніж 7%. А ще в бюджеті не враховані емісійні витрати для оздоровлення державних українських банків на збільшення капіталу, а також збитки держбанків і Фонду гарантування вкладів. Але в цілому бюджет збалансований і більш-менш реалістичний».