Сумнівні доходи і завищені видатки

Жадібність, вчить китайський мудрець, породжує бідність. Хоч  би як хотілося, щоб це його висловлювання ще раз було перевірено практикою такого, чи не найбільшого українського підприємства, як сьогоднішня НАК «Нафтогаз України». Адже ситуація в цій компанії та навколо неї впливає й на всю економіку нашої країни.

Нещодавно компанія подала на розгляд уряду проект свого фінансового плану на 2018 рік. На жаль, ледве не в кожному рядку цього документа якщо не жадібність, то маніпулювання цифрами, якщо не брехня,  то спроба навісити локшину на вуха міністрам, а насправді навіть не їм, а українському народу.

Так, «Нафтогаз» планує отримати 2018 року понад 251,5 мільярда доходу та 35,1 мільярда гривень чистого прибутку. При цьому, як зазначають експерти, до планованих доходів входять також близько 45 мільярдів гривень, які повинні надійти як урядові субвенції. Однак для «Нафтогазу» не є секретом, що відповідна постанова вже з 1 січня 2018 року втрачає чинність, а всі розрахунки за пільгами та субсидіями проводитимуться живими коштами згідно з іншою постановою КМУ (№256).

Викликає сумнів також, як вважають фахівці Міненерговугілля, закладений до фінплану дохід від продажу газу (2,4 мільярда гривень) для виробничо-технологічних потреб «Укртрансгазу».  Адже «Укртрансгаз» відтепер має закуповувати послуги на конкурентному ринку через систему ProZorro. Відтак і наведена сума може істотно зменшитися.

Проект фінплану холдингу передбачає імпорт 2018 року 8,94 мільярда кубометрів газу за середньозваженою ціною $271,5 за  тисячу кубометрів. У тому числі, 3,8 мільярда кубометрів буде імпортовано для потреб населення і підприємств теплоенерго.

Наскільки обґрунтовані ці цифри? Згідно з проектом фінплану компанія 2018 року планує придбати 14,6 мільярда кубометрів газу вітчизняного видобутку, з яких 13,75 мільярда для населення і теплокомуненерго. Але Концепція розвитку газовидобувної галузі України передбачає, що «Укргазвидобування» має наростити видобуток газу 2018 року до 16,5 мільярда кубометрів. Отже, реальна потреба в імпортованому природному газі для постачання населенню і теплокомуненерго мала б зменшитися і замість закладених у фінплан 3,8 мільярда кубометрів становити 1,1 мільярда.

Завищено й ціну імпортного газу, закладену до фінплану. Якщо ф’ючерсні ціни на німецькому хабі NCG на 2018 рік становлять у середньому $230 за тисячу кубометрів, то ціна газу для нашої країни з урахуванням вартості транспортування і входу в ГТС не має бути більшою ніж $262 за тисячу кубів, констатують у Міненерговугіллі.

Ще більше зауважень висловлюється до дохідної частини «бюджету» «Нафтогазу». Майже всі витрати компанії 2018 року планують збільшити на 40 — 80% проти фінплану на цей рік. На представництво України в арбітражному процесі, що триває в Стокгольмі, тобто на юридичні, консалтингові, консультаційні послуги та на відрядження плануються такі самі суми, що й цього року, хоча остаточне рішення суд має винести 28 лютого.  При цьому значні суми виділяються за різними договорами на ті самі послуги.

Так, договір на 6 мільйонів євро передбачає оплату юридичних послуг із забезпечення прав та інтересів України під час судового розгляду спору між НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Газпром». Договір на 30 мільйонів гривень також призначений для оплати юридичних послуг, пов’язаних із забезпеченням представництва інтересів НАК «Нафтогаз» у іноземних юрисдикціях, зокрема й у іноземних  державних органах, іноземних чи міжнародних судах, арбітражах у відносинах з іншими особами.

Українським платникам податків, як кажуть, «у копієчку» обійдуться й юридичні послуги, пов’язані з наданням правової допомоги з питань, що виникають у діяльності Наглядової ради «Нафтогазу» та її комітетів. На це планується витратити  550  тисяч євро.

Послуги з юридичного супроводу договорів, укладених 2017 року за результатами відкритих торгів із зовнішніми радниками на надання інвестиційно-банківських послуг, пов’язаних із забезпеченням відокремлення діяльності з транспортування та залученням кваліфікованого партнера до управління ГТС, коштуватимуть споживачам газу та платникам податків $2,9 мільйона. І це при тому, що «Нафтогаз» навіть не мав повноважень на закупівлю таких послуг. До того ж відокремлення  діяльності з транспортування вже врегульовано чинною постановою уряду. В цілому на юридичні послуги планується витратити 579,9 мільйона гривень, що більше минулорічної суми на 86,8 мільйона, або на 15%.

Просто шокують заплановані витрати компанії на заробітну плату. Навіть без урахування резерву на виплату бонусів вони перевищують 1,3 мільярда гривень, що на 143% більше ніж 2017 року. Додатково до вказаної суми планують створити резерв на виплату бонусів — 720 мільйонів. Це на 157 мільйонів більше, ніж фонд заробітної плати 2017 року.

Причому це зростання, стосуватиметься не стільки робітників та інженерів, що можна було б вітати, скільки вищого керівництва. Так, наглядова рада компанії «коштуватиме» платникам податків  84,8 мільйона гривень. Кожен її член отримуватиме 630 тисяч гривень на місяць. Крім того, на забезпечення їхньої роботи (тобто проживання та переїзди) заплановано 31,9 мільйона гривень, тобто по 670 тисяч гривень на місяць на кожного  іноземного члена НР. Крім того, компанія планує оплачувати послуги зовнішніх радників на $12  мільйонів.

Дивно це чи закономірно при таких великих зарплатах, але «Нафтогаз» не виключає можливості фінансових махінацій та наявності корумпованих співробітників, тому планує витратити на проведення незалежних фінансових та антикорупційних розслідувань 43,3 мільйона гривень. Цікаво, що навіть річний звіт компанії недешеве  задоволення. Його підготовка та друк коштують  1,8 мільйона гривень.

Викликає сумнів і правомірність створення резерву сумнівних боргів у сумі понад 21,2 мільйона гривень. Це обґрунтовується недостатністю бюджетних витрат на 2018 рік на фінансування пільг і субсидій.

Аудиторські послуги для «Нафтогазу» мають сягнути 24,3 мільйона гривень (+26% до витрат 2017 року), консалтингові та інформаційні послуги — 41 мільйон гривень (+6% до витрат 2017 року).  До останніх належать і витрати на розробку стратегії сталого розвитку та політики її реалізації, яку, як відома, вже розроблено і цього року представлено уряду, а також витрати на таку «корисну» статтю витрат як «проведення репутаційного аудиту компанії».

І ще. Страхові послуги становитимуть 12 мільйонів гривень (у 3,6 раза більше, ніж цього року); послуги з оцінки майна — 26,9 мільйона (у 3,5 раза більше, ніж цього року); організаційно-технічні послуги — 16 мільйонів гривень (+ 95% до витрат 2017 року). Ба більше, «Нафтогаз», виявляється, оплачує висвітлення питань своєї поточної діяльності в ЗМІ і планує витратити на такі цілі 300 тисяч гривень.  Інші адміністративні витрати, згідно з фінпланом (якби уряд його затвердив) зросли б до  847,9 мільйона гривень (+131% до витрат 2017 року).

Якщо підрахувати всі наведені вище цифри, то з’являється реальна підстава стверджувати, що «Нафтогаз», завищуючи в фінплані витрати, штучно зменшив  свій прибуток (на 21,2 мільярда гривень), а відтак дивіденди і податки.  Зрозуміло, що додаткові і не надто необхідні видатки прямо чи опосередковано лягають на ціну газу і суттєво полегшують гаманці українців. Схоже, формула Конфуція в наших умовах діє дещо інакше: біднішими стають не жадібні, які так чи інакше, але задовольняють свої забаганки, а бідні, яким доводиться за це платити.