Тіньова економіка як «подушка безпеки»
56% опитаних у жовтні офісних працівників заявили, що зараз оплата їхньої праці повністю або частково проводиться «у конвертах»
Четверо з п’яти «білих комірців» у певний час отримували «чорну» зарплату. А 56% опитаних заявили, що і зараз оплату повністю або частково отримують «у конвертах». Про це далі в результатах опитування, проведеного в жовтні Міжнародним кадровим порталом HeadHunter Україна. В опитуванні взяли участь 1412 респондентів.
За даними опитування hh.ua, кожен п’ятий офісний працівник сьогодні отримує «чорну» зарплату. Ще третина зізналися, що їхня офіційна ставка і реальний дохід відрізняються. І тільки у 35% співробітників заробітна платня виплачується повністю офіційно. Таким чином, для більшості опитаних «чорна» зарплата становить увесь заробіток або його значну частину.
Із тих, хто частково або повністю отримує неофіційну зарплату, 31% заявили, що зарплата «в конверті» становить увесь їхній заробіток. За два роки цей показник майже не змінився, 2012 року він становив 26%. Сьогодні більше, ніж половина тих, хто має неофіційний заробіток, отримують «сіру» зарплату. Тобто 50—70% від загальної суми видається у конверті та не обкладається податками.
Варто також зауважити, що найбільше «чорних» зарплат у сфері торгівлі та виробництва. Там кількість неофіційних виплат становить 19% і 16% відповідно. Третє місце поділили сфера послуг і будівництво (по 9%). А ось рік тому лідером за кількістю неофіційних зарплат був готельний і ресторанний бізнес. Менше, ніж у інших, «тіньових» доходів у медиків і працівників агробізнесу (по 1%).
Крім усього іншого, кожен четвертий, отримуючи неофіційну зарплату, позбавлений усіх соціальних виплат. У 22% випадків рішення про те, чи будуть виплачувати соціальні виплати і яким чином, ухвалює керівник. А кожен десятий співробітник ризикує отримати компенсацію нижче реальної заробітної платні.
КОМЕНТАР
Тетяна ТИЩУК, завідувач відділу досліджень тіньової економіки Національного інституту стратегічних досліджень:
— Основною причиною тінізації економіки вважається надмірний податковий тягар. За рахунок зарплат у конвертах дрібні та середні підприємці вишукують способи зберегти бізнес і робочі місця. Саме тепер, в умовах кризової ситуації на сході України, тіньова економіка може виконати свою класичну функцію подушки безпеки. Після порівняння загального навантаження на оплату праці в Україні з країнами Вишеградської четвірки, які досить успішно пройшли шлях євроінтеграції, стає очевидним, що без радикального зниження відповідних податків та соціальних внесків вітчизняний ринок праці залишатиметься неконкурентоспроможним.
Податки з доходів фізичних осіб та соціальні внески в країнах Вишеградської четвірки диференціюються залежно від складу сім’ї та кількості дітей. Їх середній рівень у Чехії оцінюється від 20% до 40%, в Угорщині — від 35% до 50%, в Польщі від 30% до 35%, в Словаччині — від 20% до 40%. До того ж нижча позначка діапазону відповідає розміру податків та соціальних внесків, які сплачує одружена особа з двома дітьми, а верхня — самотня. В Україні такої диференціації немає, а середній рівень навантаження на оплату праці становить майже 60%.
Наведені цифри достатньо показові, але слід зазначити, що в них не враховані внески до приватних пенсійних фондів або за приватними програмами медичного страхування у Вишеградській четвірці. Забезпечення цих гарантій в Україні на себе номінально намагається взяти держава, що робить ринок праці негнучким та призводить до поширення тіньових схем.
Виходячи з наведених аргументів, логічним кроком у напрямі легалізації заробітної плати та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного ринку праці має стати зниження податкового навантаження на оплату найманої праці.
Разом з тим, як свідчить практика, зниження податків не обов’язково веде до зниження рівня тінізації економіки. Щоб вивести певну діяльність із тіні, для підприємця має змінитися баланс між отриманими вигодами та ризиками. Наявність можливостей отримання дешевих готівкових коштів за допомогою так званих майданчиків нівелюватиме будь-які заходи щодо зниження податкового навантаження. Крім того, позитивну роль у процесах легалізації зарплат може зіграти спрощення декларування громадянами їхніх доходів та запровадження електронної звітності.
